Два тижні перемир'я: на фронті без змін

На 13 вересня запланована зустріч Мінської тристоронньої контактної групи. Представники сторін в форматі відео-конференції обговорюватимуть так званий режим тиші. А 14 вересня до Києва завітають міністри закордонних справ Франції, Німеччини, Британії та Данії, і ця тема, без сумніву, теж буде на порядку денному.

Та чи можна, за великим рахунком, говорити про припинення вогню, якщо по суті на фронті мало що змінилося?

Голосна тиша

"На фронті не стріляють" – цю обнадійливу новину повідомив президент Петро Порошенко під час промови з нагоди Дня знань. На момент його виступу, зазначив глава держави, чергове перемир’я на сході України, яке набуло чинності 1 вересня, тривало вже півдоби.

Стриманий оптимізм Порошенка, схоже, поділяла верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні, коли 3 вересня заявила: "Ми відзначаємо, що припинення вогню в Україні… тримається, і це може стати основою для довгострокового врегулювання конфлікту".

Однак, уже 1 вересня як штаб АТО, так і бойовики звинуватили одне одного у хоч і не численних, але все ж порушеннях.

Українська армія в перший день перемир’я повідомила про шість порушень з боку бойовиків. З того часу, протягом вже майже двох тижнів, кількість обстрілів українських позицій лише зростала – попри запевнення штабу, що ситуація залишається "контрольованою".

У самопроголошеній "ЛНР" закидають, що першими вогонь відкрили українські військові. Сталося це, начебто, за 12 хвилин до першої ночі, коли позиції так званої Народної міліції біля села Калинівка обстріляли з гранатомету. "Київські силовики дотримувалися "безстрокового припинення вогню" менше години” – таким був заголовок на сепаратистському сайті "Луганський Інформаційний Центр".

Станом на вечір 12 вересня, за два тижні українська сторона зареєструвала 335 порушень режиму тиші. Населений пункт, який найчастіше фігурує в щоденних зведеннях, – Авдіївка. Переважна більшість обстрілів фіксується на території Донецької області.

Це підтверджується і даними, які оприлюднює командування "ДНР". Але за їхніми словами, перемир’я порушує Україна – протягом тижня з 2 по 9 вересня було 526 обстрілів. Бойовики закидають, що подекуди українські військові застосовували важку артилерію.

На Луганщині було переважно тихо – лише десять порушень, згідно з повідомленнями так званої Народної міліції.

Але безперечним досягненням цих двох тижнів стало значне зниження інтенсивності бойових дій. Заступник голови місії ОБСЄ Александер Хуг повідомив під час брифінгу 8 вересня, що кількість обстрілів зменшилася на 90 відсотків. Але він зауважив, що ризик відновлення боїв є.

Сумна статистика

На жаль, під час відносного затишшя не минулося без втрат.

Двадцять один український військовослужбовець, зокрема один прикордонник та один поліцейський, зазнали поранень, а семеро загинули. Троє втратили життя у бою – в районі Мар’їнки та біля Станиці Луганскої. Інші випадки – наслідки розривів вибухових пристроїв.

Втрати серед українських військовослужбовців спричинили неабиякий резонанс – як от загибель командира підрозділу "морських котиків" Олега Мединскього, якому кілька загальнонаціональних каналів присвятили репортажі. На звістку про смерть ще одного бійця - окремого батальйону спеціального призначення "Донбас-Україна", старшого розвідника Вадима Матросова - у соцмережі Facebook відреагували тисячі.

За час перемир’я загинув один військовий "ДНР" та одного було поранено – таку інформацію оприлюднило командування сепаратистів.

Поранення отримали принаймні двоє цивільних.

Дзеркальні розвіддані

Поки вогонь на сході менш інтенсивний, кожна зі сторін, за твердженням іншої, займається укріпленням позицій та військовою підготовкою.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України не раз інформувало про діяльність бойовиків під час затишшя.

"Встановлений режим припинення вогню активно використовується російськими окупаційними військами для проведення прихованого мінування, у т.ч. забороненими міжнародними конвенціями протипіхотними мінами, нових ділянок на маршрутах, які активно використовуються мирним населенням для перетинання лінії розмежування сторін в обхід КПВВ", – повідомили там 3 вересня.

До самопроголошених "республік" продовжує надходити озброєння з російської території, кажуть в Міноборони: днями прибуло п’ять платформ з військовою технікою, зокрема танками і "Градами", та пальне.

Те, що бойовики озброюються, підтверджують і спостерігачі спеціальної моніторингової місії ОБСЄ – так, до Горлівки нещодавно завезли 20 ящиків з боєприпасами, а в Донецьку було виявлено дев’ять броньованих машин.

У ЗСУ, тим часом, оголосили про масштабні навчання резервістів, які пройдуть у вересні в два етапи. А начальник Генштабу Віктор Муженко сказав, що в Україні створено оперативний військовий резерв з 85 тис. людей – "з бойовим досвідом і високим рівнем психологічної готовності… захищати український народ".

У самопроголошеній ДНР лідер Олександр Захарченко на початку перемир'я заявив, що Київ буде використовувати режим тиші, аби підготуватися до війни. Місцева розвідка, кілька разів за два тижні закидала, що українські сили стягують до лінії зіткнення техніку – зокрема бойові машини піхоти, бронетранспортери, гаубиці, самохідні гармати, артилерійські установки й танки.

А ще бойовики заявили, що українська армія хоче перекинути на Донбас 35 диверсантів, вербує підлітків для підривної діяльності та розробляє план по застосуванню хімічної зброї.

Пропаганда, дипломатія, економіка

За час буремного перемир'я боротьба ведеться і на інших фронтах – медійному-пропагандистському і дипломатичному.

За даними української розвідки, 2 вересня бойовикам за допомогою спеціального обладнання вдалося заглушити аналогове мовлення телеканалів "1+1" та "Новий канал" в тимчасово окупованих населених пунктах на Маріупольському напрямку. Діяли вони, як повідомляється, після особистого втручання радника президента Росії Владислава Суркова.

"Міністерство зовнішніх справ ДНР" сенсаційно заявило, що у чеському місті Острава було "урочисто відкрито перший представницький центр республіки у країнах ЄС". Його мета – "координація дій… із захисту прав та інтересів жителів Донбасу за кордоном" та співробітництво в інформаційній сфері. Україна вже направила <link type="page"><caption> ноту протесту</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/09/160902_dnr_czech_ko" platform="highweb"/></link> і, як з'ясувалося, "представництво" <link type="page"><caption> не має акредитації при чеському МЗС</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/ukraine_in_russian/2016/09/160902_ru_s_czech_dnr" platform="highweb"/></link>.

Самопроголошена влада "ЛНР" повідомила 8 вересня, що відкрила схожий офіс – "для гуманітарної допомоги та інформаційно-просвітницької діяльності" – в Австрії. Український посол у Відні повідомив, що <link type="page"><caption> передав ноту протесту австрійському МЗС</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/09/160909_rl_shcherba_lnr" platform="highweb"/></link> та закликав "не переоцінювати цю клоунаду".

Відтак, чергове перемир'я на сході України – доволі умовне. Конфлікт не загасає. Втрати з обох сторін дедалі більші – як людські, так і матеріальні.

Щодо останніх, то міністр з питань тимчасово окупованих територій Вадим Черниш розповів в нещодавньому інтерв'ю "Дзеркалу тижня", що ЄС, ООН та Світовий банк орієнтовно оцінюють реалізацію державної програми з відновлення східних регіонів в півтора мільярди доларів.