Гонконг: протести розігнали. Що далі?
До ранку четверга демонстрантів, які проводили акції біля будівлі уряду в Гонконгу, практично розігнали.
Напередодні у сутичках з поліцією постраждали 72 людини, дві з них - у критичному стані.
Поліція заарештувала двох учасників демонстрацій, а також адміністратора групи в Telegram, яка була основним каналом комунікації для демонстрантів.
Вони вийшли на вулиці, протестуючи проти планів дозволити екстрадицію до материкового Китаю.
Попри потужний спротив, уряд не скасував плани.
Однак друге читання суперечливого законопроекту про екстрадицію відклали. Наразі невідомо, коли саме воно відбудеться.
Як протести переросли в сутички?
Друге читання або дебати щодо законопроекту про екстрадицію спочатку планували на середу, 12 червня.
Намагаючись завадити законодавцям взяти участь у засіданні, десятки тисяч активістів заблокували головні вулиці навколо урядової будівлі в центрі Гонконгу.
Доглядати за порядком поставили поліцію у повному захисному обмундируванні.
Автор фото, REUTERS
Згодом напруга зросла, коли протестувальники спробували здійснити штурм головних урядових будівель, вимагаючи скасувати законопроект.
Поліція у відповідь застосувала сльозогінний газ та гумові кулі, щоб зупинити і розігнати демонстрантів. Після годин хаосу натовп на ранок зрештою розсіявся.
Правозахисна організація Human Rights Watch звинуватила поліцію у застосуванні надмірної сили проти демонстрантів.
Під час сутичок постраждали 72 людини від 15 до 66 років, двоє з них перебувають у критичному стані.
Поранення також дістали 21 поліцейський, дев'ятьох з них госпіталізували.
Автор фото, AFP/Getty Images
За даними сайту SCMP, двоє протестувальників заарештували за участь у заворушеннях.
Як повідомляє репортер SCMP, їх затримали, коли вони намагалися отримати допомогу в лікарні. За повідомленнями, вони розповіли медпрацівникам, що дістали травми внаслідок протестів.
За змову в організації громадських заворушень також заарештували адміністратора групи в Telegram, яка була одним з головних каналів комунікації для протестувальників, повідомляють місцеві ЗМІ.
У цій групі налічувалося близько 30 тисяч людей.
За повідомленнями, адміністратора звинуватили у змові з іншими для нападу на будівлю Законодавчої ради Гонконгу, а також заблокувати сусідні вулиці.
Засновник Telegram Павло Дуров також заявив, що на месенджер здійснили потужну кібератаку з китайських IP-адрес. Дуров пов'язує це з протестами в Гонконгу.
Автор фото, EPA
Після сутичок у середу, 12 червня, голова адміністрації Гонконгу Керрі Лам у зверненні назвала виступи демонстрантів "організованими заворушеннями".
Вранці у четвер в центрі міста залишалося небагато протестувальників, хоча деякі вулиці досі були перекритими.
Очікується, що демонстранти знову повернуться, коли друге читання зрештою відбудеться, зазначають кореспонденти BBC.
Що ми дізналися про молодь Гонконгу
Мартін Іп, Китайська служба BBC News, Гонконг
Вранці, після найбільших сутичок у Гонконзі за останні десятиліття, біля будівлі Законодавчої ради тихо.
На вулицях розкидані залишки від запеклих заворушень - парасольки, медичні маски.
Деякі ділянки досі огороджено поліцейським, в повному захисному обмундируванні, але поки що ніщо не вказує на повернення протестувальників.
На поліцейських кричить літній чоловік - його голос може здаватися самотнім, але насправді чимало людей критикують те, що поліція застосувала силу.
Наразі дату другого читання законопроекту про екстрадицію не призначено, хоча очікується, що це може відбутися наступного тижня.
Чимало людей серед громадськості та урядовців почуваються шокованими.
Вони всі дещо дізналися про гонконзьку молодь: те, наскільки сильно вона переймається політичною цілісністю Гонконгу, не можна недооцінювати.
Молоді люди також показали, що можуть дуже швидко самоорганізуватися і здатні до більш радикальних заходів, ніж покоління, яке влаштовувало протести "Occupy" п'ять років тому.
Що за законопроект про екстрадицію?
Приводом для протестів став проект змін до законодавства автономного регіону, що пропонує дозволити екстрадицію осіб, яких звинувачує у злочинах влада материкового Китаю, Тайваню та Макао.
Кожний випадок пропонують розглядати індивідуально.
Ініціатива виникла після того, як 19-річний житель Гонконгу вбив свою 20-річну вагітну подругу, коли вони відпочивали на Тайвані в лютому минулого року.
Чоловік втік до Гонконгу і його не змогли видати на запит влади Тайваню, оскільки між ними не існує договору про екстрадицію.
Гонконг має угоди про екстрадицію з 20 країнами, зокрема Великою Британією та США, але з Китаєм такої угоди раніше не було.
Чому люди невдоволені?
Гонконг був британською колонією з 1841 року до 1997-го, коли Британія повернула територію під суверенітет Китаю.
Наразі Гонконг є частиною Китаю за принципом "одна країна, дві системи", завдяки якому Гонконг має власну незалежну судову систему, законодавство та економіку.
Але люди побоюються, що ухвалення законопроекту про екстрадицію дозволить Китаю посилити контроль над Гонконгом.
"Гонконг стане просто ще одним китайським містом, якщо цей законопроект ухвалять",- сказав 18-річний протестувальник BBC.
Більшість мешканців Гонконгу - етнічні китайці, але більшість з них не вважає себе китайцями - а деякі молоді демонстранти навіть закликають до незалежності від Китаю.
Критики законопроекту, зокрема юристи та правозахисники, також заявляють, що система судочинства в Китаї затьмарена тортурами та примусовими зізнаннями.
Однак уряд Керрі Лам стверджує, що зміни потрібні, щоб позбавитися прогалин у законодавстві, за яким Гонконг став притулком для тих, кого розшукують на материковому Китаї.
Вона також пообіцяла передбачити у законі гарантії прав людини, а також регулярно звітувати про дотримання закону в парламенті.
