You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
Загибель гігантського телескопа "Аресібо". До чого тут інопланетяни та Джеймс Бонд
Коли 1 листопада 1963 року радіотелескоп "Аресібо" запустили, він був найбільшим у світі й зробив революцію у радіоастрономії.
З його допомогою в 1964 році визначили тривалість меркуріанського року, в 1968-му підтвердили існування нейтронних зірок, у 1974-му надіслали сигнал позаземним цивілізаціям, відомий як "послання Аресібо", в 1981-му створили першу карту поверхні Венери, а в 1990-му відкрили першу планету за межами Сонячної системи.
Але найбільшу славу він отримав завдяки дослідженням пульсарів. Американські астрофізики Рассел Галс і Джозеф Тейлор в 1993 році отримали за них Нобелівську премію.
"Аресібо" використовували також для радіолокаційної розвідки астероїдів, що наближалися до Землі небезпечно близько.
Завдяки колосальним розмірам і тропічній природі навколо телескоп був неабияким видовищем.
У 1995 році він з'явився у фільмі про Джеймса Бонда "Золоте око", а за два роки - у фантастичній стрічці "Контакт" з Джоді Фостер і Метью Макконахі.
Жертва стихії
Радіотелескоп зруйнував атлантичний тайфун "Ісая", що охопив Пуерто-Рико у серпні цього року. Зламалися два з 18 сталевих тросів, що утримували 820-тонний приймач радіохвиль на висоті 137 метрів, відповідно, зросло навантаження на інші.
19 листопада власник телескопа Національний науковий фонд США вирішив, що спроба відновити його була б надто ризикованою для робітників, і споруду необхідно демонтувати.
Три члени Конгресу, зокрема представник Пуерто-Рико Дженніфер Гонсалес, закликали зберегти телескоп.
Крапку в дискусії поставили 1 грудня. О 7:55 за місцевим часом (14:55 за Києвом) решта тросів не витримали навантаження, і важка конструкція впала на розташовану під нею сферичну дзеркальну антену діаметром 305 метрів. Оскільки телескоп був в аварійному стані й доступ до нього був обмежений, ніхто не постраждав.
Втрата для науки
"Я почув гуркіт і відразу зрозумів, що сталося, - розповів АFP науковець Джонатан Фрідман, який 26 років працював на телескопі й мешкає поруч з ним. - Я закричав від горя. Я й зараз не знаходжу слів, щоб передати свої почуття".
"Ця новина мене просто вбила, - заявив виданню Business Insider директор лабораторії інопланетного розуму при Університеті Пуерто-Рико Абель Мендес, коли дізнався про рішення демонтувати телескоп. - З нею важко змиритися. Воістину, 2020-й - нещасливий рік".
За словами Абеля Мендеса, втрата радіотелескопу "Аресібо" фактично поклала кінець пошуку позаземних цивілізацій. Наступний за потужністю американський радіотелескоп в обсерваторії Грін-Бенк у Західній Вірджинії в п'ять разів менш чутливий до слабких сигналів з космосу.
Важливою перевагою "Аресібо" у вивченні планет і астероїдів була також його близькість до екватора.
Єдиним рівноцінним радіотелескопом у світі є китайський FAST, запущений у 2016 році. Однак через обертання Землі для цілодобового спостереження за певною точкою Всесвіту, звідки надходять цікаві для вчених сигнали, потрібні два телескопи в різних півкулях.
"Ми залишилися з одним оком", - сумно констатував Мендес.
Природний ландшафт
Побудувати в Пуерто-Рико гігантський радіотелескоп запропонував у 1958 році професор Корнелльського університету Вільям Гордон. Він же і вибрав місце за 15 км від міста Аресібо.
"Сам не розумію, як нам це вдалося", - сказав він у 40-у річницю роботи телескопа.
Величезне дзеркало розмістили у природному жолобі між карстовими горами на висоті близько 500 метрів над рівнем моря, і так відполірували, що техніки ходили по ньому в м'яких капцях.
Комплекс обслуговували 130 людей, які тепер залишилися без роботи.
Національний науковий фонд США шкодує, що конструкцію не вдалося розібрати організовано і поступово, та пообіцяв якнайшвидше розчистити територію і вивезти вціліле обладнання.
Астрофізик з університету Нью-Йорка Саавік Форд запропонував спорудити новий, більш сучасний радіотелескоп на місці зруйнованого.