Що буде з Білоруссю та Лукашенком. Версії польських ЗМІ

Які сценарії чекають на Білорусь та чи впаде режим багаторічного президента Олександра Лукашенка - розмірковують польські ЗМІ.

Напередодні МЗС Польщі повідомило, що країна вже почала приймати перших політичних біженців з сусідньої Білорусі і відкрила двері тим, хто почувається в небезпеці. А сейм днями ухвалив резолюцію, в якій засудив насильство проти мирних демонстрантів та закликав уряд запустити прискорену процедуру прийому біженців з Білорусі.

Мережева революція і доля Лукашенка

Над прогнозами розвитку подій у Білорусі напередодні саміту ЄС, а також провідною роллю жінок у білоруській революції розмірковує колишній міністр закордонних справ Польщі Адам Ротфельд в інтерв'ю Gazeta Wyborcza.

За 26 років свого президенства "колишній голова совгоспу Лукашенко" не помітив, що у країні з'явилося цілком нове, неколгоспне покоління, вважає Ротфельд.

Квінтесенцією цього нерозуміння стала фраза Лукашенка, сказана робітникові Мінського заводу колісних тягачів: "Сховай телефон, почни думати".

Насправді у сучасному світі телефон і означає мислення, на відміну від совгоспної епохи молодого Лукашенка, коли телефони існували тільки для розмов.

Навіть за відсутності централізованого керівництва, люди самоорганізовуються через соцмережі і спонтанні протести збираються протягом кількох днів, якщо не годин, пише Ротфельд.

Своєю невдалою політикою Лукашенко призвів до того, що зараз немає жодної країни на світі, яка би з радістю надала йому притулок, включно з Росією, вважає дипломат.

"Не виключаю, що врешті-решт Лукашенко попросить притулку саме в Росії, а остання, якщо і погодиться на це, то з великим небажанням і великими застереженням", - зазначає Ротфельд.

На думку Ротфельда, для Білорусі найімовірнішим є вірменський сценарій, коли протестні настрої привели до влади кандидата, якого Росія спочатку не підтримувала.

Антиросійські настрої в Білорусі відсутні, люди там ментально і культурно ототожнюють себе з Росією.

Усі лідери білоруської революції, чи навіть ті, хто претендує на таку роль, розмовляють виключно російською.

Тобто вірменський варіант для Білорусі став би однаково прийнятним як для Росії, так і для Заходу.

На це є вагомі геополітичні причини. З одного боку, Росія навряд чи захоче іще однієї військової інтервенції на зразок Криму чи Донбасу, бо це дорого. Такий крок потягне за собою болючі санкції з боку Заходу на додачу до тих, яких Росія хоче, але не може позбутися вже зараз.

З іншого боку, Захід також не має зайвих фінансових та інших ресурсів, щоб витрачати їх на Білорусь. ЄС має достатньо клопоту з тією ж Грецією.

Відтак сьогоднішній саміт ЄС обмежиться моральною підтримкою білоруської опозиції та намагатиметься шукати рішення, які б підтримала Росія.

Позитивний імідж і жіноче обличчя

Білоруська революція вже кардинально змінила уявлення про цю невелику країну в Європі, вважає Ротфельд.

Білорусь, яка взагалі не існувала у думках європейців, раптом потрапила на перші шпальти газет. Причому говорять про неї дуже позитивно.

Така промоція коштувала би Білорусі сотні мільйонів доларів. Але несподівано уся Європа заговорила про Білорусь як країну високої культури і країну молодих людей. Неабияка заслуга у цій трансформації належить жінкам.

"Ця революція має жіноче обличчя", - вважає Ротфельд.

"Білоруські жінки відіграють незрівнянно більшу роль у теперішніх подіях ніж чоловіки. З одного боку, через те, що чоловіків ізолювали і кинули до в'язниць, а з другого - жінки виявилися краще освіченими, відважнішими, рішучішими, демонструють більше відповідальності. Це революція, у якій вирішальну роль відіграли жінки, і цей факт беззаперечно увійде до історії суспільних рухів Європи," - вважає Адам Ротфельд.

І дарма Лукашенко переконував працівників заводів колісних тягачів, що політика і влада є чоловічою справою і що лише чоловіки здатні керувати країною.

Ці слова дуже далекі від реальності. Насправді білорусів цілком влаштовує у ролі лідера Світлана Тихановська.

"Вони вважають, що вона одна з них. Навіть попри слабкість, яку вона показала, коли читала з папірця свою промову із закликом до людей не виходити на вулиці і дотримуватися порядку. Розрахунок був, що ця заява дискредитує її в очах суспільства. Але замість осуду, люди побачили, що вона переживає за своїх дітей і боїться за власне життя цілком так, як кожен із них. Отож для білорусів вона стала символом того, що відбувається в їхній країні," - говорить Ротфельд.

Нерішучість Лукашенка зростає

Тим часом інша польська щоденна газета Rzeczpospolitaвідзначає, що спонтанні протести у Білорусі починають організаційно оформлюватися. Білоруська опозиція створила координаційну раду, покликану забезпечити передачу влади.

"Створення організаційних структур, що стануть на чолі масштабних протестів у Білорусії, вказує на зростаючу нерішучість президента Олександра Лукашенка. Разом з тим ознак того, що він збирається легко віддати владу, також немає," - пише Rzeczpospolita.

Газета зазначає, що протестний рух почав оформлюватися щойно через тиждень після початку протестів і очевидно, що білоруській опозиції бракує організаційного досвіду. Попри це, тепер це вже громадянська платформа, а не емоційний натовп людей, вважає газета.

На разі, табір Лукашенка демонструє впертість та витривалість. До протестувальників приєднуються лише колишні міністри і чиновники. Підтримують протести і колишні військовослужбовці, однак ті, що на службі зараз, слухняно виконують накази, пише Rzeczpospolita.

"Зрозуміло, що піраміда білоруської влади впаде лише тоді, коли Бацька вирішить утікати. Однак на разі він стоїть непохитно," - підсумовує газета.

Огляд підготував Ярослав Карпюк, Служба моніторингу BBC

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!