ЗМІ: навіщо Порошенко поїхав до США?

20 вересня українські газети пишуть про очікуванні від візиту президента України до США, що планують закласти у державний гаманець та чим завершилися російські вибори в Криму.

Нові санкції

Свій другий у цьому році візит до США президент Петро Порошенко розпочав із зустрічі з представниками української громади США в українському інституті Америки у Нью-Йорку, пише газета "День".

Газета повідомляє, що глава держави на всіх зустрічах у США намагається донести важливий для України меседж: "Порушення Росією прав людини на окупованих територіях... вимагає запровадження додаткових секторальних санкцій... Гарним для України результатом міг би дати осучаснений аналог поправки Джексона - Веніка".

"Абсолютно актуальним" такий посил вважає екс-посол України в США Олександр Моцик. Експерт зазначає, що "суть цієї пропозиції полягає в тому, що агресор сьогодні ще не поніс кари, адекватної тому злочину, який було здійснено проти України. І запровадження таких санкцій проти Москви з метою змусити її рахуватися з міжнародним правом і сприяти відновленню територіальної цілісності України було б дуже корисним".

Газета також повідомляє, що під час візиту запланована зустріч з президентом США Бараком Обамою і припускає, що у розмові з ним серед багатьох питань, які обговорюватимуться, торкнуться й безпекових гарантій через невиконання Будапештського меморандуму. Зокрема мова може йти про окремі двосторонні угоди.

Президент Порошенко вже зустрівся з кандидатом на посаду глави Білого дому від Демократичної партії Ґілларі Клінтон.

"Мова йде не лише про допомогу, а й про розуміння того, що Україна сьогодні протистоїть не тільки за себе, але й агресії та гібридній війні проти Європи і всього цивілізованого світу. У цьому контексті ця зустріч важлива", – зазначає Олександр Моцик.

Кошторис держави в деталях

Журналісти "Сегодня" намагалися розібратися у нюансах розподілення грошей у проекті державного бюджету на 2017 рік. Газета повідомляє, що у документі передбачене зростання доходів і витрат на понад 100 млрд грн а також очікують, що підвищення соціальних стандартів буде на 2% вищим від інфляції.

Головним пріоритетом залишається оборона та безпека країни: силовики отримають 129,3 млрд грн.

Наступна сфера – будівництво доріг. В уряді хочуть створити дорожній фонд з бюджетом 14,2 млрд грн. У цей фонд цільовим призначенням підуть гроші акцизів при купівлі палива - приблизно 2 грн з кожного літра. За оцінками Мінінфраструктури, на 14 млрд грн можна побудувати 3 тис. кілометрів доріг першої категорії або ж відремонтувати 40 тисяч кілометрів шляхів.

Місцевим бюджетам у процесі децентралізації обіцяють дати майже 390 млрд грн, що на 53,8 млрд грн більше, ніж у минулому році.

Також влада обіцяє вдвічі збільшити дотації аграріям (5,5 млрд грн) і суттєво збільшити зарплату вчителям та лікарям.

Про що свідчать такі плани і розрахунки, журналісти поцікавилася у експертів.

Економіст Іван Нікітченко вважає гарним знаком скорочення дефіциту бюджету і зазначає, що закладене зростання доходів і витрат (15-17%) відповідає інфляції за 2016 рік, а отже уряд індексував доходи минулого року, не закладаючи міфічне зростання економіки.

Пан Нікітченко також підрахував, що заплановане зростання соціальних стандартів (10,1%) дійсно повинне перебільшити рівень інфляції (8,1%). "Стверджувати, що рівень життя населення значно покращиться не можна, але невелике покращення буде", – прогнозує економіст і додає, що "ці прогнози реальні лише при стабільному курсі гривні".

Економіст Олександр Охріменко, в свою чергу, бюджет критикує, й передусім у частині децентралізації: "На місцеві бюджети переклали витрати на утримання соцсфери, "комуналки", а грошей на них практично не додали... Регіонам обіцяють допомагати за рахунок субвенцій, отже, як і раніш, [центральна влада] "кермує" центр".

Вибори абсурду

Абсурдними назвала російські вибори, що відбулися 18 вересня в Криму, "Україна молода".

Газета зазначає, що попри всі зусилля влади анексованого півострова та заклики "виступити проти Києва і Вашингтона", дільниці були практично порожні (за попередніми даними, загалом у Криму проголосували трохи більше від 42% виборців). Очікувано бойкотували голосування кримські татари та проукраїнські активісти.

Видання повідомляє, що виборців заохочували прийти на дільниці різноманітними розіграшами і подарунками: так у Армянську місцева телекомпанія розігрувала смартфони, а в Ялті роздавали безкоштовні квитки у кіно.