Анастасія Зануда, Бі-Бі-Сі, Київ

Подальше зростання цін на нафту може виявитися невигідним для Росії, оскільки означатиме загальносвітове уповільнення економіки – вважає керівник Федеральної служби з фінансових ринків.

Російський президент Володимир Путін заперечив намагання Росії використовувати ціни на енергоносії як важіль впливу у зовнішній політиці. Він також вважає, що Енергетична хартія є суперечливим документом.

Після самміту у Санкт-Петербурзі лідери розвинених країн зберуться у Женеві, де продовжать переговори щодо шляхів владнання суперечок у рамках СОТ.

Грузія відкликала свій підпис під угодою, яка дозволяла Росії претендувати на членство у СОТ.

Вже найближчим часом і без того дефіцитний бюджет США може стати ще більш дефіцитнішим.

Ринат Ахметов переводить офіси своїх компаній із Донецька до Києва.

На тлі збройного конфлікту між Ізраїлем та Ліваном, ціни на нафту на світових ринках підскочили, та коливаються довкола рівня у 78 доларів за барель. При цьому країни-члени ОПЕК твердять, що ринок отримує достатню кількість нафти. Із цим погоджуються і більшість аналітиків. Як причину нинішнього зростання цін на нафту називають непевність покупців у подальшому розвитку подій.

Не зважаючи на те, що левова частка доходів державного бюджету Росії надходить від продажу енергоносіїв, подальше зростання цін на нафту може виявитися невигідним для Росії, оскільки означатиме загальносвітове уповільнення економіки – вважає керівник Федеральної служби з фінансових ринків, Олег В'югін. У першу чергу, подальше подорожчання нафти може погано відбитися на американській економіці, яка потягне за собою негаразди і в інших країнах, включно з Росією – вважає російський урядовець.

Російський президент Владімір Путін заперечив намагання Росії використовувати ціни на енергоносії як важіль впливу у зовнішній політиці. За словами пана Путіна, відтепер всі ціни на енергоносії визначає ринок – ціни на нафту не тільки самі формуються під впливом попиту та пропозиції, але й беруться за основу для визначення ціни на газ. Володимир Путін також твердить, що Енергетична хартія, до ратифікації якої закликають Росію її партнери по Великій вісімці, містить протиріччя, а її окремі положення можуть утискати інтереси Росії у разі, як вона приєднається до цієї хартії:

"Енергетична хартія передбачає обопільний допуск сторін до видобутку корисних копалин, енергетичних ресурсів, а також до транспортної інфраструктури. Звичайно ж, ми можемо допустити наших партнерів і до першого, і до другого. Але у нас виникає питання: а вони нас куди допустять? Де у них видобуток, де у них транспортна інфраструктура, я маю на увазі магістральні трубопроводи? У наших партнерів їх просто немає. Тому ми не проти працювати згідно із принципами хартії, але для нас важливо зрозуміти, що ми будемо отримувати навзаєм. Енергетика для нас зараз – це серце нашої економіки. І ми би хотіли, аби наші партнери розуміли це, і також допускали нас до центру своєї економіки."

Водночас голова Європейської комісії, Жозе Мануель Баррозу, в інтерв'ю Російські Службі Бі-Бі-Сі заявив, що бачить головне протиріччя у тому, що Росія підписала Енергетичну хартію, проте не хоче її ратифікувати.
Крім іншого на самміті Великої вісімки у Санкт-Петербурзі лідери ключових країн обговорювали і стан переговорів в галузі торгівлі, зокрема в межах СОТ, генеральний директор якого Паскаль Ламі теж був серед учасників зустрічі.

Велика вісімка знову висловилася за завершення переговорів СОТ і досягнення амбіційного результату - суттєво знизити торгівельні бар'єри. Після самміту міністри торгівлі ключових країн з цим мандатом вирушають на переговори до штаб-квартири СОТ у Женеві. Головною перешкодою на переговорах досі залишаються фермерські субсидії. США опинилися під значним тиском з вимогою вдатися до значних скорочень субсидій, так само і як в тарифів на імпорт продовольства. У той же час країни ЄС - постали під тиском скоротити тарифи на промислові товари. Лідери Великої вісімки закликали учасників переговорів СОТ виробити пакет уже впродовж місяця. Остаточний варіант має пройти до кінця цього року, для того, щоб його розглянув Конгрес США перед тим, як наступного липня вибігає крайній термін президентських повноважень вести переговори.

Грузія вирішила відкликати свій підпис під угодою про доступ на ринки товарів та послуг із Росією, яку було укладено в рамках переговорів щодо вступу Росії до СОТ. Як заявив грузинський президент, Міхаїл Саакашвілі, з часу підписання угоди у Тбілісі з'явилися питання до Росії, зокрема щодо принципів її зовнішньої торгівлі. Очевидно, йдеться про заборону Росії на імпорт грузинських вин та мінеральної води "Боржомі", які становили значну частину грузинського експорту. Раніше лише США залишалися єдиною країною, угоду із якою треба було підписати Росії, аби стати членом СОТ. Планувалося, що така угода може бути підписана до самміту "Великої вісімки" У Санкт-Петербурзі, проте цього не сталося. Напередодні самміту не поспішати давати Росії "зелене світло" на шляху до СОТ закликали президента Джорджа Буша сенатори та провідні бізнес-організації Сполучених Штатів.

Британська Daily Telegraph подає статтю, у якій йдеться про сенсаційні результати дослідження одного із провідних американських експертів, Лоренса Котлікоффа, для Федеральної резервної системи США. Пан Котлікофф дійшов висновку, що за деякими показниками Сполучені Штати як країна вже є банкрутом. Хоча поки що бюджетний дефіцит США не перевищує 2.3% від ВВП, у майбутньому цей показник може різко зрости із виходом на пенсію представників покоління так званого післявоєнного “бебі-буму”, різке скорочення податків, на яке пішла адміністрація Джорджа Буша, а також постійне зростання пільг та соціальних виплат. Загальна сума щорічних виплат за таких умов може скласти майже 66 трильйонів доларів. Серед шляхів виходу із кризової ситуації експерти пропонують негайне підвищення податку на доходи як для фізичних, так і для юридичних осіб майже удвічі, або ж так само негайне скорочення соціальних пільг – не менше, ніж на дві третини. Є ще й третій вихід – негайно скоротити федеральні витрати бюджету на 150%.

Ринат Ахметов, найбагатший, за оцінками експертів, український бізнесмен, та депутат від Партії регіонів, вирішив переселити до Києва штаб-квартири своїх компаній. Зокрема, до столиці із Донецька переїздить центральний офіс System Capital Management, а також офіс компанії Метінвест, де зібрані металургійні активи бізнес-імперії Ахметова.