Чому китайські посадовці бояться коштовностей?

Нова хвиля боротьби з корупцією у Китаї призвела до несподіваного результату. Люди на впливових посадах зрозуміли: їм та їхнім сім'ям тепер не личать коштовні прикраси чи великі ставки у казино, як наслідок, деякі підприємства мають збитки.

Я вже дала Джейн кредитку, але їй хотілося побалакати. Вона неспішно оформлювала мою покупку.

Десять років тому, коли ми з нею познайомились, вона щойно почала працювати у популярній серед гостей Пекіна крамниці перлів; сережки та намиста, які вона продає, в інших місцях коштують шалених грошей.

Усі ці роки, заходячи до неї в крамницю, я бачила натовп і метушню. На столах були розсипи перлів – настільки багато, що деякі перлини "зістрибували" на підлогу. Ніхто не мав часу їх прибирати – працівники були зайняті збільшенням прибутків.

Але нині крамниця виявилась порожньою. І не тільки ця – у решті ювелірних крамниць цього району теж тиша.

Не дивно, що Джейн було нудно. Крім того, вона була на дев'ятому місяці вагітності. Замість офіційного костюму на ній було типове вбрання вагітних китаянок – вельветовий комбінезон з аплікацією у вигляді ведмедика.

"А де ж ваші клієнти?" – здивувалася я. За ту годину, що я провела у крамниці, там не з'явилося жодного покупця.

"Подивіться, – зітхнула вона, махнувши рукою на вікно. – Туристів зовсім не стало. Злякалися брудного повітря".

"Та це ще півбіди, – продовжила вона. – Все одно найбільше купували китайці. Особливо держслужбовці – вони брали у нас найкращі перли на подарунки. Але тепер усі бояться пана Сі!" – понизила голос вона, маючи на увазі очільника країни Сі Цзіньпіна.

"Під час антикорупційної кампанії ніхто не хоче носити коштовності".

На цьому тижні якраз оголосили, що лише минулого року за корупцію покарали близько 300 тисяч державних посадовців. З них 80 тисяч – "суворо покарані".

Антикорупційна діяльність не розголошується, тому є дуже мало інформації про те, хто ці посадовці, чим вони провинились і що з ними сталось.

Але боротьба з корупцією має й інші, більш очевидні наслідки. Витрати на помітні предмети розкоші, наприклад, годинники, різко скоротилися. Від цієї ж тенденції постраждала і крамниця Джейн.

Також потерпає індустрія азартних ігор. У "східному Лас-Вегасі", китайському анклаві Макау, за минулий рік прибутки впали на 20% – як кажуть, саме через відсутність державних посадовців.

Та це не означає, що Компартія стала кристально чесною. Аж ніяк.

"Не думаю, що держслужбовці тепер менше порушують закон, – зізналася мені одна місцева спостерігачка. – Не в цьому справа".

Спостерігачі з інших країн неправильно розуміють сутність цієї кампанії, пояснює вона.

По суті, Сі Цзіньпін не заохочує посадовців до слухняності. Ні. Він намагається сформувати легіони службовців, відданих втіленню його політики.

Це створення гарантії вірності на кожному рівні Комуністичної партії – від вищих ешелонів у Пекіні і до найвіддаленіших сіл, а також на всіх рівнях урядової фінансової імперії.

Державні нафтові компанії, армія та великі банки Китаю – усі вони пройшли та проходять "антикорупційну інспекцію". Внутрішні таємні інспектори є навіть в самому антикорупційному бюро.

Якщо знаходиться нечистий на руку посадовець, який, можливо, намагався збудувати власну імперію через систему хабарів та "відкатів" – що ж, він буде замінений ставлеником системи, вірним Сі.

На деякі прояви корупції чи шахрайства закривають очі, якщо тільки вони не підривають основну цінність – єдність партії.

У такому середовищі багато що відбувається за закритими дверима.

Наприклад, надзвичайно добре продається дорога білизна. Пояснення: комуністичні кадри, як і раніше, готові витрачати гроші на приватні задоволення.

Друзі "зі зв'язками" розповіли мені, що до основних потреб заможних людей нині додалися "таємні" ресторани. На першому поверсі це простенькі чайні, але вище можна замовити шикарний бенкет.

Так, розкіш не втрачає популярності. Просто її поціновувачі сховалися у тінь – а деякі, як я випадково з'ясувала, і буквально під землю.

У Пекіні мене завжди дивував надзвичайно дорогий торговий центр неподалік мого будинку. Тут були магазини найелітніших європейських брендів – і порожні коридори. Я ніколи не бачила, щоб хтось заходив у ті магазини чи виходив звідти.

Але одного разу я потрапила на підземну паркову під тим торговим центром. Щільними рядами тут стояли блискучі авто – BMW, Lamborghini, кілька "роллс-ройсів". А за машинами був ряд окремих ліфтів. У кожної крамниці був свій оббитий килимами ліфт – щоб клієнтів не було видно.

"Як ви думаєте, коли завершиться ця антикорупційна кампанія?" – спитала я ще одного знайомого, поважного експерта.

Він засміявся: "Тоді, коли Сі Цзіньпін відчує повний контроль. Він повністю покладається на вірні кадри, але всі решта його ненавидять і тільки й чекають, поки він спотикнеться. А тоді корупція відразу ж хлине у зворотному напрямку".

І тоді зникне потреба у підземних парковках з ліфтами.