Кліматичний пакт Глазго: зрада чи спроба зупинити потепління?

Автор фото, Getty Images
Учасники міжнародного кліматичного саміту в Глазго COP26 підписали підсумкову угоду, яка має на меті максимально скоротити викиди парникових газів в атмосферу до 2030 року. Однак, на думку багатьох експертів, запропоновані для цього заходи є недостатньо амбітними.
Документ увійде до історії як Кліматичний пакт Глазго.
Його ключові пункти такі:
- Поступове скорочення обсягів використання вугілля, як найбільш руйнівного для екології викопного палива.
- Аналіз виконаної роботи на більш регулярній основі
- Збільшення фінансової допомоги бідним країнам та країнам, що розвиваються, для боротьби зі зміною клімату
Хоча угоду підписали делегації майже 200 країн, практично кожен її пункт викликає розбіжності сторін.
Наприклад, у початковому тексті документа йшлося про повне і максимально швидке припинення використання вугілля, але Індія наполягла на змінах на користь "поетапної відмови" від цього виду палива.
За словами міністра екології Індії Бупендера Ядава, країни, що розвиваються, не можуть обіцяти відмову від викопного палива, коли у них на порядку денному - стратегії розвитку та боротьба з бідністю.
Таке коригування не влаштовує багато західних країн, але підпис Індії під договором вкрай важливий, оскільки ця країна - третя у світі за обсягами забруднення навколишнього середовища.
Водночас пункт про збільшення фінансування бідних країн викликає скепсис представників цих країн, оскільки досі не виконали попередній договір про виділення їм 100 млрд доларів на боротьбу з глобальним потеплінням.

Автор фото, Getty Images
Експерти зазначають, що сумарно взяті учасниками саміту зобов'язання є недостатніми для утримання глобального потепління в рамках 1,5 градуса Цельсія. Саме цю мету прописали шість років тому у Паризькій угоді, перші підсумки якої підбивали на COP26.
Ще до початку саміту багато експертів говорили, що не чекають від нього жодних проривів із низки причин.
Насамперед на зустріч не приїхали делегації найбільших міжнародних гравців - Росії та Китаю.
Також США в особі президента Джо Байдена не представили на саміті чіткої програми дій, оскільки американська адміністрація досі не може досягти повної підтримки у сенаті з кліматичних питань.
Президент саміту Алок Шарма у своїй заключній промові висловив жаль з приводу того, що результати зустрічі задовольняють не всіх, але, за його словами, дуже важливо захистити те, чого вдалося досягти.
Прем'єр-міністр Британії Борис Джонсон висловив сподівання, що саміт у Глазго стане початком кінця глобального потепління.
"Найближчими роками ми маємо зробити ще дуже багато, але сьогоднішня угода - великий крок уперед, і що найголовніше, це перший в історії міжнародний договір про поетапну відмову від вугілля, перша дорожня карта зі стримування глобального потепління в межах 1,5 градусів Цельсія", - сказав він.
Однак міністр довкілля Швейцарії Симонетта Соммаруга назвала результати саміту скандалом: "Багаторазове повторення словосполучення "1,5 градуса Цельсія" не має жодного сенсу, якщо в угоді не прописані способи досягнення цієї мети".
За її словами, COP26 запам'ятається як зрада щодо країн, що розвиваються, тому що формулювання договору дуже розмиті, а запропоновані процеси - непрозорі.
Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть "Прийняти та продовжити".
Кінець YouTube допису











