"Дияволи" чи реформатори: конференція прокурорів у питаннях і відповідях

У Києві почала роботу Всеукраїнська конференція працівників прокуратури, яка, за словами одних коментаторів, має "зацементувати" нинішню систему органів прокуратури, а на думку інших - зробить черговий крок на шляху реформування відомства.

ВВС Україна розбиралася з рішеннями, які винесли на цю конференцію, та намагалася спрогнозувати, як прокурори можуть змінити роботу свого відомства.

Що взагалі сталося у вівторок?

У вівторок у Києві відкрилася Всеукраїнська конференція працівників прокуратури.

На ній понад 460 прокурорів – делегатів від Генеральної, регіональних, місцевих та військових прокуратур – мають обрати частину складу органів прокурорського самоврядування: Ради прокурорів та Контрольно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДК) прокурорів України.

Раніше цих органів в Україні не було. Їх створення передбачив новий закон про прокуратуру, ухвалений парламентом у жовтні 2014 року.

Чому ці органи настільки важливі?

Згідно з новим законом, Рада прокурорів, яку обирають на п’ять років, гратиме вирішальну роль у призначеннях та звільненнях прокурорів на адміністративні посади. До неї входять 13 членів: 11 з них обрали на конференції у вівторок, ще двоє призначаються з’їздом юридичних вузів.

Раніше генеральний прокурор мав повноваження призначати, наприклад, обласних прокурорів чи своїх власних заступників одноосібно. З моменту появи Ради саме вона подаватиме генпрокуророві такі рекомендації . Якщо генпрокурор не погодиться з її пропозицією, він має внести на розгляд Ради прокурорів іншу кандидатуру. Що робити, якщо обоє стоять на своєму, закон не прописує.

КДК прокурорів має складнішу структуру. З 11 її членів п’ятьох обирає конференція прокурорів, трьох призначає омбудсмен, двох – з’їзд юридичних вузів і ще одного – з’їзд адвокатів України. Строк каденції цього органу – три роки.

КДК повинна відбирати кадри для роботи в прокуратурі, по суті, перебираючи на себе повноваження нинішніх конкурсних комісій. Крім того, вона бере участь у переведенні прокурорів, розглядає скарги на працівників прокуратури та у випадку потреби накладає на них дисциплінарні стягнення або звільняє з прокуратури.

Що кажуть про нову систему експерти?

Ухвалення парламентом нового закону про прокуратуру в жовтні 2014 року привітав посол ЄС в Україні Ян Томбінський.

Схвально його оцінювали і в "Реанімаційному пакеті реформ". Активіст цієї ініціативи Борис Малишев тоді <link type="page"><caption> заявив Deutsche Welle</caption><url href="http://www.dw.com/uk/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8-%D1%94%D1%81-%D1%82%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8-%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%83-%D0%B2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96/a-17995911" platform="highweb"/></link>, що після набуття чинності нового закону діяльність органів прокуратури стане прозорішою для суспільства, а генпрокурор втратить більшу частину своєї безмежної влади над прокурорськими працівниками по всій країні.

То в чому тоді проблема?

Ще до початку конференції деякі спостерігачі заявили, що зміни, які будуть запроваджені з початком роботи нових органів прокурорського самоврядування, насправді не на часі.

Позаминулого тижня колишній заступник генпрокурора <link type="page"><caption> Віталій Касько</caption><url href="http://www.pravda.com.ua/columns/2016/04/15/7105674/" platform="highweb"/></link> написав: "З 15 квітня 2016 року хто б не був призначений на посаду генерального прокурора – ця людина буде зв’язана по руках і ногах у питаннях реформування органів прокуратури".

Він аргументував: представники місцевих прокуратур на конференції працівників прокуратури, які складають більшість її делегатів, є заангажованими на користь колишнього генпрокурора Віктора Шокіна та нинішнього керівника ГПУ Юрія Севрука. Відповідно, обрані ними органи прокурорського самоврядування консервуватимуть вплив нинішньої команди на чолі відомства.

"Всі добре пам’ятають, кого і як саме Шокін призначив керівниками місцевих прокуратур в грудні 2015 року. Колишній генпрокурор не обрав жодного зовнішнього кандидата, а більшість керівників місцевих прокуратур були просто перепризначені на посади. Тобто на чолі місцевих прокуратур зараз на 100% лояльні до Шокіна і Севрука люди… Вказівки щодо того, за кого голосувати на конференції прокурорів, даються з Генеральної прокуратури прокурорам областей, а ті ретранслюють їх місцевим прокурорам. Не важко зрозуміти, кого захищатимуть органи самоврядування, створені руками Шокіна і Севрука", - написав він.

А минулого тижня висловився з цього приводу лідер фракції БПП Юрій Луценко, який раніше визнав, що зустрічався з президентом щодо можливого внесення його кандидатури на посаду генпрокурора.

За його словами, після формування нових органів прокурорського самоврядування складеться ситуація, коли "уже будь-який генеральний прокурор є не важливий, а важливим буде орган, з дозволу сказати, самоуправління цієї, з дозволу сказати, Генеральної прокуратури".

Пан <link type="page"><caption> Луценко заявив</caption><url href="http://www.unian.ua/politics/1326560-lutsenko-vidmovivsya-buti-dekorativnim-prokurorom-generalnogo-mogilnika.html" platform="highweb"/></link>, що у разі, якщо органи прокурорського самоврядування таки запрацюють зараз, він відмовиться від висування на посаду генпрокурора.

"З вівторка буде створено самоуправління дияволів, які мають набрати янголів. Я в цьому процесі брати участі не бачу можливості. Бути декоративним прокурором при всевладді нинішнього" генерального могильника", який не допустить ніяких кадрових змін, — хтось із вас піде? Я – ні", - сказав він.

Якщо Луценко це усвідомлював, чому не протидіяв такому розвитку подій зі стін парламенту?

Нинішня редакція закону про прокуратуру вимагає, аби конференція прокурорів обрала своїх делегатів до органів прокурорського самоврядування протягом двох тижнів після дати набуття ним чинності – тобто до 29 квітня.

У парламенті вже кілька разів реєструвалися законопроекти, які відтерміновували строк початку роботи Ради та КДК прокурорів. Останній такий проект надійшов до Верховної Ради минулого пленарного тижня.

Однак минулої середи його відхилив профільний комітет парламенту, а наступного дня в сесійній залі не набралося голосів, аби включити цей документ до порядку денного.

Тоді спостерігачі приділили більше уваги іншому аспектові цього законопроекту: у ньому пропонувалося змінити кваліфікаційні вимоги до кандидата в генпрокурори таким чином, щоб на цю посаду міг претендувати сам Юрій Луценко.

"Система закривається, фактично виходить з-під контролю суспільства і політичних інституцій. Шкода, що це зацікавило лише депутатів БПП і НФ. Проблеми відчують усі", - написав тоді <link type="page"><caption> Юрій Луценко</caption><url href="https://www.facebook.com/LlutsenkoYuri/posts/498231980375982?pnref=story" platform="highweb"/></link> у Facebook.

Низку питань у коментарях до цього посту про те, чому жодних заходів, аби виправити ситуацію, не вживали раніше, політик залишив без відповіді.

Що кажуть про ситуацію в Генеральній прокуратурі?

В ГПУ рішуче заперечують критику на свою адресу, називаючи її "в одних випадках звичайною інсинуацією та маніпулюванням громадською свідомістю, а в других – поверховим, непрофесійним політиканством, бажанням бути "експертом" за відсутності елементарної компетентності".

На сайті відомства розмістили <link type="page"><caption> спеціальне повідомлення</caption><url href="http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=182857" platform="highweb"/></link> з цього приводу. Цей документ називається "Особливості сучасного етапу реформування органів прокуратури".

У ньому йдеться, що місцеві прокурори не отримували вказівок, за кого голосувати на конференції, адже всі голосування там відбувалися в таємному режимі.

"Таємне голосування гарантує свободу вибору депутатів та зведе нанівець будь-які потенційні спроби тиску на них", - стверджують у Генпрокуратурі.

Так само в ГПУ заперечують, що з моменту свого створення Рада прокурорів отримає монополію на кадрові призначення. Тут нагадують, що обрані на прокурорській конференції члени Ради складатимуть меншість – 5 з 11 – членів Ради, отож вирішального впливу вони не матимуть.

Прокурор Генпрокуратури Владислав Куценко у день відкриття конференції оцінював нововведення схвально. За його словами, створення органів прокурорського самоврядування дасть "певну парасольку захисту звичайним прокурорам, гарантує їхню незалежність та можливість приймати рішення самостійно від керівництва".

Що буде далі?

Одразу кілька депутатів парламенту ще до закінчення конференції заявили про протест з приводу її рішень.

"Штучне обурення навколо конференції прокурорів нічого не варте. Ця конференція проходить із порушеннями і буде легко оскаржена (в суді. – <italic>Ред</italic>.)", - написав у вівторок у Facebook перший заступник голови парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності <link type="page"><caption> Ігор Мосійчук</caption><url href="https://www.facebook.com/igor.mosijcuk/posts/1000973016646132?pnref=story" platform="highweb"/></link> з Радикальної партії.

"У будь-якому випадку, ми будемо шукати рішення, як виправити ситуацію. Цих упирів ми все одно не залишимо", - заявив минулої п’ятниці голова антикорупційного комітету Ради <link type="page"><caption> Єгор Соболєв</caption><url href="http://www.pravda.com.ua/news/2016/04/22/7106405/?attempt=1" platform="highweb"/></link>.

Натомість Євген Захаров з Харківської правозахисної групи закликає не перебільшувати значення вівторкових подій.

"На мій погляд, створення цих органів насправді не має жодного значення. Прокуратура - це дуже вертикальна структура, де прокурори на нижніх рівнях не можуть ослухатися рішень верхніх рівнів. Отож всі ці органи не гратимуть жодної позитивної ролі", - каже він ВВС Україна.

Він нарікає, що у нинішнього керівництва держави немає політичної волі для "справжньої" докорінної реформи прокуратури, отож створення органів прокурорського самоврядування не змінить у цій системі нічого, не важливо, хто керує Генпрокуратурою – нинішній в.о. генпрокурора Юрій Севрук чи будь-який інший очільник відомства.