Чи допоможе Конституційна асамблея Януковичу?

Конституційна асамблея, створена указом президента, може завершити внесення змін до Конституції до 2014 року. Опозиція відмовилася входити до складу асамблеї і вважає, що метою ухвалення нової Конституції є спроби Віктора Януковича у будь-який спосіб продовжити свої президентські повноваження.

І представники опозиційних партій, і навіть деякі новопризначені члени Конституційної асамблеї кажуть, що її існування не передбачене Конституцією, а прерогатива змінювати Основний закон належить виключно Верховній Раді. Тому асамблея може бути лише дорадчою структурою, робочою групою при президенті, яка підготує пропозиції главі держави, а він, своєю чергою, як суб'єкт законодавчої ініціативи може внести їх до парламенту.

Драма Януковича

Після приходу до влади Віктор Янукович домігся через Конституційний суд відміни Конституції, що була ухвалена у 2004 році, внаслідок чого було відновлено дію Основного закону, що ухвалювався у Верховній Раді у 1996-му. Внаслідок цього повноваження гілок влади були змінені, президент країни одержав більше можливостей впливати на формування Кабінету Міністрів та інших органів влади.

Проте і після цього Віктор Янукович заявив, що чинна Конституція є недосконалою, а тому потребує змін, у тому числі і у частині перерозподілу повноважень між гілками влади.

Ініціювання роботи Конституційної асамблеї саме у цей час, як вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, окрім намагання влади вчергове перерозподілити повноваження, має і ще одну, політичну мету.

"Конструкцію держави справді треба міняти. Але сьогодні це роблять для того, аби основним ньюз-мейкером української внутрішньої і зовнішньої політики була не Юлія Тимошенко, а президент", - каже директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, прізвище якого також є у списку членів Конституційної асамблеї.

"Сьогодні політичний порядок денний визначає тюремна драма Тимошенко, яка перетворилася на інтеграційну драму України і на особисту драму Януковича. Тому владі треба вийти із цієї пастки і створити якийсь позитивний тренд, месідж в українській політиці. Тому й започатковується асамблея. Тим самим Янукович демонструє, що мовляв, ніякої внутрішньої ізоляції немає, а зі своєю зовнішньою ізоляцією ви там можете втертися", - сказав Вадим Карасьов в інтерв'ю ВВС Україна.

Легітимність асамблеї під питанням

Голова Конституційної асамблеї Леонід Кравчук заявив, що хоча серед 95 членів асамблеї немає представників опозиційних партій, двері для них відкриті і квоти будуть збережені.

Однак, як сказав голова тіньового уряду Сергій Соболєв, опозиція не змінить свого ставлення до цього утвореного президентом органу.

"Ми і раніше заявляли, що Конституційна асамблея - неконституційний орган. Такий орган може створювати виключно Верховна Рада", - сказав Сергій Соболєв журналістам.

Колишній голова парламенту Олександр Мороз, який також увійшов до Конституційної асамблеї, погоджується, що цей орган не передбачений Конституцією, стаття 13-а якої передбачає виключне право парламенту розробляти і ухвалювати Основний закон.

"Проте президент має право створювати робочі групи з будь-якого напрямку, у тому числі реалізуючи своє право законодавчої ініціативи. Тому він може подати підготовлений асамблеєю документ на розгляд Верховної Ради. А слова Конституційна асамблея можна взяти у лапки, і тоді будуть зняті всі проблеми", - сказав ВВС Україна екс-спікер парламенту.

Водночас, Олександр Мороз каже, що пропонуватиме на першому ж засіданні асамблеї перетворити цей орган на місце, яке узагальнюватиме пропозиції усіх громадських організацій та партій.

"Треба зібрати все, що накопичено у суспільстві, тоді ми зрозуміємо, до чого суспільство прагне. І за таких умов на фінальному етапі такий документ можна було б виносити на референдум. Проте поки що у мене немає переконання, що Конституційна асамблея ставить саме таку мету", - зазначив Олександр Мороз.

Сумніви висловлює і політолог Вадим Карасьов.

"Оскільки така інституція не передбачена Конституцією, то, звісно, її напрацювання матимуть більше публічно-політичний, а не реальний прикладний сенс. Очевидно, що після підготовки нового документа він буде відправлений до Верховної Ради, пройде там обкатку і винесений на голосування", - каже він.

"Якщо Верховна Рада буде пропрезидентською – документу буде увімкнене зелене світло. Якщо ж більш опозиційною - то або можливий пошук компромісів, або цей документ стане пам'ятником політичного прожектерства і сучасної політичної думки. Лише пам'ятником", - припустив в інтерв'ю ВВС Україна Вадим Карасьов.

Політичні помилки чи далекоглядні плани

Проте, судячи із заяв голови Конституційної асамблеї Леоніда Кравчука, в ідеологів реформування Конституції цілі цілком конкретні. Екс-президент сказав, що змінити Конституцію планується до 2014 року.

Раніше про це заявляв Віктор Янукович, тепер про це каже Леонід Кравчук: референдум зі схвалення Конституції має відбутися.

Леонід Кравчук повідомив, що до жовтня цього року планується завершити перший етап роботи асамблеї - напрацювання ініціатив і пропозицій. Під час другого етапу буде остаточно сформований проект змін до Основного закону.

Опоненти влади припускають, що президент і Партія регіонів ставлять за мету перемогти на парламентських виборах з тим, щоб забезпечити якщо не конституційну, то звичайну більшість, що дозволить їм розпочати внесення змін до Конституції.

Політтехнолог, який співпрацює із партією "Батьківщина" Олег Медведєв вважає, що головною метою влади є встановлення у новій Конституції норми про обрання президента у Верховній Раді, а не всенародно.

Леонід Кравчук, втім, каже, що йому про це нічого не відомо і що на його особисту думку, це було би "політичною помилкою".

"Я не допускаю обрання президента України в парламенті. Це була б велика політична й далекоглядна помилка, тому що за 20-річну історію, незважаючи на всі критичні заяви на адресу всіх президентів, все-таки президентська форма правління забезпечила незалежність України", - сказав Леонід Кравчук журналістам.

Політолог Вадим Карасьов вважає, що на сьогодні у Віктора Януковича, дійсно, немає планів обиратися у парламенті.

"Юлія Тимошенко тому й сидить у тюрмі, бо Янукович не має поки що наміру обиратися у Верховній Раді, він збирається вигравати на всенародних виборах. При всій повазі до інших лідерів опозиції - Яценюка, Кличка - я думаю, що президента вони не турбують як реальні конкуренти", - вважає Вадим Карасьов.

Поки що ані президент, ані керівники Конституційної асамблеї не оголошували, яких саме змін потребує Конституція. Від представників адміністрації президента лише <link type="page"><caption> лунали</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2012/01/120127_konstitution_assembly_future_sd.shtml" platform="highweb"/></link> загальні слова про те, що змін потребує система правосуддя, місцеве самоврядування, правоохоронна система та інститути адвокатури.

Однак, Віктор Мусіяка, відомий юрист і колишній заступник голови парламенту, який брав участь у підготовці не однієї Конституції і якого теж включили до складу асамблеї, нагадує про деякі рішення Конституційного суду часів Леоніда Кучми.

"Як тільки почалися розмови про зміни до Конституції, я сказав, що їхньою метою може стати третій термін президента, адже рішення Конституційного суду з цього приводу є", - сказав Віктор Мусіяка в інтерв'ю агентству <link type="page"><caption> НБН</caption><url href="http://nbnews.com.ua/" platform="highweb"/></link>.

У 2003 році Конституційний суд, фактично, дозволив Леонідові Кучмі втретє балотуватися у президенти, хоча у Конституції передбачено лише два терміни. Суд мотивував своє рішення тим, що президентські повноваження були змінені у новій Конституції, а тому відлік термінів слід починати з моменту, коли президент набув нових повноважень.