Як жінки в Білорусі беруть політичну боротьбу в свої руки

Жінки почали відігравати помітну роль у президентській кампанії в Білорусі - країні, якою вже 26 років керує той самий чоловік.

Опозиційна кандидатка Світлана Тихановська 14 липня оголосила, що об'єднується зі штабами кандидатів Віктора Бабарика та Валерія Цепкала, яким не дозволили брати участь у виборах, що відбудуться 9 серпня.

Фотографія Тихановської з дружиною Цепкала Веронікою та координаторкою штабу Бабарика Марією Колесніковою стала символом передвиборчої боротьби проти президента Олександра Лукашенка, який вже вшосте йде на вибори і якого не раз звинувачували у мізогінії.

Ініціатива трьох жінок викликала ентузіазм серед тих білорусів, які до цієї кампанії не надто цікавилися політикою.

Втім, чимало активістів, зокрема з-поміж опозиціонерів, побоюються, що ці намагання приречені на поразку, адже в Білорусі давно не було демократичних виборів, а на опонентів Лукашенка чиниться серйозний тиск.

Неочікуване об'єднання

Тихановська, яку називають "кандидатом останньої надії", змагається за найвищу посаду від імені свого чоловіка, відомого опозиційного блогера Сергія Тихановського, якого позбавили права брати участь у виборчих перегонах і затримали за звинуваченням у плануванні масових заворушень.

Виборча комісія дещо несподівано зареєструвала її як кандидата 14 липня. Водночас двоє інших ключових кандидатів - колишній банкір Віктор Бабарико та ексдипломат Валерій Цепкало - отримали відмову.

Бабарика затримали в червні за звинуваченнями в низці економічних злочинів, пов'язаних з його роботою у "Белгазпромбанку".

16 липня штаби трьох кандидатів домовилися проводити спільну виборчу кампанію, що стало доволі рідкісним прикладом об'єднання для зазвичай розрізнених білоруських опозиційних сил.

Двоє інших зареєстрованих кандидатів з більш традиційним опозиційним минулим - колишня депутатка Ганна Канопацька та лідер кампанії "Говори правду" Андрій Дмітрієв - виключили можливість об'єднання кандидатур проти Лукашенка.

Тим часом представник соціальних демократів Сергій Черечень заявив, що готовий розглянути можливість об'єднання з іншим кандидатом.

Канопацька ж назвала своїх конкурентів "дитячим шоу прокремлівських маріонеток, що складається з хлопчиків-спойлерів та дівчат-реготух".

Великий ентузіазм

Об'єднання подарувало надію деяким критикам Лукашенка на те, що цьогорічні вибори не будуть простими для президента.

19 липня тисячі людей прийшли на перший агітаційний мітинг Тихановської. Кандидатка пообіцяла провести нові, чесні вибори, якщо переможе 9 серпня, звільнити "політичних в'язнів" та ініціювати повернення до конституції 1994 року, яка зменшить повноваження президента та обмежить кількість разів, які одна особа зможе обіймати цю посаду.

"У неї немає амбіцій правити країною навіть один повний строк. Вона лише хоче прокласти дорогу до демократії. В її особі, якщо розібратися, максимально реалізувався популярний в цій кампанії принцип "хто завгодно, аби не Лукашенко", - зазначив експерт Олександр Класковський, який назвав Тихановську "кандидатом останньої надії" та "квитком до вільної Білорусі".

"Ці три жінки-новачка змогли за 15 хвилин домовитися про те, про що натовпи досвідчених політиків до них не могли домовитися роками - про об'єднання на виборах", - зауважив аналітик Артем Шрайбман.

Роль жінок у Білорусі

Ініціатива трьох жінок здається ще визначнішою, зважаючи на патріархальну природу білоруської політики.

У своїх публічних виступах впродовж багатьох років Лукашенко здебільшого розглядав жінок як дружин, матерів та домогосподарок, навіть стверджуючи, що білоруси "не готові голосувати за жінку" і що в Білорусі "конституція не під жінку".

Після хвилі критики він пояснив, що не мав на увазі, що не поважає жінок: "У нас Конституція така, що навіть чоловіку важко нести цю ношу. А якщо її завантажити на жінку, вона впаде, бідося".

Лукашенко також говорив про потребу зробити службу в армії обов'язковою для кандидатів у президенти: "Якщо жінка буде претендувати, ми її заздалегідь відправимо у Вітебську бригаду, щоб вона була підготовленою і могла відрізнити БТР від танка, БМП і так далі".

Дещо неочікувано коментарі Лукашенка про жінок викликали критику з боку однієї з його найбільш довірених осіб - Лідії Єрмошиної, яка багато років очолює Центральну виборчу комісію. Вона заявила, що вірить, що в перспективі в Білорусі буде президент-жінка.

Приклад Єрмошиної свідчить про те, що жінки можуть обіймати серйозні посади в Білорусі, але згідно з заявою Amnesty International щодо прав жінок в країні, їхні успіхи "залежать від їхньої публічної підтримки Лукашенка".

Правозахисна організація заявила, що жінки "непропорційно зазнають утисків через серйозні порушення прав людини в Білорусі", додавши, що під час цієї кампанії, зокрема, влада подекуди погрожувала забрати дітей активісток.

Тихановська розповіла 20 липня, що після подібних погроз вивезла своїх дітей за кордон.

Відсутність чіткої стратегії

Рішучість Тихановської продовжувати брати участь у перегонах, які багато хто називає "виборчим фарсом", розчарувала прибічників бойкоту, зокрема дисидента Зенона Позняка, який вважає вибори ще однією можливістю для Лукашенка легітимізувати свою владу.

Залишається великим питанням - чи зможуть три жінки стати серйозною силою, з якою треба буде рахуватися.

Експерти зокрема вказують на їхні нечіткі обіцянки та неясну стратегію у випадку, якщо результати виборів сфальсифікують.

Тихановська запевнила, що її команда знає як "захистити" опозиційні голоси, але поки що не закликала білорусів виходити на вулиці, ймовірно, тому, що це б загрожувало їй кримінальним переслідуванням.

"Проблема прозорості виборів поки що виглядає такою, що практично не вирішується", - підсумовує Класковський.

Мобілізація та об'єднання розрізненого протестного електорату Білорусі є ще одним викликом для спільної кампанії, зазначає експерт Валерій Карбалевич.

Він каже, що прихильниками Тихановських є ті, хто керується принципами "хто завгодно, аби не Лукашенко", а Бабарика та Цепкала підтримують ті, хто хотіли б бачити на посаді президента "ефективного менеджера".

Карбалевич зазначає, що хоча стратегія трьох жінок, можливо, й нечітка, вони заслуговують на повагу за те, що взяли на себе таку відповідальність, особливо зважаючи на те, що жодна з них раніше не займалася політикою.

"І тут весь розрахунок на підтримку громадянського суспільства, що спонтанно створюється на наших очах під час цієї кампанії", - зазначає експерт.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!