Як війна Росії проти України змінила сурогатне материнство у світі

    • Author, Елеанора Куленбекова, Деніел Віттенберг, Марія Єстаф'єва
    • Role, BBC

До війни Україна була європейським хабом з сурогатного материнства, але після повномасштабного вторгнення Росії кількість таких народжень впала на 90%. Тепер майбутні батьки їдуть до Грузії, де агентства активно залучають жінок із Центральної Азії. Але ставлення до сурогатного материнства у цих країнах далеке від схвалення.

"Я б не займалася цим, якби не гроші", - каже 37-річна Аліна, ім’я якої ми змінили. Вона підписала контракт з агентством сурогатного материнства в Грузії, щоб виносити дитину для іншої пари.

Вона отримуватиме 500 доларів щомісяця під час вагітності та 15 000 доларів після пологів.

"Я хочу допомогти сім’ям, які не можуть мати власну дитину, - додає вона, - я бачу багато сімей, які розбиті через те, що не можуть мати дітей".

"Але перш за все мені потрібні гроші, мені потрібно найкраще для моєї сім’ї. Я маю бути сильною заради себе та своїх дітей".

Незадовго до пандемії Аліна, яка мешкає в Казахстані, вийшла заміж за іноземця, але під час карантину вони опинилися в різних країнах і стосунки розладналися. Чоловік не повернувся і перестав допомагати, а Аліна залишилася в Казахстані одна із двома дітьми.

Вся допомога, яку Аліна отримала від чоловіка - згода на участь у програмі сурогатного материнства (за контрактом заміжні жінки повинні отримувати згоду чоловіка).

Сурогатне материнство у світі є багатомільярдною індустрією.

Аліну завербувало грузинське агентство. За сурогатне материнство вона заробить приблизно втричі більше, ніж на своїй звичайній роботі в магазині одягу.

"Мене не хвилює ніщо, крім моїх дітей", - каже жінка, додаючи, що дуже сумує за ними, поки очікує поїздки до Тбілісі, де їй в матку перенесуть ембріон пари.

"Я готувалася до цього, але відчуваю, що я тут сама, без підтримки".

Сурогатне материнство в Україні

За оцінками міжнародної некомерційної групи Growing Families, із вторгненням Росії ринок сурогатного материнства України скоротився на 90%, а в Грузії, навпаки, кількість дітей, народжених таким шляхом, збільшилося на 400% з початку 2023 року.

Грузія однією з перших у світі узаконила допоміжну репродукцію за участю третьої сторони. З кінця 1990-х у країні діє максимально ліберальне законодавство щодо цього.

Після початку війни багато клінік з України та Росії відкрили тут свої представництва, щоб зберегти міжнародних клієнтів.

Але населення Грузії у 10 разів менше, й агентства шукають жінок, таких як Аліна, з усієї Центральної Азії.

Ціна послуг сурогатного материнства в Грузії може становити від 45 до 70 тис. доларів. Гонорар сурогатної матері становить від 15 до 30 тисяч (плюс щомісячна виплата близько 500 доларів на період вагітності та оплата житла у Тбілісі). На ціну впливає вік матері, одно- чи багатоплідна вагітність, супутні медичні послуги тощо.

Але гроші, які потенційно можуть змінити життя жінки, викликають занепокоєння щодо тиску на жінок, навіть у представників галузі.

"Дивіться, у сурогатному материнстві немає ніяких переваг, наші дівчата змушені цим займатися", - каже Даміра Бекбергенова, директорка агентства сурогатного материнства "Болашак" ("Майбутнє").

"Жодна з них не робить це просто з доброї волі, - каже вона. - Вони це роблять через фінансову потребу, майже всі дівчата народжують дітей заради майбутнього власних дітей".

Її агентство використовує рекламу у TikTok та Instagram, щоб знайти жінок віком від 20 до 34 років, які вже народили свою дитину.

Через зростання попиту на сурогатне материнство Бекбергенова постійно літає між трьома своїми офісами в Казахстані та навіть іноді в Китай, де вона зустрічається з жінками.

Хоча плата за сурогатне материнство зросла, Бекбергенова каже, що й вартість життя в Казахстані теж зросла. Деякі жінки погоджуються на друге або третє сурогатне материнство, щоб мати можливість погасити свої борги.

"На жаль, зараз до нас приходять навіть вчителі та молодші лікарі, які вже не можуть дозволити собі фінансувати своє медичне навчання, я цим не пишаюся", – каже вона.

"Мені шкода дівчат - я не думаю, що гроші, які вони отримують, варті того емоційного тягаря, який вони беруть на себе".

"Ми надаємо психологічну підтримку, якої не роблять деякі агентства, але навіть у цьому випадку це величезний стрес для організму. Це не легкі гроші. Це дуже важка робота".

Чому ж тоді вона дає жінкам таку можливість і отримує з цього прибуток?

"Я роблю це, тому що попит на ці послуги зростає, - каже вона. - Вони мають бути законними, гарної якості і приносити користь усім".

Як колишня викладачка права, Даміра закликає до якомога більшого правового захисту для всіх учасників процесу.

Вона стверджує, що з нею спілкувалося багато жінок, які, у гіршому випадку, не отримували грошей або були обманом залучені до участі в торгівлі дітьми в країнах, де сурогатне материнство заборонено.

Скільки заробляють сурогатні матері

Утім, жодна з жінок, яких ми зустрічали, не вважала себе жертвами. Багато хто пишався тим, що дали життя іншим дітям, і тим, що допомогли собі, і були розчаровані стигмою навколо сурогатного материнства у своїй рідній країні.

Складність полягає в тому, що саме собою сурогатне материнство сприймається в цих країнах, м'яко кажучи, неоднозначно. У формально світських республіках більшість населення відносить себе до послідовників ісламу.

Сабіна (це змінене ім’я) - на сьомому місяці вагітності своїм п’ятим хлопчиком. Це третя дитина, яку вона виношує як сурогатна матір. Жінка запросила нас у свою квартиру в центрі Тбілісі.

Житло надає агентство, і вона ділить вітальню, кухню та ванну кімнату з п’ятьма іншими вагітними сурогатними матерями, які повинні провести принаймні свій останній триместр (але частіше довше) у Грузії.

Квартира світла, з високими стелями, є невеликий балкон з видом на Кавказькі гори.

Сабіну, яка виросла у маленькому містечку на узбережжі озера Балхаш і вийшла заміж у 15 років, її "спокійне" життя в Грузії рятує від критики, з якою вона стикнулась би вдома.

Вона каже, що в Центральній Азії, де останнім часом набирає популярність радикальний іслам і сильні консервативні погляди, жінок, які зважилися на такий крок, презирливо засуджують.

"Нещодавно мої рідні запитали мене, чи не гріховно мені як мусульманці бути сурогатною мамою? Я вважаю, що народження дитини, а саме це я зараз і роблю, це добре. Тому що я дарую життя і роблю добро людям, які самі не зможуть стати батьками. І плюс до цього роблю своє життя трохи легшим, отримую за це гонорар", - каже Сабіна.

Сурогатне материнство в Грузії

Сплеск сурогатного материнства викликав критику з обох боків політичного спектра в Грузії.

З боку лібералів феміністські групи закликають до суворішого регулювання медичної практики та більших гарантій захисту від експлуатації.

А у липні 2023 року тодішній прем’єр-міністр Іраклій Гарібашвілі з соціально-консервативної партії "Грузинська мрія" оголосив про плани заборонити сурогатне материнство для іноземних громадян.

Він сказав, що вони "перетворюють це питання на бізнес", і що його "забагато рекламують".

Уряд Грузії, відомий своєю політикою і заявами проти ЛГБТ, також висловив занепокоєння тим, що "дітей, народжених тут, можуть забирати одностатеві пари".

Однак агентства сурогатного материнства втрутились і пролобіювали рішення, щоб у парламенті Грузії законопроєкт відклали напередодні виборів восени.

Багато матерів-одиначок, як Аліна, сподіваються, що фінансові переваги сурогатного материнства залишаться відкритими.

"Я хочу почати програму якнайшвидше, щоб вона якнайшвидше закінчилася", - каже вона.

"Час біжить швидко, мої сини підростають, тому потрібно все робити швидко".