Подвійні стандарти британського дрес-коду - огляд преси

Західна преса пише про "історичні війни" між Польщею і Україною, від'їзд європейських викладачів з Великої Британії через "брекзит" та подвійні стандарти британського дрес-коду.

Дрес-код на роботі

"Подвійним стандартам" та "браку справедливості" у питаннях, що стосуються британського дрес-коду, присвячує редакційну статтю Financial Times.

Напередодні парламент Британії оприлюднив звіт щодо норм дрес-коду на робочому місці, у якому закликає уряд переглянути положення Акту про рівні права 2010 року (англ. 2010 Equality Act).

Газета каже, що відповідність певним стандартам зовнішності під час прийому на роботу поширена у країні, проте вона не повинна мати дискримінаційний характер.

"Стандарти мають бути ідентичними для жінок та чоловіків, проте існує різниця між проханням до жінки виглядати елегантно та просити її підпорядковуватися жіночному та сексуалізованому стандарту привабливості", - пише газета.

Видання переконане, що професіоналізм не потребує макіяжу, високих підборів, коротких спідниць чи певного кольору волосся.

Financial Times додає, що попри те, що всі ці положення містяться у вищезгаданому документі, роботодавці часто-густо їх порушують. Проте покарання за цим не слідує.

З огляду на це, газета закликає до більш чіткого механізму дотримання закону чи більш жорстких штрафів.

"Викласти вказані антидискримінаційні принципи у законі - недостатньо. Уряд має також переконатися в тому, що правосуддя поширюється на тих, хто його потребує найбільше", - підсумовує газета.

Варшава-Київ: "історичні війни"

Про конфлікт, який розгортається між Україною та Польщею на історичному підгрунті, пише у колонці Foreign Policy журналіст Ян Бейтсон.

Автор згадує про діаметрально протилежний погляд країн на роль лідера Організації українських націоналістів Степана Бандери та грудневий візит президента України Петра Порошенка до Варшави з метою переконати польських дипломатів у тому, що Київ прагне мінімізувати такі "конфлікти".

Та, з огляду на "підйом націоналізму" по обидва боки кордону, наразі незрозуміло, чи принесе він результати, каже журналіст.

Він додає, що на думку політичних експертів, Україна "не усвідомлює" наскільки "відштовхує" Польщу своїми політичними ініціативами у сфері вшанування пам'яті історичних осіб.

"Політика вшанування пам'яті, яку проводить Україна, підриває українсько-польську єдність", - автор цитує аналітика Андреаса Умланда.

Той додає, що Київ "не може дозволити собі ризикувати" охолодженням відносин з Варшавою, особливо з огляду на "невизначену" позицію Європи щодо України.

"На тлі того, що більшість європейських сил зосереджена на внутрішніх питаннях, для України не могло бути гіршого часу для конфлікту з Польщею", - каже журналіст.

Окрім інших речей, автор пише, що протиріччя між країнами через питання часів Другої світової війни можуть бути вигідними Росії.

"Історичні війни між Україною та Польщею - подарунок для Путіна", - каже він.

Ціна мексикансько-американської стіни

Про те, скільки насправді коштуватиме стіна між США та Мексикою, зведення якої напередодні доручив розпочати Дональд Трамп, пише New York Times.

У редакційній статті газета заявляє, що кроки, викладені американським президентом у відповідних документах, відкривають шлях для ув'язнення тисяч іммігрантів, які не становлять загрози для країни, а також для "широкомасштабного" порушення прав людини.

Та для того, аби втілити їх у життя, пану Трампу доведеться переконати Конгрес, який має схвалити виділення мільярдів доларів на втілення проекту в життя, додає видання.

"Та як це часто буває з паном Трампом, факти говорять не на його користь", - пише газета.

Видання вказує на те, що протягом останніх років потік нелегальної міграції до США почав зменшуватися. Натомість витрати на охорону кордонів значно зросли. А план пана Трампа ці витрати лише збільшить.

Його ж обіцянки змусити заплатити за стіну Мексику газета називає або "брехливими", або "примарними".

"Окрім того, що вартість бар'єру, який пропонує встановити пан Трамп, становитиме мільярди, він може суттєво зашкодити навколишньому середовищу та призвести до судових позовів через питання власності на землю", - каже New York Times.

Відтік мізків через "брекзит"

Провідні європейські викладачі залишають британські університети через "брекзит", повідомляє Independent.

Видання цитує представницю Британської Ради доктора Джо Беалл, за словами якої, викладачі виходять з дослідницьких проектів в університетах Великої Британії.

Коментарі пані Беалл прозвучали на тлі доказів, які надали комітету з освіти у рамках розслідування питання впливу виходу країни з ЄС на британську вищу освіту.

Колеги-освітяни підтримали пані Беалл та звернулися з пропозицією до уряду вжити "термінових" заходів.

"Ті, хто приїжджають з країн ЄС, відчувають, що на них тут не чекають", - цитує видання генерального секретаря однієї з британських профспілок Саллі Хант.

"Це те питання, на яке прем'єр-міністр не звернула уваги у своїй промові. Наші члени з ЄС дуже сильно відчувають, що їм треба шукати іншу роботу", - додає вона.

Так, згідно з даними профспілки, кількість заявок з ЄС до Кембриджу лише на бакалаврські програми знизилася на 14 %.

На думку пані Хант, замість того, щоб перекладати відповідальність на інші країни, британському уряду варто "діяти вже зараз, щоб переконати тисячі працівників з ЄС, які працюють у британських університетах в тому, що вони зможуть залишитися у країні".

Наразі громадяни інших країн ЄС становлять біля 5 % серед студентів Британії, щодо викладачів ця цифра - 20 %.

Огляд підготувала Тетяна Кирилюк, Служба моніторингу ВВС.