Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Росія займає 86% книжкового ринку України

“Власть денег” у редакційній статті пише про кінець часу відпусток і початок нового робочого та політичного сезону:

“Власть денег” у редакційній статті пише про кінець часу відпусток і початок нового робочого та політичного сезону: “Ночі стають довшими, дні - коротшими, і встигнути треба все більше. Проте у божевільний передвиборчий час ще є люди, що міркують абсолютно тверезо, і спостерігають за тим, що відбувається, дещо зверхньо. Мер Києва, Леонід Черновецький досить довго із дивним виразом обличчя спостерігав за мешканцями столиці із рекламних щитів, але коли його місце посіло зображення чимось натхненої Юлії Тимошенко, - він відреагував адекватно: ініціював підвищення розцінок для операторів ринку зовнішньої реклами на 15-20%.

Як рекламники не сперечалися, згадуючи довготермінові контракти, і вже сплачені клієнтами рахунки, переконати міську владу не вдалося. У країнах Євросоюзу розцінки, пов’язані із державним регулюванням, зазвичай змінюються із відстрочкою, скажімо, у рік. Це для того, аби всі раніше укладені угоди бізнесмени могли комфортно виконати, не порушуючи взятих на себе зобов’язань. Ми собі не можемо дозволити такої розкоші. Часу нема. До того ж невідомо, хто буде мером за рік. Всі поспішають, і навіть те, що країну очікують треті за останні 3 роки вибори, вже нікого не дивує. Але і це ще не все.

Радник президента і гнучкий юрист Степан Гавриш заявив, що вже готовий проект змін до Конституції, згідно із яким наступні парламентські вибори мають відбутися вже у 2008 році. Ось як у нас все стислося: час, люди і рекламні щити. Вихід із цього, напевне, тільки один: швиденько, не роздивляючись навкруги, на роботу!” – закликає “Власть денег.”

“Контракти” подають огляд книжкового ринку в Україні: “У 2005-му українські книгопродавці виручили 290 мільйонів доларів. У 2006 продаж збільшився на 20-25%. Однак українці не стали більше читати. Ринок зростає за рахунок подорожчання книг. Причини подорожчання тривіальні: зростання цін на енергоносії, папір, транспортні перевезення, збільшення зарплат працівників видавничої сфери, тощо. Нині український книжковий ринок оцінюється у 360 мільйонів доларів.

Близько 310 мільйонів припадає на книжки, привезені з Росії. Російська книжка дешевша за українську на 20%. Щороку в Росії видається 700 мільйонів книжок. З них на внутрішньому ринку реалізується 500 мільйонів. Щоб не збивати досить високих цін всередині країни, росіяни за демпінговими цінами реалізують приблизно 200 мільйонів книжок на рік у сусідніх країнах,” – пишуть “Контракти”, і також подають деяку статистику українського книжкового ринку: серед покупців книжок 47% жінки, 33% - чоловіки, 40% проданих книжок – художня література, 24% - навчальна та наукова література, 61% проданих книжок – російською мовою, 38% - українською, 51% покупців надають перевагу книгарням та супермаркетам, 31% купують книжки на спеціалізованих ринках.

“Фокус” пише про те, чим зумовлена криза на ринку нерухомості у США: “Впродовж останніх років ціни на житло у США безперервно зростали, і тому багато американців заробляли на життя перепродаючи нерухомість. Взявши дешевий кредит, родина купувала будинок, який через деякий час можна було перезакласти за більш високою ціною, і викупити попередню заставну, отримавши при цьому прибуток. Потім сім’я вкладала гроші ще в один будинок – і так далі. Проте сталося так, як і мало статися: ціни припинили зростати, і піраміда розвалилася.

Перепродаж нерухомості вже не дозволяв не тільки отримати прибуток, але й виплатити відсотки за кредитами. За банкрутством американських сімей пішли банкрутства іпотечних компаній,” – пише часопис, і розмірковує над тим, як іпотечна криза у США впливає на світову економіку, а також яким може бути вплив цієї кризи на Україну:

“Хоча фінансові “вливання” центробанків знизили напруженість на світових ринках, криза поступово розширює свої кордони, впритул наближаючись до України. Проте навіть у разі, як неприємні наслідки світової кризи оминуть Україну стороною, нема гарантій, що на внутрішньому ринку нашої країни не повториться іпотечна криза, схожа на американську. Адже під впливом іпотечного буму, українські банки активно надають позики, мало турбуючись про можливі наслідки. Утім, самі банкіри серйозної загрози для українського ринку іпотеки не бачать.

Нова хвиля нестабільності на світових ринках одразу ж вдарить і по Україні. Гальмування темпів розвитку світової економіки небезпечно для флагману вітчизняної промисловості – металургії. У випадку падіння попиту, і, як наслідку, падіння світових цін на сталь, притік валюти до країни суттєво скоротиться, посилюючи ризики девальвації гривні,” – пише “Фокус”, утім, подаючи прогноз більшості експертів про те, що уряду США вдасться втримати фінансову стабільність в державі, а отже, наслідки іпотечної кризи в окремо взятій країні будуть не такими серйозними для світової економіки.

Британський Economist у статті “Легкозаймиста суміш” пише про причини надзвичайних пожеж у Греції, збитки від яких, за попередніми розрахунками, сягають понад 5 мільярдів євро. Тоді як грецький уряд натякає навіть на навмисні підпали, здійснені опозицією з метою дискредитувати владу напередодні виборів, Economist називає інші, крім спекотного літа та посушливої зими причини, серед яких і економічні: “Зростаючи доходи греків стимулюють будівельний бум. У Греції, так само, як і в інший середземноморських країнах, особливо високим є попит на землю біля моря для заміських резиденцій.

Хоча грецьке законодавство забороняє будівництво у лісовій зоні, забудовники знаходять шляхи, аби обійти ці заборони. Однією з причин цього є те, що Греція, на відміну від інших європейських держав, не має повноцінного земельного кадастру. Програма, покликана виправити ситуацію, і профінансована Євросоюзом, втілюється повільно. Дуже легко спалити ліс, а землю перекваліфікувати на колишні сільськогосподарські угіддя, які потім можуть бути продані забудовникам. Місцеві чиновники часто не гребують хабарами, а політики схильні до проголошення амністій нелегальним забудовникам напередодні виборів,” – висуває свою версію грецьких пожеж Economist.