Високі підбори як соціальний ліфт

В інтернеті активно обговорюють кліп "Експонат" російського гурту "Ленінград". Його героїня, дівчина невисокого соціального статусу, докладає зусиль, щоб відповідати канонам моди і краси для першої зустрічі з залицяльником - за сценарієм, вищим за неї на соціальній драбині.

Не заглиблюючись в аналіз модних тенденцій, ми вирішили розібратися, наскільки статусні речі, наприклад туфлі з червоною підошвою, виконують функції "соціальних ліфтів".

Ведучий програми "П'ятий поверх" Михайло Смотряєв розмовляє із соціологом Ольгою Кузиною і культурологом Владом Струковим.

Михайло Смотряєв: Визнаючи за авторами право на художню вигадку, наскільки кліп відповідає дійсності?

Ольга Кузіна: Думаю, відповідає, ноги так поламати цілком легко.

Михайло Смотряєв: Ну, за сюжетом, незважаючи на зламану ногу, дівчині пощастило. А взагалі таке часто буває?

Ольга Кузіна: Утім, у житті так піднятися на соціальному ліфті в масовому порядку - неможливо. Люди одружуються на собі подібних, зовсім нерівні шлюби бувають рідко. А коли з людиною нема про що розмовляти, такий шлюб рано чи пізно розпадається. Навряд чи це рецепт успіху для маси людей.

Михайло Смотряєв: Судячи з того, що цей кліп з'явився, і що він недобрий - це вам не "Красуня" з Джулією Робертс - є охочі спробувати.

Влад Струков: Мені здається, там історія набагато складніше. Крім головної героїні та її залицяльника, є ще два інших персонажі - мати і подруга, яка допомагає героїні з черевичками. І героїня намагається встановити стосунки з іншими жінками. І тут виявляється, що краса - минуща сила. Матір героїні не вирізняється красою, але вона добра людина. Це сучасний варіант казки про Попелюшку, тільки черевички не кришталеві, а з червоною підошвою.

Михайло Смотряєв: А мені здалося, що це не казка, а злісна насмішка. А подруга, яку ми не бачимо, тисне на героїню, як це роблять підлітки в групі.

Ольга Кузіна: Можливо, тут віра в забобони - вона злякалася посланого їй прокляття. І, зрештою, в Росії прийнято допомагати один одному, і навіть посварившись із подругою, ми з нею подругами бути не перестаємо.

Михайло Смотряєв: Але ж ми не будемо аналізувати кліп, а подивимося на тенденції, які з нього можна вичленувати.

Ольга Кузіна: У моєї студентки був проект: вона намагалася вивчати демонстративне споживання, і знайшла дівчину, чия розповідь показала, що і через туфлі та сумочки можливий вихід на більш високі статуси.

Правда, крім привабливості і стилю, у неї ще були стратегії, на відміну від героїні кліпу, у якої з освітою не дуже добре. А наша дівчина вступила в МДІМВ з тим, щоб увійти в закриті кола дітей високостатусних батьків. Для цього вона купувала відповідний одяг та аксесуари, мало не кредити для цього брала. І на четвертому курсі практично свого домоглася.

Михайло Смотряєв: Ви щойно сказали, що такі шлюби не бувають вдалими, отже говорити, що дівчина всього досягла, не варто.

Ольга Кузіна: Оскільки вона чітко розробила свою стратегію і слідувала їй, то з головою у неї все гаразд. Є російське дослідження, яке говорить, що найважливіше - це статус батьків і зв'язки. Можливо, дівчині не стільки треба вийти заміж, скільки налагодити зв'язки, а цього їй домогтися вдалося. І це, можливо, дозволить їй вибудувати таку кар'єру, що і багатий чоловік не знадобиться.

Михайло Смотряєв: Тут цікаво, що, для того, щоб завести зв'язки, спершу треба завести лабутени. Мода змінюється кілька разів на рік, тож завдання це - не з простих, особливо у фінансовій складовій.

Проблема ця аж ніяк не російська. У багатьох європейських країнах, включно з Британією, соціальний статус батьків визначає прагнення не меншою мірою, ніж, наприклад, школа, тобто їх власне соціальне коло. У школярів навряд чи є детальні стратегії кар'єрних перспектив, тож там основну роль відіграють саме символи на кшталт туфель на червоній підошві.

Влад Струков: Це вічний сюжет. Пригадується історія з "Москва сльозам не вірить", де подруги обговорюють, куди треба в Москві ходити, щоб знайти хорошого чоловіка. А в кліпі героїня вирушає на виставку сучасного мистецтва. Люди намагаються знайти себе в сучасному світі і приміряють різні ідентичності, наче одяг.

У кліпі героїня не може встояти в цих туфлях, соціальні сходи її скидають. І тут і комічне, й трагічне. Люди часто відчувають дискомфорт, коли опиняються в іншому соціальному контексті. Я не згоден, що в Британії соціальний стан батьків не впливає на долю дітей. Адже те, в яку школу йде дитина, залежить від стану батьків. Тільки в Росії це поки що нове явище - 20 років тому росіянин не мав доступу до такої кількості товарів, інформації в інтернеті, не міг обговорювати новинки моди в соціальних мережах. Це все ще дуже свіже, і тому викликає такий відгук в інтернеті.

Михайло Смотряєв: Як ви думаєте, чи нашкодив інтернет можливості вийти за межі свого маленького локального світу, соціального класу? Всі технологічні прориви - швидкість, якість передачі фотографії і так далі переводять дійсність в іншу площину або просто додають їй колориту?

Ольга Кузіна: Ви знову повернули до лабутенів. Соціальна мобільність визначається не цим фактором. Основний фактор - освіта. Інтернет пропонує різні дистанційні курси, можна повчитися у провідних університетах світу. Це може допомогти знайти роботу, яка дасть ефект соціального ліфта. Це спрацює.

А щодо Британії, цього літа були представлені результати дослідження рівня соціальної мобільності в різних країнах. Так ось, у Британії, США, Італії та Франції вплив освіти батьків на долю дітей особливо великий, соціальна мобільність там нижча, ніж, наприклад, у Норвегії.

Михайло Смотряєв: Роль освіти у просуванні по соціальних сходах зрозуміла не всім. Людям, як дівчині з вашого прикладу, які уявляють собі роль освіти, простіше підніматися по будь-яких соціальних сходах. А в кліпі, про який ми говоримо, мова про переваги фундаментальної освіти не йде. Це спроба перескочити через кілька сходинок на соціальній драбині, не витрачаючи на це зайвих зусиль. Мова не про те, наскільки це можливо, а про те, наскільки ця концепція популярна. А популярна вона досить широко і в Росії, і в інших державах. Звідки це береться?

Влад Струков: На ідею знання можна подивитися по-різному, це не обов'язково фундаментальна освіта. Знання моди - теж соціальний капітал. Правильно вміти одягнутися, показати себе світові - теж якийсь досвід.

Інтернет зараз дає можливість щось дуже швидко дізнатися і побудувати власну спільноту. Якщо раніше ви могли говорити з друзями в школі, університеті або ще десь, то зараз вам відкритий увесь світ. Ви можете створити групу, де у вас буде високий соціальний статус, і молодь використовує цю ідею дуже ефективно. У соціальних мережах з'являються лідери, люди з високим ступенем авторитету, і я б описував це явище вже у термінах соціальної мобільності.

Росіяни пережили різні етапи цього явища. У 1990-ті була дуже висока ступінь соціальної мобільності. Цілі класи людей з'являлися нізвідки, наприклад олігархи. І навпаки, люди втрачали статус, тому що робота, яку вони виконували, не була більше запотребувана. Зараз відбулася якась стабілізація суспільства, і перехід з однієї соціальної групи в іншу став більш важким. Тому галузь моди, галузь музики набувають такої значущості. Тому кліп забавний, він відзначає нову тенденцію, що з'явилася в Росії.

Михайло Смотряєв: Ви говорите про можливість досягти соціального статусу в інтернеті. Але ми знаємо приклади, коли таке віртуальне життя закінчувалося погано. Навіть якщо не брати якісь критичні ситуації.

Ольга Кузіна: Інтернет розширює амбіції - ти починаєш себе порівнювати не з сусідом, а з зірками, чиїми сторінками ти ходиш і за чиїм життям нібито спостерігаєш. Але можливість досягти цього в один стрибок - ілюзія.

Влад Струков: Я не став би розділяти реальне і віртуальне життя, це одне і те саме. Йдеться про самооцінку, життя у людей одне. Героїня нашого кліпу нещаслива, бо уявляє себе зовсім іншою. І інтернет дає їй можливість перетворення.

Михайло Смотряєв: Ми обговорюємо явище, а з кліпу випливає, що "туфлі на червоній підошві" - рецепт соціального ліфта. Їх винайшли у 1992 році, в 1892 році було щось інше, але концептуально нічого не помінялося.

Ольга Кузіна: Якщо за допомогою лабутенів можна потрапити в еліту, то це лише характеризує еліту. Але ми, здається, поки що до такого рівня не дійшли, і важлива складова просування - освіта.

Було дослідження з приводу людей, які виграли в лотерею великі гроші. Дослідження з'ясувалося, що це найбільш нещасливі люди, бо вони випали зі своєї групи, але не потрапили у вищі кола, бо немає компактно групи тих, хто виграв у лотерею.

Михайло Смотряєв: Тобто приказка про неможливість і небажаність стрибати вище голови аж ніяк не застаріла?

Влад Струков: Так, наша героїня падає з підборів, але в історії є важливий момент - їй вдається подолати конфлікт зі своєю матір'ю. Є спадкоємність, є відчуття любові за межами лабутенів та інших об'єктів гламуру і споживання.

Михайло Смотряєв: Так, але при цьому показано, що їй світить через 20-30 років, якщо лабутени не спрацюють.