ЗМІ: чи є в Україні вакцини?

4 серпня українські газети пишуть про рік життя України без грошей МВФ, розмірковують, яка користь від іноземних фахівців, катастрофічну ситуацію з вакцинацією дітей та сміттєву проблему.

Рік без грошей МВФ: що далі?

"КП в Украине" в день річниці отримання Україною останнього траншу від МВФ розмірковує, чи потрібні державі ці гроші.

Газета цитує міністра фінансів Олександра Данилюка, який каже, що Україна не має гострої потреби в кредитах. Думки експертів, своєю чергою, розділилися.

За словами політолога Кирила Молчанова, Україні взагалі не варто брати кредити на умовах МВФ, бо вони суперечать національним інтересам країни: "Узяти, приміром, підвищення пенсійного віку, про яке останнім часом говорять все частіше, чи намір ліквідувати спрощену систему оподаткування для аграріїв. Наразі ця галузь дає значну долю експортної виручки, і позбавлення аграріїв пільг згубно вплине на українську зовнішню торгівлю".

Юрист Андрій Вігіринський погоджується: так, жити без грошей МВФ можна, але не дуже добре і недовго. Експерт пояснює, що співпраця з фондом є позитивним сигналом для західних інвесторів, а її призупинення свідчить про інше.

Позитив у співпраці з МВФ відзначає економіст Василь Юрчишин: "Незважаючи на відсутність траншів від серпня 2015-го, було би неправильно казати, що Україна обійшлася без МВФ, адже реструктуризація зовнішніх боргів пройшла не без допомоги фонду. А це зняло з країни значну частину виплат".

Видання також пише, що, на думку деяких експертів, МВФ не дає гроші не з економічних, а з політичних причин, бо розчароване діями керівної еліти.

Чи ефективні іноземці в уряді?

Інформація про можливе працевлаштування в Україні екс-міністра транспорту Польщі Славоміра Новака головою "Укравтодору" дала привід газеті "День" поміркувати щодо ефективності роботи іноземців на високих посадах.

Перший "призов варягів" у попередньому уряді дав сумнівні результати. Йдеться, зокрема, про діяльність Наталії Яресько, Айвараса Абромавічуса, Олександра Квіташвілі та інших, які врешті-решт пішли з міністерських посад, а також Міхеіла Саакашвілі, який продовжує очолювати Одеську ОДА, але, на думку журналістів, розраховував на вищий пост.

Газета зазначає, що всі названі призначення відбувалися ізольовано від українського суспільства. Така практика триває досі.

Один із громадських активістів зауважує, що призначення в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун відбулося без попередніх консультацій із профільним комітетом парламенту, медичним активом та громадськістю на тлі підтримки останніми попереднього в. о. міністра. Крім того, не було ніякого конкурсу.

Останні дві обставини газета називає великим мінусом і запитує, чому взагалі нинішня влада ігнорує українців-професіоналів та призначає або "своїх" або іноземців?

Відповідаючи на це питання, колишній віце-прем’єр Володимир Лановий каже, що, можливо, в деяких галузях справді немає спеціалістів достатнього рівня, тому не можна "цуратися чужого".

"Але це зовсім не означає, що призначенці із-за кордону мають отримати індульгенцію. До того ж, їм платять абсолютно ненормальні зарплати – вони отримують один мільйон гривень, коли наші фахівці, в тому числі початківці, які можуть стати зірками світового рівня, отримують 2-3 тис. грн. Мені важко погодитись з думкою, що урядовцям треба платити багато, тоді вони будуть ефективними. Не треба приймати їх на роботу, якщо вони не збираються працювати на малу зарплатню, відповідну до українських реалій", – цитує газета експерта.

Вакцинація: "це катастрофа"!

"Сегодня" з’ясовує, чому міністерство охорони здоров’я називає ситуацію з вакцинацією дітей загрозою національній безпеці.

Проблему визнає в. о. міністра Уляна Супрун, яка каже, що щепленнями охоплено тільки 20% дітей за необхідних 95%. За словами посадовця, на 1 липня тільки 11,5% дітей першого року життя отримали щеплення проти туберкульозу, поліомієліту – 39%, коклюшу, дифтерії, правця – менше 2%, гемофілії – 4% тощо.

Експерт Володимир Загородній пояснює газеті, що ситуація справді складна. Постачання вакцин відбувається фрагментарно. Представник Благодійного фонду "Пацієнти України" Ольга Стефанишина додає, що на ситуацію вплинув брак інформації стосовно щеплень і побоювання за їхні наслідки серед батьків, але основне – брак в Україні вакцин від основних інфекційних хвороб.

За словами головного дитячого імунолога Києва Федора Лапія, після тривалого очікування всі регіони України, крім тимчасово окупованих, отримали комбінований препарат "Пентаксим", але його вистачить тільки на планову вакцинацію дітей першого року життя і частково - для дітей від року до п’яти.

Для того, щоб покрити потребу в щепленнях, потрібно півтора мільйона доз цього препарату, а зараз наявні лише 265 тисяч.

Крім того, як пише газета, Україна вже закупила вакцину проти поліомієліту, хоча в країну препарат ще не надійшов. Але цими днями в достатній кількості надійшли препарати проти сказу.

Сміттєва проблема

"Факты и комментарии" розмірковують, як змінити ситуацію зі звалищами в окремих містах і країні загалом.

Газета нагадує, що після трагедії у селі Грибовичі на Львівщині ситуація кардинально не поліпшилася: понад місяць сміття завозилося в Київську область, але з 1 серпня сміттєпереробний завод "Енергія" закрився на плановий ремонт.

Глава "Київспецтрансу" Андрій Гущинський каже, щоб зберегти здоров’я людей і довкілля, треба відходи не вивозити під сусіднє з містом село, а переробляти: "У нашу землю щорічно лягають 15 мільйонів тон відходів. В одному тільки Києві – ледь більше мільйона. Гори сміття ростуть з року в рік і не на санкціонованих звалищах".

Видання пише, що на відміну від Києва, у багатьох містах діють не полігони, а просто місця для вивезення сміття. Пожежі на таких звалищах невідворотні – гасити їх складно, як це було на Львівщині.

На думку експертів, законодавцям треба ухвалювати закони, які запроваджують плату за переробку твердих відходів, і займатися ліквідацією звалищ у країні. За даними газети, у Верховній Раді зареєстровано кілька законопроектів, які допоможуть розв'язати "сміттєву проблему".

Служба моніторингу ВВС.