Янукович і Путін не виключають поступок у спірних питаннях

Президент Віктор Янукович заявив, що не виключає приєднання України до таких інтеграційних об'єднань, як Митний союз Росії, Білорусі та Казахстану.

Така заява українського президента пролунала за підсумками переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним, що відбулися у Ялті 12 липня. Україно-російські переговори тривали до пізнього вечора.

"Ми не говоримо "ні", ми дуже уважно і серйозно вивчаємо ці інтеграційні процеси - Митний союз, ЄврАзЕС, Єдиний економічний простір. І я впевнений в тому, що інтеграційні процеси, які йтимуть і в Європейському Союзі, і у Митному союзі, вони доповнюватимуть один одного", - сказав президент журналістам після засідання українсько-російської міждержавної комісії.

"І ми вітаємо наших колег, наших друзів, наших сусідів з тим, що вони ініціативно нам пропонують приєднатися до цього інтеграційного процесу", - додав український президент.

Своєю чергою, президент Росії сказав, що члени Митного союзу зацікавлені у повноправному членстві України у цій організації, проте "його країна нікого силою не тягтиме" туди.

"Остаточний вибір, безумовно, за Україною. [...] Росія ніколи нікого не тягне. Це контрпродуктивно. Кожна країна має оцінити для себе плюси і мінуси", - сказав Володимир Путін журналістам.

Водночас, він сказав, що зволікання із остаточним рішенням може призвести до труднощів у майбутньому, бо потім "буде складно, якщо взагалі можливо, вносити в існуючі документи якісь зміни у зв’язку із вступом в організацію нових членів".

"М'яке" членство

Українська влада вже досить довго пропонує Митному союзу і Росії формулу співпраці 3+1, що означає невходження України до цієї організації, але формалізацію стосунків із нею. Проте Росія, що відіграє ключову роль у союзі, не погоджувалася на такі пропозиції і наполягала на тому, що на поступки у торгівельних відносинах - і передусім газових - Київ може сподіватися лише у разі повноправного членства у Митному союзі.

Перед переговорами експерти висловлювали надію, що цього разу у Ялті від президента Путіна пролунає інша відповідь на пропозицію Києва.

"Країни ЄврАзЕс, що утворили Митний союз, входять зараз у нову фазу розвитку, починають діяти угоди, що пов'язані із митними ставками, із коопераційними зв'язками. Для України це дуже гостре питання, оскільки ідеться про втрату певних ринків збуту. Тому формула співпраці 3+1 дуже актуальна для України", - наголошував перед переговорами директор Національного інституту стратегічних досліджень при президенті України Андрій Єрмолаєв в інтерв'ю ВВС Україна.

Директор Українського центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик вважає, що невходження України до Митного союзу, але формалізація відносин з ним, фактично, означатиме "м'яке членство" у цій організації.

"Може йтися про створення якоїсь перехідної моделі для Києва. Тобто, Україна може погоджуватися на формат, схожий на зону вільної торгівлі у рамках СНД або ж на підписання особливого договору про співпрацю із Митним союзом. Це не передбачатиме жорстких зобов'язань Києва, але буде "м'якою формою членства". Така співпраця може дати Україні можливість виходу на ринки третіх країн, зокрема, Центральної Азії", - сказав ВВС Україна Віталій Кулик.

Газ: "вранці - гроші, ввечері - стільці"

Ялтинські переговори не засвідчили бодай якихось поступок Росії у відповідь на пропозиції України переглянути газові контракти, підписані екс-прем'єром Юлією Тимошенко.

Володимир Путін, судячи із його заяв 12 липня, виключає перегляд газового контракту з Україною.

"Є чудовий, усіма улюблений твір: можна ввечері стільці, а вранці гроші. Можна. Можна вранці стільці, а ввечері гроші. Можна. Але гроші вперед", - сказав російський президент.

За його словами, угода, що діє між двома країнами, носить корпоративний характер, тобто, підписана між компаніями "Нафтога України" і "Газпром". Водночас, російський президент сказав, що Україна і Росія домовилися на рівні урядів і на рівні президентів доручити цим компаніям розглянути "усі можливі варіанти удосконалення своїх відносин".

"Ми знаємо позицію нашого партнера і ставимося до неї з повагою", - сказав президент Росії, додавши, що Росія хотіла б досягти домовленостей у майбутньому, передає агентство <link type="page"><caption> УНІАН</caption><url href="www.unian.ua" platform="highweb"/></link>.

Оглядачі ще до переговорів у Ялті попереджали, що від зустрічі президентів не варто очікувати якихось конкретних домовленостей у газовій сфері.

"За великим рахунком, угоди, що працюють між Україною і Росією, абсолютно вигідні Росії. Тому Москва до останнього наполягатиме на збереженні цих угод, і російські інтереси у цій ситуації цілком можна зрозуміти. Київ має шукати варіант, який був би вигідний Росії, але не зачіпав би національних інтересів України", - сказав ВВС Україна директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв.

Керч-Єникальський канал - спільний?

Єдиним поступом у проблемах, які можна віднести до тих, що тривалий час не вдається розв'язати, стало підписання спільної заяви про делімітацію морського простору в Азовському і Чорному морях, а також у Керченській протоці.

Прес-служба президента України повідомила, що у спільній заяві сторони визнали за можливе здійснити делімітацію морських просторів в Азовському і Чорному морях, а також у Керченській протоці, "у дусі дружби, добросусідства і стратегічного партнерства, з урахуванням законних інтересів обох держав".

"У документі також відзначається намір сторін забезпечити співробітництво в Азово-Керченській акваторії, включаючи стабільну роботу і розвиток Керч-Єникальського каналу шляхом створення українсько-російської корпорації з управління цією судноплавною артерією", - вказується у повідомленні прес-служби.

Інформаційні агентства цитують також слова президента Росії, який сказав, що Москва готова погодитися із українськими пропозиціями щодо розподілу морської території в Азовському і Чорному морях.

"Тут досягнуто принципових домовленостей. Ми згодні з українським підходом. Треба довести цю роботу до логічного кінця. Питання тільки в юридичній техніці", - сказав Володимир Путін.

Проте, яким буде остаточний варіант домовленостей з проблеми, яка не вирішується багато років, поки не зрозуміло.