Анастасія Зануда, Бі-Бі-Сі, Київ

Бюджетний комітет Верховної Ради рекомендуватиме новому урядові під час розробки бюджету на наступний рік відновити пільги Вільним Економічним Зонам, що були ліквідовані рік тому. Голова бюджетного комітету, Микола Азаров, назвав цей крок зниженням податкового тиску за умови збереження всіх існуючих податків. Загалом, пан Азаров закликав депутатів не підтримувати бюджетну резолюцію, запропоновану нинішнім урядом, а просто взяти її до відома:

“Бюджетний комітет пропонує парламенту не схвалювати суперечливий та неконкретний урядовий проект бюджету, а просто взяти до відома. При цьому треба врахувати, що пропозиції стосовно розвитку окремих галузей чи регіонів не можуть бути взяті до уваги, бо вони не є предметом розгляду бюджетної резолюції. Окремі видатки та доходи також не відображені у бюджетній резолюції, оскільки пропозиції щодо них розглядаються під час самого формування бюджету.”

Водночас за розрахунками міністерства фінансів, відновлення податкових пільг, запропонованих бюджетним комітетом парламенту, призведе до втрат доходів бюджету на 12.5 мільярдів гривень.

Тенденція до зростання курсу долара по відношенню до гривні, що прослідковується від минулого тижня, є тимчасовим явищем, і пов’язана із політичною нестабільністю в Україні – вважають банкіри. Ще одним чинником зростання курсу долара учасники ринку називають негативні оцінки урядового проекту бюджету, що лунають з боку профільного комітету парламенту. Утім, оглядачі впевнені, що український валютний ринок має достатній запас міцності, і з розв’язанням політичної кризи гривня знову зміцніє.

Енергетична хартія є неприйнятною для Росії, оскільки вона не відбиває інтересів виробників енергоресурсів – заявив в інтерв’ю російському “Експерту” перший віце-прем’єр Росії, голова Ради директорів Газпрому, Дмитрий Медвєдєв. Саме тому, що Енергетична хартія, за словами пана Медвєдєва, жорстко захищає інтереси споживачів енергоресурсів, Росії важко приєднатися до цієї угоди. Як вихід із ситуації російський високопосадовець запропонував або серйозний перегляд хартії, або розробку принципово нового масштабного договору у галузі енергетики, який би враховував інтереси як постачальників, так і споживачів енергоресурсів. Дмитрий Медвєдєв також висловив припущення, що саме через те, що багато країн споживають російські газ та нафту, вони будуть зацікавлені перевести частину своїх валютних резервів у рублі, особливо тепер, коли всі обмеження на конвертацію російської валюти зняті. Серед кроків, які б стимулювати таке ставлення до рубля, пан Медвєдєв назвав створення нафтової біржі, торги на якій здійснюватимуться за рублі.

З 25 липня Туркменістан тимчасово припинить постачання газу до Росії, що пов’язано із ремонтом магістрального трубопроводу. Офіційний Ашхабад повідомляє, що ці ремонтні роботи ініційовані російським Газпромом. Зупинка постачання туркменського газу у північному напрямку триватиме 8 днів.

У вівторок триватиме перший офіційний візит президента Ірану Махмуда Ахмадінежада до Туркменії. Головні теми переговорів – розподіл Каспійського моря та постачання туркменського газу до Ірану, і, у перспективі, через Іран, до Європи. Очікується також, що під час переговорів постане і питання нової ціни на туркменський газ, що вже надходить до Ірану. За підсумками першого півріччя 2006 року, Іран посідає друге, після Росії, місце в експорті Туркменістану, купуючи в Ашхабада газ та електроенергію.

Переговори між провідними країнами-членами СОТ щодо укладення нової компромісної торгівельної угоди в рамках цієї організації завершилися провалом. У переговорах, що тривали з 2001 року, брали участь США, ЄС, Бразилія, Індія, Австралія та Японія.

Найбільше неузгодженостей викликають питання зниження підтримки аграрного сектору в ЄС, зниження державних субсидій фермерам у США, а також скасування Бразилією та Індією торгівельних бар’єрів для імпорту сільськогосподарської продукції. На самміті “Великої вісімки” у Санкт-Петербурзі лідери провідних країн світу доручили своїм урядовцям розробити проект компромісної угоди, на яку б пристали всі 149 членів СОТ, до 15 серпня. Оптимізму вочевидь бракувало на початку переговорів у Женеві. Попри те, що переговори тривають ось уже п'ять років, розбіжності залишаються в ключових питаннях стосовно того, які повинні бути обсяги скорочення субсидій сільського господарства у розвинених країнах, а також з приводу того, яким завеликим має бути доступ для промислових товарів на ринки провідних країн, що розвиваються.

Минулого тижня країни Великої вісімки звернулися до генерального директора Світової організації торгівлі Паскаля Ламі з проханням знайти відповіді на ці запитання. Він відповів, що до Женеви для активних переговорів і торгів повинні прибути представники головних торгівельних груп, включно зі Сполученими Штатами, Євросоюзом, Індією, Японією, Бразилією та Австралією. Однак, деякі фахівці вважають, що позиції різних сторін є занадто застиглими для досягнення бодай-якого поступу. Представники всіх ста сорока дев’яти членів СОТ так і не змогли на разі досягти порозуміння. Як припускають, раунд переговорів у Досі буде відкладено. У Європейському Союзі кажуть, що як таке станеться, шанси на успішне завершення цих переговорів стануть ще більш віддаленими і майже нереальними.

Ціна на бензин у США досягла нового історичного максимуму у 3.015 долари за галон. Попередній рекорд у 3.011 доларів було встановлено у вересні минулого року після урагану Катріна. Серед основних причин аналітики називають погіршення стосунків США із Венесуелою, президент якої, Уго Чавес навіть погрожує взагалі припинити постачання нафти до США у відповідь на, як він твердить, зростаюче втручання Вашингтону у внутрішні справи Венесуели. Інша причина – обмежена потужність нафтопереробних заводів США. Найновіший з них було побудовано 30 років тому, і з 1976 року кількість НПЗ в США скоротилася вдвічі – з 300 до 150.