Прогнози - 2016: зміна уряду, перевибори і російські візи

Експерти прогнозують на наступний рік подальше заморожування конфлікту на Донбасі, можливі перевибори Ради, зміну прем’єра, а також погіршення відносин з Росією.

Топ-темами для країни залишиться конфлікт на Донбасі та спроби його вирішення, хоча не менш важливими будуть внутрішні чвари у владі та спроби у різний спосіб – з перевиборами чи без них - змінити керівника уряду.

Ще один тренд – боротьба з корупцією, від чого також залежатиме реальність нових масштабних антивладних протестів.

Інша інтрига наступного року – похід у велику політику Міхеїла Саакашвілі та його потенційне залучення до уряду.

Війна і мир на Донбасі

На думку експертів, наступного року конфлікт на Сході не матиме настільки визначальний вплив на політичне життя, як цього.

Дається взнаки п’ятимісячне умовне затишшя, під час якого на Донбасі спала інтенсивність боїв та зменшилась кількість загиблих.

Але повного виконання мінських угод та реінтеграції Донбасу у склад України не буде.

"Росії вигідно тримати ситуацію у підвішеному стані, оскільки її ключова мета – вплив на Україну через дестабілізацію. Україна чітко заявила, що Донбас потрібен їй лише повністю контрольованим, включно з кордоном, на що Росія навряд чи піде", - заявив ВВС Україна заступник директора Національного інституту стратегічних Василь Яблонський. Росія і далі заперечує свою участь у конфлікті на сході України, але Володимир Путін визнав, що на Донбасі є люди, "які займаються там вирішенням окремих питань у військовій сфері".

Минулого Нового року протистояння на сході трохи затихло, але вже на початку січня був наступ бойовиків на Донецький аеропорт, а потім - масований штурм Дебальцевого.

І українські, і російські представники вже заявили, що мінський процес триватиме і наступного року, хоча прогресу на перемовинах контактної групи поки немає.

Зокрема, підвішене ключове питання – проведення виборів в окремих районах Донецької і Луганської областей за українським законом.

"Конфлікт на Донбасі наступного року лишатиметься у нинішньому напівзамороженому вигляді", - вважає політолог і керівник Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

Його колега, керівник Центру прикладних політичних досліджень Володимир Фесенко допускає провокації, проте без масштабного наступу.

Ситуацію, за його словами, може погіршити проведення бойовиками виборів без погодження з Києвом, які сепаратисти обіцяли на весну.

До кінця нинішньої сесії Ради у січні депутати мають проголосувати конституційну децентралізацію з тимчасовим особливим порядком самоврядування окремих районів, що, наразі, експерти називають малоймовірним.

"Зараз можна сказати, що за це 300 голосів немає, але їх будуть шукати", - вважає пан Фесенко.

Якщо парламент цих змін не схвалить, то, за його словами, Україна значно погіршить свої позиції на перемовинах.

Доля парламенту, уряду та коаліції

Головні теми політичного життя кінця 2015 року: чи варто чекати відставки уряду та коли можуть пройти дочасні вибори Ради.

Коаліція в парламенті тріщить по швах, а всі її члени, окрім "Народного фронту", вимагають відставки прем’єра Арсенія Яценюка.

На початку грудня до Києва приїздив віце-президент Джо Байден і дав чіткий сигнал, що радить зберегти нинішню конфігурацію влади - Порошенко-Яценюк-Гройсман.

Спікер парламенту Володимир Гройсман <link type="page"><caption> анонсував</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/12/151225_vs_groysman_budget_statement" platform="highweb"/></link>, що першочерговим завданням депутатів на початку 2016 року буде ротація в уряді.

Керівник фракції БПП у парламенті Юрій Луценко також прогнозує, що невдовзі в уряді мають відбутись суттєві кадрові перестановки, хоча про відставку Яценюка поки не йдеться.

У фракції "Народного фронту" погрожують: відставка Арсенія Яценюка призведе до її виходу з коаліції, що може спричинити дочасні вибори.

"Впевнений, що новий прем’єр наступного року буде, скоріше за все, в першій половині року", - прогнозує політолог Володимир Фесенко.

Але назвати когось із фаворитів прем’єрської гонки експерт поки що не береться – можна чекати неочікуваних варіантів.

Прогнозує зміну уряду й Вадим Карасьов, але ближче до початку літа.

"Я бачу, що прем’єром стане Гройсман, а Яценюк піде не пізніше першого півріччя 2016 року, це вже майже вирішене питання", - запевнив ВВС Україна пан Карасьов.

Він наполягає, що пан Гройсман може стати компромісною фігурою.

"Це - якщо не буде дочасних виборів. Тому головне питання – чи уряд зміниться зі старою радою, чи з новою - після виборів", - вважає пан Карасьов.

На його думку, якщо вибори будуть, то вже у вересні-жовтні.

"Парламент може зберегтись, і це залежатиме від "Народного фронту" - чи він погодиться на іншого прем’єра. Хоча перевибори їм з нинішнім малим рейтингом партії - це не найкращий важіль для шантажу", - вважає Вадим Карасьов.

Професор НаУКМА та науковий директор фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань також вважає, що доля коаліції та перевиборів залежить від Арсенія Яценюка та згоди його фракції погодитись на іншого прем’єра.

"Коаліція наступного року має шанси зберегтись. Вихід "Батьківщини" та "Самопомочі" можливий, але запорука збереження - спільне голосування "Народного фронту" і БПП", - заявив ВВС Україна пан Гарань.

Головна надія на збереження парламенту – низький рейтинг "Народного фронту", який через страх перед дочасними виборами може погодитись замінити Арсенія Яценюка.

За останніми опитуваннями "Демократичних ініціатив", 43% українців проти дочасних виборів, при цьому 37% їх підтримують. Перед дочасними виборами 2014 року їх підтримували понад 70% опитаних.

Що буде з Саакашвілі

Дедалі більшої політичної ваги набирає губернатор Одещини Міхеїл Саакашвілі, який <link type="page"><caption> створив антикорупційний рух</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/12/151223_saakashvili_forum_vc" platform="highweb"/></link> та фактично заявив про свої прем’єрські амбіції.

Його соратники натякають на створення власного політичного проекту, який може взяти участь у дочасних виборах до Ради, щоб потім поставити його прем’єр-міністром.

"Виключати, що президент піде на прем’єра Саакашвілі, я не буду", - заявив Володимир Фесенко, хоча запевняє, що такий варіант не дуже реальний.

Він це пояснює радикалізмом губернатора Одещини та ризиком, який несе такий кадровий хід, зокрема і для президента.

При цьому експерт не виключив, що скоріше пан Саакашвілі може опинитись на посаді віце-прем’єра у новому уряді.

"Перевибори можуть призвести до того, що до Ради зайде проект Саакашвілі, але він не стане явним фаворитом. Рівень довіри до нього зараз не більший, ніж до Порошенка чи Тимошенко", - вважає пан Фесенко.

Експерт допускає, що проект Саакашвілі забиратиме голоси у всіх нинішніх учасників коаліції, а тому це може зіграти як на руку Петру Порошенку, так і проти його партії.

"Але це ризикована гра - Саакашвілі занадто не контрольований", - додав експерт.

Олексій Гарань прогнозує, що чинник Саакашвілі гратиме важливу роль в український політиці наступного року, але радить її не перебільшувати.

"Він ефектний, але питання, чи буде він ефективним? Побачимо, чи покаже результати боротьби з корупцією в Одесі", - вважає пан Гарань.

Натомість Вадим Карасьов вважає, що прем’єрство Саакашвілі може так налякати головних гравців у Раді, що вони можуть погодитись на прем’єра Гройсмана і без перевиборів.

Потрібно пам’ятати, що сам Міхеїл Саакашвілі не може балотуватись у парламент, адже в Конституції існує чітка вимога п’ять років жити в Україні для права на обрання у Раду.

Боротьба з корупцією

Експерти впевнені, що одним з головних трендів наступного року буде боротьба з корупцією.

"Почнуть на повну працювати нові антикорупційні органи. Тому буде дуже багато корупційних скандалів та конфліктів", - прогнозує Володимир Фесенко.

У грудні 2015 року обрали керівництво нової антикорупційної прокуратури, що дало змогу запустити роботу Антикорупційного бюро, створенням якого опікувались США та ЄС.

У бюджеті на 2016 рік передбачили фінансування для запуску бюро та прокуратури, а тому експерти чекають гучних корупційних викриттів на найвищому рівні.

На думку Вадима Карасьова, політична стабільність в Україні наступного року значною мірою залежатиме саме від ефективної боротьби з корупцією.

"Головне питання - як запрацюють нові органи і чи повірить їм суспільство", - вважає експерт.

Він пророкує, що звинувачення у корупції, часто навіть непідкріплені, стануть найефективнішим інструментом політичної боротьби.

З 1 березня 2016 року має починати роботу <link type="page"><caption> Державне бюро розслідувань</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/05/150526_state_bureau_investigation_ukraine_vc" platform="highweb"/></link>, яке перебере усі слідчі функції, зокрема і в прокуратури.

Керівників бюро мають обрати на конкурсі за зразком антикорупційного бюро, тож від його роботи чекають завершення реформи правоохоронних органів України.

Протягом 2016 року мають завершити переатестацію старої міліції та формування нових структур Національної поліції.

Ще одним важливим кроком у боротьбі з корупцією експерти називають <link type="page"><caption> запуск реформи держслужби</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/12/151210_public_service_reform_adopted_vc" platform="highweb"/></link>, яка також має стартувати з весни 2016 року.

Новий Майдан?

Можливість нових масштабних протестів, які часто називають "Майдан-3", експерти допускають.

Протести в Україні набувають нових форм, а зіткнення біля Ради під час голосування за конституційну децентралізацію показало, що у суспільстві є радикально налаштовані люди, готові застосовувати зброю.

"Головний конфлікт, який матимемо, - між новим суспільством, яке хоче іншу державу, і державним структурами, які цього не розуміють. Якщо буде наростати радикалізація та позапарламентські форми політичної діяльності, то держава може рухнути", - робить найбільш апокаліптичний прогноз політолог Вадим Карасьов.

А тому, на його думку, дуже важливим буде показати реальну боротьбу з корупцією та реформи.

З іншого боку, Володимир Фесенко вважає масштабні акції протесту малоймовірними.

"Коли економічна криза, українці переважно виживають, а не виходять на вулиці на великий Майдан. Наступний рік – виповзання з кризи. Ризики масових протестів є, але зараз вірогідність заворушень не велика", - вважає пан Фесенко.

Хоча він порадив дуже обережно ставитись до прогнозів, бо в українських умовах можуть відбутись найнесподіваніші події, які докорінно змінять ситуацію.

Олексій Гарань звертає увагу на останню <link type="page"><caption> заяву Дмитра Яроша</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/12/151228_yarosh_leaves_right_sector" platform="highweb"/></link> щодо нового, менш радикального руху й виходу з "Правого сектору".

"Ярош говорить правильно – потрібні не гучні радикальні дії, а усвідомлення, що це означатиме для країни. Сам термін "третій Майдан" – це нав’язаний термін з Росії", - вважає Олексій Гарань.

Він прогнозує, що протести обов’язково будуть, але суспільство має багато інструментів дії у легальних та демократичних рамках, а тому потреби у Майдані немає.

Відносини з Росією – тільки гірше

2016 року навряд чи варто чекати покращення у відносинах України та Росії.

У кінці минулого року між країнами припинилось авіаційне сполучення, запроваджені взаємні торговельні обмеження, продовжують ширитись списки персон нон-грата.

Також Україна вже запровадила для громадян Російської Федерації в’їзд тільки за закордонними паспортами, і це, як вказують експерти, далеко не кінець.

"Охолодження стосунків з Росією продовжиться. Не виключаю, що наступного року, якщо все продовжуватиметься так, як зараз, може виникнути питання впровадження віз", - вважає політолог Володимир Фесенко.

Цю <link type="page"><caption> ініціативу РНБО ще 2014</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news/2014/03/140319_rnbo_russia_reaction_ak" platform="highweb"/></link> року поки відклала, але може до неї повернутися.

Вадим Карасьов нагадує, що про таку можливість нещодавно говорила голова Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко.

"З Росією може бути пом’якшення дипломатичної риторики. Але в економіці та торгівлі війна продовжуватиметься. Згортатимуться гуманітарні та культурні зв’язки", - спрогнозував Вадим Карасьов.

Нічого доброго не бачить у відносинах з Росією і Олексій Гарань, але принаймні запевняє, що й відкритої війни з Росією наступного року не буде.

На фоні погіршення відносин з Росією вже влітку 2016 року українці зможуть <link type="page"><caption> їздити до ЄС без віз</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/11/151113_vs_klimkin_eu_visa_statement" platform="highweb"/></link>.