Європарламент: Росія веде проти України гібридну війну

Європарламент ухвалив резолюцію по Україні, в якій засуджує політику Росії і називає її "агресивною і експансіоністською".

У документі говориться про те, що Росія веде проти Україну неоголошену гібридну війну не лише на сході, а і в інформаційному просторі, пропагандою, економічним тиском, кібератаками, шантажем щодо енергоресурсів.

Європарламентарі закликають Росію припинити загострювати ситуацію і вивести свої війська, які підтримують бойовиків-сепаратистів.

Євродепутати привітали відмову Франції передати Росії військові кораблі "Містраль" як приклад для інших країн-членів ЄС не співпрацювати з Росією у військовій сфері.

Крім того, європарламентарі звертають увагу, що Україна не є об’єктом ембарго чи заборон на постачання зброї, а тому не бачать перешкод для того, щоби окремі країни-члени постачали Україні оборонне озброєння і надавали допомогу в обороноздатності і охороні кордонів.

Санкції не послаблять

І у резолюції, і в усній доповіді верховного представника ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федеріки Могерні наголошується на незаконній анексії Криму Росією.

"Ми ніколи не визнаємо зміни кордонів силою. Ні зараз, ні в цьому столітті, ні в цьому тисячолітті. Ми вважаємо це неприйнятним", - заявила пані Могеріні під час дебатів у Європарламенті щодо ситуації в Україні.

Окрему увагу у резолюції приділили санкціям і тому, що послаблювати чи посилювати їх зараз не збираються. Обговорювати можливу зміну даної ситуації можуть у березні на наступному саміті ЄС.

У резолюції також є звернення до Єврокомісії з проханням розглянути можливість жорсткіших санкцій, якщо Росія не буде повністю дотримуватись і - головне - впроваджувати усі умови Мінських угод. Якщо ж тривалого миру на сході України досягти не вдасться, то поширення санкцій планується на фінансовий сектор і ядерну енергетику.

"Жорсткий" стиль резолюції

Аналітики відзначають безкомпромісний стиль резолюції у порівнянні з офіційними заявами від зовнішньополітичних органів ЄС.

"У резолюції використовується "жорстка" мова - з посиланням на акти "тероризму" і заклики до виведення "російських військ" з України. А також такі потужні заяви як "жодного полегшення санкцій, поки Крим не буде повернений, можливість введення нових санкцій, військова допомога з боку ЄС". З того часу як італійка Федеріка Могеріні очолила зовнішньополітичний курс ЄС, російські військові сили більше не називають "зовнішніми" або "незаконними" силами, а навпаки є уточнення, що Росія є частиною військового конфлікту”, - розповідає Ендрю Реттман з EUobserver.

Експерт звертає увагу, що резолюція Європарламенту не є документом, обов’язковим до виконання офіційними органами ЄС, тому депутати можуть дозволити собі менш дипломатичні висловлювання.

Реформи = економічна і фінансова допомога

Резолюція закликає Єврокомісію і країни-члени напрацювати конкретний план економічної і фінансової допомоги Україні, у тому числі через участь в організації міжнародної донорської конференції.

Згадано і про допомогу в забезпеченні енергетичної безпеки України. Водночас надання допомоги чітко обумовлене реалізацією глибоких реформ і конкретними результатами боротьби з корупцією - така собі формула "більше допомоги в обмін на більше результатів реформ".

Також європарламентарі закликають Україну забезпечити інклюзивний національний діалог і розслідування резонансних злочинів останнього року, у тому числі на Майдані у Києві, в Одесі, Маріуполі тощо. Це має допомогти у процесі замирення і сприятиме успішності реформ.

Провал об’єднаних лівих

До проекту резолюції було додано більше десяти поправок, майже всі запропонували ліві.

Серед них були заклики скасувати санкції проти Росії як неефективні і такі, що завдають значної шкоди самим країнам ЄС, а зимові події 2014 року назвали ні державним переворотом, які організували "ультранацоналістичні і фашистські" сили.

Однак, жодну з цих поправок не ухвалили.

Навпаки - Європарламент знову наголосив, що угода про Асоціацію між Україною і ЄС не є кінцевою метою двосторонніх взаємин, і Україна, як і будь-яка інша країна Європи, має чітку європейську перспективу та зможе у майбутньому подати заявку на вступ до ЄС у разі відповідності критеріям членства в Союзі.

Латвійське президенство

Всебічну підтримку Україні висловила і прем’єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма, яка презентувала шестимісячне президентство своє країни у ЄС.

Вона назвала події на Донбасі "російською агресією" і додала, що Євросоюз має надавати політичну і економічну підтримку Україні і тиснути на Росію для того, щоб виконувалися умови перемир’я.

Крім того, пані Страуюма заявила, що конкретні пропозиції підтримки України будуть обговорюватися вже під час саміту Східного партнерства у Ризі наступного місяця.

"Російська агресія на сході України – це не лише двосторонні проблеми між Україною і Росією. Нашою відповіддю має бути єдність і політична підтримка України", - заявила латвійська прем’єрка під час брифінгу з журналістами.

Підтримує ідею єднання Євросоюзу і аналітик з питань міжнародних відносин Аманда Пол і звертає увагу, що Росія не припиняє загострювати ситуацію на території України вже майже півроку, тому "ЄС має залишатися рішучим і твердим, тому що Путін використає найпершу ознаку слабкості. Росія хоче, щоб Україна зазнала краху і ЄС повинен чітко показати, що не дозволить, щоб це сталося".