Герасименко: "Я відкрила комету випадково"

Світова спільнота уважно стежить за роботою модуля "Філи" на поверхні комети Чурюмова-Герасименко. Фахівці Європейського космічного агентства (ЄКА) вже отримали з зонда десятки фотографій.

Між тим про комету сьогодні відомо набагато більше, ніж про вчених Клима Чурюмова і Світлану Герасименко, які її відкрили.

Світлана Герасименко - радянський і таджикистанський астрофізик та першовідкривачка комети Чурюмова-Герасименко - народилася в Україні в 1945 році. Після закінчення Київського університету і вступу до аспірантури молодий астрофізик разом зі своїм колегою Климом Чурюмовим в 1969 році вирушила в експедицію в Алмати для спостереження за кометами.

У 1973 році на запрошення Інституту астрофізики Таджикистану вона переїхала до Душанбе, де працює і зараз.

69-річна Світлана Герасименко розповіла кореспонденту Російської служби Бі-бі-сі Анорі Саркоровій про сенс життя, про Бога і про те, що відома сьогодні у всьому світі комета під назвою Чурюмова-Герасименко була відкрита зовсім випадково.

Бі-бі-сі:

С.Г.: Я вчилася на першому курсі аспірантури Київського університету. Оскільки спостережна база на нашій кафедрі астрономії не підходила для спостереження вже відомих комет, ми вирушили з Климом Чурюмовим до астрофизичного інституту в Алмати.

Ми робили знімки цих комет для визначення їхнього точного розташування і орбіт. І під час зйомок комети Комас-Сола одна з пластинок вийшла з дефектом. В центрі знімка виявилася недопроявлена пляма, менш щільний фон, а недалеко від цієї плями кометоподібний об'єкт. Я була впевнена, що це знімок Комас-Сола. Залишати цей знімок з невеликим дефектом я не думала, тому що зовсім не хотілося, щоб хто-небудь дізнався про допущений мною брак у роботі. Але потім вирішила залишити.

Через кілька місяців вже в Києві під час перегляду, аналізу та підготовки виміру пластинок, в тому числі і на бракованому знімку, з'ясувалося, що комета, яку я відзначила, - це не комета Комас-Сола, яку я мала знімати.

Свої дані ми відправили в Міжнародне бюро астрономічних телеграм, яке незабаром підтвердило відкриття нової комети. Я терміново вилетіла в Алмати для додаткових вимірювань, які показали, що, дійсно, відкрито новий космічний об'єкт.

Як кажуть, новачкам щастить. У ті часи комети називалися на честь перших трьох її першовідкривачів, що надіслали телеграми про це.

Радянські астрономи в ті часи дуже рідко відкривали нові комети. Астрофізичні інститути не займалися спеціально пошуком нових космічних об'єктів. Це займало багато часу, тому додаткових коштів на подібні спостереження не виділяли. Комети здебільшого відкривалися аматорами. Ось так зовсім несподівано і випадково була відкрита комета Чурюмова-Герасименко.

Бі-бі-сі:

С.Г.: Раділи всі. Подвійно радісно, коли нічого подібного не очікуєш. Потім я дізналася, що виявляється, в одній з обсерваторій за півтора місяці до нашого відкриття фотографували цю ж ділянку неба, але пропустили комету, її не побачили. Адже її могли раніше за нас відкрити, але, мабуть, нам було призначено стати першовідкривачами.

Бі-бі-сі:

С.Г.: Я народилася в передмісті Києва, у селищі Баришівка в родині вчителів. Нас було троє дітей - дві сестри і брат. Сестра пішла стопами батьків і стала вчителем, а брат - відомий в Україні хірург-ортопед. Я вирішила, що викладачем не буду ніколи, бо бачила, яка це важка вчительська праця. Які нерви залізні потрібні. Вирішила вступити на фізфак, на ядерну фізику, вона тоді користувалася величезною популярністю. Але не пройшла медкомісію, через проблеми з тиском. Вимоги до абітурієнтів були такі, ніби набирають не фізиків-ядерників, а космонавтів. Думала недовго і вступила на факультет астрономії. Мені завжди дуже подобалося дивитися на небо. І я ані на хвилину ніколи про свій вибір не пошкодувала. Я не уявляю людей, яким не подобається дивитися на небо, особливо нічне. Напевно, якщо є такі, вони просто не хочуть підняти очі. Проведіть хоча б одну ніч, споглядаючи небо, і ви відчуєте, що значить небо, космос, астрономія.

Бі-бі-сі:

С.Г.: У Душанбе я живу останні 10 років, а до цього я жила в обсерваторії, яка розташована в селищі Шарора Гісарського району Таджикистану. Якби не громадянська війна в країні (1992-1997 - Ред.), звичайно, всі б ми там залишилися, там і жили б. Яка краса невимовна.

Бі-бі-сі:

С.Г.: Я приїхала до Таджикистану на запрошення в 1973 році. Мені було 28 років. Приїхала, не роздумуючи. Я вважала, що їду на час, а вийшло - назавжди.

Батьки намагалися відмовляти. Все-таки далека країна, з якою ані в мене, ані в кого з моїх рідних не було нічого спільного, але я жодного разу не пошкодувала про своє рішення.

У Таджикистані виросли мої діти, народилися онуки. Іноді я думаю про переїзд, мрію про будиночок біля моря, де зможу розводити улюблені квіти. Але, коли реально замислююся, то розумію, що не хочу і не можу виїхати. Не можу залишити будинок, людей, з якими мене пов'язують роки спілкування, робота, дружба. Тут мій дім, моє небо, мені спокійно вдома.

Бі-бі-сі:

С.Г.: Комета стала для мене такою собі дитиною, а від своєї дитини не чекаєш, щоб вона для тебе що-небудь зробила. Чим би ти і вона не займалась, все одно - це твоє. Всі ці роки я вела спостереження за нею.

Бі-бі-сі:

С.Г.: Так, це було великою несподіванкою, бо спочатку планувався запуск до комети Віртанена. Однак через технічні неполадки запуск відклали. Таким чином час запуску до Віртанена був пропущений. Це стало причиною пошуку нових цілей для "Розетти". Багато було пропозицій, але вибір зупинили на кометі Чурюмова-Герасименко. У неї був більший коридор запуску, тобто більше часу для запуску зонда.

Мене запросили на церемонію запуску з космодрому "Куру" у Південній Америці. Враження приголомшливі. Ну, а потім - десять років польоту, десять років очікування.

При цьому по дорозі до комети "Розетта" зробила багато хороших, якісних фотографій. І так триватиме до грудня 2015 року, часу наближення до сонця, а що буде потім з "Розеттою" - невідомо.

Бі-бі-сі:

С.Г.: Зараз активна робота в обсерваторії практично не ведеться. Займаємося вивченням архівних матеріалів. У нас є вся необхідна техніка, була навіть задумка створити міжнародну обсерваторію, оскільки в Таджикистані - один з кращих астрокліматів у світі. Ми займаємо друге місце після Чилі щодо астроклімату. Але всьому завадила громадянська війна. До нас бояться їхати вчені, розробники, навіть ті, хто виїхав з Таджикистану. Вважають, що є загроза безпеки. Ми намагаємося їх переконати, але поки нам це не дуже вдається. Хоча, якщо чесно, я, наприклад, в Москві боюся більше, ніж в Душанбе. Але мабуть спрацьовують стереотипи мислення, працює негативний образ країни, створений ЗМІ. Відношення це упереджене і невірне. Одне мене дуже радує - в науку, в астрономію йде багато молодих учених.

Бі-бі-сі:

С.Г.: Я отримую близько ста доларів, а мій чоловік Олександр Блохін - старший науковий співробітник Інституту сейсмології Таджикистану - заробляє приблизно 200 доларів. Допомагають нам діти.

Бі-бі-сі:

С.Г.: Фінансового прибутку мені це відкриття не принесло. Медалі, ім'я та запрошення на різні заходи - от і все. Найприємніше для мене, що мої батьки дуже пишалися тим, що я відкрила комету.

Бі-бі-сі:

С.Г.: Астрологія цікава, але все-таки - це не наука, а астрономія - це наука, реальність. Я з задоволенням розглядаю знаки зодіаку, але це цікаво з художньої точки зору.

Мене важко назвати релігійною людиною, я глибоко віруюча людина. Існує, безумовно, якась вища сила. І чим більше люди пізнають, чим більше відкриттів роблять, тим більше вони вірять в існування цієї вищої сили. І немає ніяких суперечностей між наукою і вірою в Бога.

Бі-бі-сі:

С.Г.: Особисто я не думаю, що ми єдині розумні істоти у Всесвіті. Наше життя унікальне, і це правда, але все-таки хочеться вірити, що десь ще живуть розумні істоти і ми не одні. Схожих на нашу Сонячну систему у Всесвіті - мільйони і мільярди, і тому десь щось обов'язково має бути. Але ось в НЛО не вірю. Часто спостерігала за небом і ніколи не зустріла жодного невпізнаного об'єкта. Для себе дійшла висновку, що сплеск повідомлень про НЛО і прибульців з'являється в періоди соціальних потрясінь і нестабільності.

Бі-бі-сі:

С.Г.: При нинішніх технологіях ми можемо спокійно уникнути зіткнення. Велику небезпеку становить космічне сміття - знову ж таки не для безпеки Землі, а для супутників і космічних станцій, але і з цим зараз справляються. Хоча не заперечую, що колись, можливо, було таке зіткнення. Для Землі в її теперішньому стані і при сучасному рівні науки не варто турбуватися, хоча якщо, звичайно, всі ці війни людей не знищать один одного. Я не можу зрозуміти, як при такому високому рівні розвитку можуть йти війни. Люди повинні думати зовсім про інше. На небі й на землі стільки проблем. Навіщо один з одним воювати?

Бі-бі-сі:

С.Г.: Ні, не часто. Тепер, якщо і поїду, то тільки коли там все заспокоїться. Я знаю, що там відбувається, і дуже сильно переживаю за Україну і за її народ. Адже ми в Таджикистані пережили війну, і мені страшно уявити, що десь ще може йти війна, що люди вбивають людей. Я вірю і сподіваюся, що в Україні живуть розумні люди, які зможуть припинити кровопролиття.

Я все-таки вважаю, що роль про участь Росії в кризі в Україні перебільшена. Інформація спотворюється ЗМІ. Втручання Росії там зовсім не таке, як це бачиться багатьом або як хотілося б бачити. Або як підноситься ЗМІ. США вважають себе наддержавою, яка повинна керувати світом, але це не так. Росія стала реальним суперником. Але в Криму люди споконвіку вважали себе частиною Росії, російськими.

Бі-бі-сі:

С.Г.: Буду займатися своїми повсякденними справами, роботою.

Бі-бі-сі:

С.Г.: Український борщ. Я українка по батьку, полячка по мамі, але усвідомлюю себе українкою. Я не дуже люблю готувати, хоча для українок це дивно. Але коли це роблю, можу приготувати справжній український борщ. Я з тих, хто любить їсти, але не любить сам процес приготування їжі.

Бі-бі-сі:

С.Г.: Головний сенс життя для мене - це сім'я і діти. У нас з чоловіком троє дітей і шестеро онуків. Дітям необхідно передавати накопичений життєвий досвід. Обов'язково має бути продовження після тебе, а інакше все безглуздо. Неважливо, ким стануть діти, який оберуть професійний шлях, головне передати їм досвід і знання, щоб виростити в них - Людину.