Сербія позивається з Хорватією в Гаазі

Сербія подала позов проти Хорватії до Міжнародного суду ООН Гаазі, щоб домогтися визнання геноциду сербів на хорватських територіях під час міжетнічних воєн в колишній Югославії на початку 1990-их років.

Позов Бєлґрада підірвав і так крихкі взаємини між Загребом і Бєлґрадом, оскільки Хорватія і собі 10 років тому подала до Міжнародного суду ООН подібний позов проти Сербії.

Війна позовів

Конфлікт між Бєлґрадом і Заґребом на початку 1990-их років вівся зброєю, а у 2000-их - судовими позовами.

У понеділок Сербія подала позов проти Хорватії до Міжнародного суду ООН в Гаазі з метою домогтися визнання геноциду сербів на хорватських територіях під час міжетнічних воєн у колишній Югославії 1991-1995 років, зокрема, під час військових операцій "Медацька кишеня", "Буря" та "Блискавка".

Аналітики вважають, що позов Сербії проти Хорватії є своєрідною відповіддю на позов Загреба до того ж таки Міжнародного суду ООН 10 років тому - відразу після авіаударів НАТО проти тодішньої Югославії. Тоді Загреб поклав на офіційний Белград відповідальність за порушення Конвенції про геноцид у війні і висунув вимогу виплатити відшкодування збитків.

Ось як позов коментувала прем'єр-міністр Хорватії Ядранка Косор: "Хорватія підготувала документи, які мають довести Міжнародному суду, що мова йшла про великосербську агресію під проводом Слободана Мілошевича проти незалежної Хорватії, яка лише оборонялася".

Нині ж офіційний Бєлґрад у своєму контрпозові пішов іще далі - у вимогах визнати геноцид використані документи, пов'язані із стражданнями сербів у Другій світовій війни. Тоді операції проти етнічних сербів здійснювали хорватські усташі, які були союзниками Німеччини.

Колишній посол Сербії у Хорватії Мілан Симурдич вважає, що Хорватія не захотіла домовлятися із Сербією поза судом, чого хотів Бєлґрад, і це спровокувало Сербію відповісти тим самим шляхом - контрпозовом.

Мілан Симурдич: "Відносини між Заґребом та Бєлґрадом і так були напруженими, зокрема після хорватського позову проти Сербії 1999-го року, а також після визнання Загребом незалежності Косово. Це ускладнює політичний діалог між двома країнами, який необхідний для вирішення низки інших питань".

Бездоказові арґументи?

За оцінками експертів, і Бєлґрадові, і Заґребові буде важко довести перед Міжнародним судом факти геноциду.

Сербський професор міжнародного права Тибор Варади: "Міжнародний суд ще нікого ще не засудив у геноциді на просторах Хорватії, отже важко собі уявити, що позов Сербії, а також Хорватії принесуть бажані результати."

Преса у Сербії та Хорватії пише, що позови можуть бути об'єднані в один процес, який може тривати аж два роки. Кожній країні це коштуватиме кілька мільйонів євро, а обмін судовими позовами найбільше йде на користь щоденної політики.

Отож, у неділю в Хорватії відбудуться президентські вибори, на яких кандидат правлячого Хорватського демократичного союзу має нижчий рейтинг від представника опозиції. І в Сербії правляча Демократична партія минулого року відчула падіння популярності.

Тож хорватсько-сербська "юридична війна судовими позовами", скоріш за все, може мати негативні наслідки для Сербії та Хорватії, оскільки регіональна співпраця і добросусідські відносини на Балканах, де ще є свіжою пам'ять про війни, є важливим кроком для успішного процесу євроінтеграції, чого прагнуть обидві країни.