Загибель гігантського телескопа "Аресібо". До чого тут інопланетяни та Джеймс Бонд

Коли 1 листопада 1963 року радіотелескоп "Аресібо" запустили, він був найбільшим у світі й зробив революцію у радіоастрономії.

З його допомогою в 1964 році визначили тривалість меркуріанського року, в 1968-му підтвердили існування нейтронних зірок, у 1974-му надіслали сигнал позаземним цивілізаціям, відомий як "послання Аресібо", в 1981-му створили першу карту поверхні Венери, а в 1990-му відкрили першу планету за межами Сонячної системи.

Але найбільшу славу він отримав завдяки дослідженням пульсарів. Американські астрофізики Рассел Галс і Джозеф Тейлор в 1993 році отримали за них Нобелівську премію.

"Аресібо" використовували також для радіолокаційної розвідки астероїдів, що наближалися до Землі небезпечно близько.

Завдяки колосальним розмірам і тропічній природі навколо телескоп був неабияким видовищем.

У 1995 році він з'явився у фільмі про Джеймса Бонда "Золоте око", а за два роки - у фантастичній стрічці "Контакт" з Джоді Фостер і Метью Макконахі.

Жертва стихії

Радіотелескоп зруйнував атлантичний тайфун "Ісая", що охопив Пуерто-Рико у серпні цього року. Зламалися два з 18 сталевих тросів, що утримували 820-тонний приймач радіохвиль на висоті 137 метрів, відповідно, зросло навантаження на інші.

19 листопада власник телескопа Національний науковий фонд США вирішив, що спроба відновити його була б надто ризикованою для робітників, і споруду необхідно демонтувати.

Три члени Конгресу, зокрема представник Пуерто-Рико Дженніфер Гонсалес, закликали зберегти телескоп.

Крапку в дискусії поставили 1 грудня. О 7:55 за місцевим часом (14:55 за Києвом) решта тросів не витримали навантаження, і важка конструкція впала на розташовану під нею сферичну дзеркальну антену діаметром 305 метрів. Оскільки телескоп був в аварійному стані й доступ до нього був обмежений, ніхто не постраждав.

Втрата для науки

"Я почув гуркіт і відразу зрозумів, що сталося, - розповів АFP науковець Джонатан Фрідман, який 26 років працював на телескопі й мешкає поруч з ним. - Я закричав від горя. Я й зараз не знаходжу слів, щоб передати свої почуття".

"Ця новина мене просто вбила, - заявив виданню Business Insider директор лабораторії інопланетного розуму при Університеті Пуерто-Рико Абель Мендес, коли дізнався про рішення демонтувати телескоп. - З нею важко змиритися. Воістину, 2020-й - нещасливий рік".

За словами Абеля Мендеса, втрата радіотелескопу "Аресібо" фактично поклала кінець пошуку позаземних цивілізацій. Наступний за потужністю американський радіотелескоп в обсерваторії Грін-Бенк у Західній Вірджинії в п'ять разів менш чутливий до слабких сигналів з космосу.

Важливою перевагою "Аресібо" у вивченні планет і астероїдів була також його близькість до екватора.

Єдиним рівноцінним радіотелескопом у світі є китайський FAST, запущений у 2016 році. Однак через обертання Землі для цілодобового спостереження за певною точкою Всесвіту, звідки надходять цікаві для вчених сигнали, потрібні два телескопи в різних півкулях.

"Ми залишилися з одним оком", - сумно констатував Мендес.

Природний ландшафт

Побудувати в Пуерто-Рико гігантський радіотелескоп запропонував у 1958 році професор Корнелльського університету Вільям Гордон. Він же і вибрав місце за 15 км від міста Аресібо.

"Сам не розумію, як нам це вдалося", - сказав він у 40-у річницю роботи телескопа.

Величезне дзеркало розмістили у природному жолобі між карстовими горами на висоті близько 500 метрів над рівнем моря, і так відполірували, що техніки ходили по ньому в м'яких капцях.

Комплекс обслуговували 130 людей, які тепер залишилися без роботи.

Національний науковий фонд США шкодує, що конструкцію не вдалося розібрати організовано і поступово, та пообіцяв якнайшвидше розчистити територію і вивезти вціліле обладнання.

Астрофізик з університету Нью-Йорка Саавік Форд запропонував спорудити новий, більш сучасний радіотелескоп на місці зруйнованого.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegramабо Viber!