Торгівельний "шпагат" Києва між ЄС та СНД

Київ має наміри підписати угоду про асоціацію з ЄС до кінця року, включно із зоною вільної торгівлі, і, одночасно, планує вже цього черверга підписати у Мінську нову угоду про зону вільної торгівлі із країнами СНД.

Чия вільна зона приваблює більше

"Ми працюємо над тим, щоб підписати договір про асоціацію із ЄС, включно із зоною вільної торгівлі, до кінця поточного року", - заявив український міністр закордонних справ Костянтин Грищенко під час спільної прес-конференції із керівником МЗС Польщі Радославом Сікорським.

Пан Грищенко також підкреслив, що втілити такі плани Київ планує саме під час головування Польщі у Європейському Союзі.

Практично одночасно із цими заявами українського міністра закордонних справ у Верховній Раді пролунали заяви дещо іншого змісту і напрямку.

Зокрема, минулого тижня під час парламентських слухань урядовий уповноважений з питань співробітництва із Російською Федерацією, СНД та Євразійського економічного співтовариства Валерій Мунтіян заявив про те, що 19 травня під час засідання голів урядів країн СНД у Мінську буде підписана нова угода про зону вільної торгівлі, до якої, за його словами, приєднається і Україна:

"Має бути засідання глав урядів у Мінську, і в порядку денному питання номер один - це новий договір про зону вільної торгівлі з країнами СНД. Я думаю, що всі країни-члени його підпишуть. У мене є сумніви тільки щодо Туркменістану," - заявив урядовий уповноважений.

Утім, за словами пана Мунтіяна, підписання цієї угоди не суперечитиме переговорному процесу України із Європейським Союзом щодо аналогічної угоди про лібералізацію торгівельного режиму.

Вигоди від СНД

Заяви урядового уповноваженого з питань співробітництва із країнами колишнього Радянського Союзу привернули увагу і на початку квітня, коли він заявив, що Україні було б надзвичайно вигідно приєднатися до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану, і що тільки на скасуванні російського експортного мита на газ та нафту Україна могла б економити до 3 мільярдів доларів на рік.

Згодом російський прем’єр Володимир Путін навіть подвоїв такі оцінки. Трохи пізніше під час виступу у парламенті український президент Віктор Янукович заявив, що Києву було б вигідно приєднатися до Митного союзу трьох за формулою 3+1. <link type="page"><caption> Подробиці тут </caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/04/110407_customs_ok.shtml" platform="highweb"/></link>

Проте і експерти, і провідні українські політики висловили побоювання, що подальші спроби підтримувати таку "різновекторну" політику можуть поставити хрест на європейському напрямку інтеграції України. <link type="page"><caption> Подробиці тут</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/04/110414_customs_union_reaction_az.shtml" platform="highweb"/></link>

Подібні заяви про те, що вже незабаром Україна приєднається до нової угоди про зону вільної торгівлі із країнами СНД лунали і наприкінці минулого року.

Тоді у Києві про це говорив перший віце-прем’єр Андрій Клюєв, який заявляв, що роботу над підготовкою цієї угоди буде завершено у січні-лютому 2011 року. Водночас виконавчий секретар СНД Сергій Лєбєдєв тоді заявляв, що за "оптимістичним" сценарієм підписання має відбутися до кінця 2010 року, і лише за "песимістичним" - у першій половині 2011 року.

Підводні камені Росії у вільній зоні СНД

Експерти, оцінюючи обсяги торгівлі між Україною і ЄС, з одного боку, та Україною і Росією - з іншого, звертають увагу на те, що торгівля з Росією має більші обсяги, хоча до кризи були роки, коли обидва напрямки української зовнішньої торгівлі - із ЄС та з Росією були приблизно однаковими. Водночас треба враховувати і те, що у торгівлі із Росією, Україна купує набагато більше, аніж продає.

Крім того, оглядачі нагадують, що із усіх попередніх угод про лібералізацію торгівлі Москва послідовно вилучала енергоносії, які є ключовим імпортом для України, одночасно обмежуючи експорт таких українських товарів, як сталь чи цукор на російський ринок. Тепер українські урядовці кажуть, що саме нова угода про зону вільної торгівлі з країнами СНД дозволить усунути ці недоліки. З іншого боку, ринок ЄС є набагато більш містким та платоспроможним у порівнянні із російським.

СОТ не проти?

Коментуючи питання приєднання України до того чи іншого напрямку лібералізації торгівлі, оглядачі вказують і на ще один фактор - членство україни у Світовій організації торгівлі. Речник СОТ Кіт Роквелл заявив, що Україна може вступати до будь-якого торгівельного об’єднання, але при цьому вона має дотримуватися усіх взятих на себе зобов’язань, або ж, у разі, як вона хоче переглянути ці зобов’язання, то мусить провести переговори з усіма 152 країнами-членами СОТ:

"У світі існують сотні багатосторонніх та двосторонніх регіональних торговельних угод, про які сторони повідомляють Світову організацію торгівлі. Переговори тривають і про створення нових організацій, чиї члени домовляються про пільгові умови торгівлі. Якщо ви в односторонньому порядку хочете збільшити свої тарифи, то ви можете попросити дозволу у зв'язку з якимись тимчасовими обставинами, скажімо, різким зростанням імпорту. Але якщо ви хочете підняти тарифи на постійній основі, то потрібно буде передомовитися про це з своїми торговельними партнерами.Наприклад, країни, які вступили в Європейський Союз і змінили свої тарифи у відповідності до європейських, мали провести переговори зі своїми партнерами і знайти з ними компромісне рішення. ", - заявив пан Роквелл.