Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми бізнес-огляду

• Україна зможе купувати російський газ за пільговими цінами лише в обмін на її газотранспортну систему, каже чільний представник Газпрому Алєксандр Мєдвєдєв.
• Вірменія розглядає можливість продажу Росії ще недобудованого газопроводу і п‘ятого енергоблоку Разданської Теплоелектростанції. Офіційний Єреван вважає, що це не суперечитиме намірам диверсифікувати джерела енергопостачання.
• Російська компанія Газпром закликала європейські держави не обмежувати її діяльність на енергетичних ринках, оскільки у цьому разі Газпром буде продавати газ на ринки Азії та Америки.
• Офіційний Київ заявляє про намір вже найближчим часом подати до Міжнародного суду ООН зустрічний меморандум на позов Румунії до України щодо делімітації континентального шельфу та виключних економічних зон у Чорному морі.
• Росія може заборонити імпорт молдовських та грузинських коньяків через невідповідність критеріям якості.

Російський Газпром заявляє про намір вже з 1 липня підвищити для України ціну на газ до 230 доларів за тисячу кубометрів, бо керівництво компанії вважає, що 95 доларів - то не ринкова ціна.

Україна ж, на думку представників Газпрому, не зможе підвищити плату за транзит, оскільки ціна транзиту зафіксована на п‘ятирічний термін і не може змінюватися.

В інтерв‘ю українському тижневику Галицькі контракти заступник голови Газпрому Алєксандр Мєдвєдєв сказав, що компанія, як і раніше, зацікавлена в заволодінні українською газотранспортною системою в обмін на можливість купувати газ за пільговими цінами.

Вірменія не виключає можливості продажу Росії газопроводу Іран – Вірменія, який лише споруджується. За словами міністра закордонних справ Вардана Осканяна, нині провадяться переговори, хто вкладатиме гроші у будівництво газопроводу, і від цього залежатиме, хто стане його власником.

Можливий продаж Газпромові Разданської ТЕС, на думку Осканяна, не суперечить намірові Єревана диверсифікувати джерела постачання енергоносіїв, оскільки, за словами міністра, передані Росії енергетичні об‘єкти залишатимуться у Вірменії, а у всіх угодах є пункти, які захищають енергетичну безпеку країни.

У рішення офіційного Єревана не може втручатися Європейський Союз, оскільки, за словами держсекретаря МЗС Австрії Ганса Вінклера, який нині відвідує Вірменію, для ЄС важлива диверсифікація як ідея, а не те, в чиїх руках перебуватимуть енергооб‘єкти.

Російська компанія Газпром попередила європейські держави не обмежувати її діяльність на енергетичних ринках, оскільки у цьому разі Газпром буде продавати газ на ринки Азії та Америки.

Європейські країни кілька разів проводили зустрічі, обговорюючи, яким чином зменшити енергетичну залежність від Росії.

Оприлюднюючи попередження, голова Газпрому заявив, що глобальна конкуренція в галузі енергоресурсів посилюється, і для Європи, як він висловився, виявиться безрезультатним намагання обмежити амбіції газового гіганта.

Алєксєй Міллєр сказав, що Європа не повинна забувати, що Газпром активно розвиває нові ринки в Північній Америці і Китаї. Він заявив, що Росія поважатиме існуючі контракти, але Газпром може продавати газ до інших країн, якщо Європа обмежить його діяльність.

Зараз Газпром постачає чверть газу, який споживає Європа, і ця частка, як прогнозують, зростатиме. Однак перебої в постачанні газу до Європи на початку року, коли Газпром призупинив поставки до України через суперечки навколо цін, викликали занепокоєння багатьох урядів в Європі.

З тих пір не припиняються дебати навколо питання про альтернативні джерела енергопостачання для зменшення залежності Європи від російського газу.

Попередження Алєксєя Міллєра може лише посилити побоювання в Європі, що Росія може використовувати енергоресурси як засіб політичного впливу. Однак незважаючи на напруження, Росія і Європа взаємопов’язані в енергетичній сфері - Росія як виробник, Європа як споживач.

Цей баланс навряд чи зміниться у наступні 5 років, доки Росія не завершить будівництва нового газопроводу до Китаю і газотерміналу для Північної Америки.

Офіційний Київ заявляє про намір вже найближчим часом подати до Міжнародного суду ООН зустрічний меморандум на позов Румунії до України щодо делімітації континентального шельфу та виключних економічних зон у Чорному морі.

Румунія внесла на розгляд Гаазького суду свій меморандум у серпні минулого року. Україна має право на крок у відповідь до 19 травня цього року. Головною проблемою у делімітації шельфу є юридичний статус острова Зміїний, який Україна вважає островом з правом на власні територіальні води, а Румунія називає його скелею без такого права.

Розробками Прикерченської ділянки Чорноморського шельфу займатиметься американська компанія Vanco, яку уряд України визнав переможцем тендеру на право укладати угоди про розподіл продукції, яка видобуватиметься на Прикерченській нафтогазоносній ділянці.

За словами міністра екології та довкілля Павла Ігнатенка, чималу роль у визначенні переможця конкурсу зіграли фінансові гарантії, надані компанією Vanco, а також найбільш детальний бізнес-план, в якому виписані три можливі варіанти розвитку бізнесу – песимістичний, оптимістичний і збалансований.

Крім Vanco, до участи в конкурсі були допущені ще 6 компаній із США, Туреччини, Великої Британії та України.

Литва готова перейти на єдину європейську валюту вже з початку 2007 року. Прем’єр-міністр тієї країни Альгірдас Бразаускас вважає, що його країна відповідає критеріям, необхідним для включення в єврозону. Уряд Литви планує в понеділок обговорити те питання та виступити з відповідною заявою.

В Україні ж прогнозують зростання курсу долара. Експерти кажуть, що це може статися восени і причиною цього називають стрімке погіршення показників зовнішньої торгівлі України, а саме перевагою імпорту над експортом.

І наостанок. Поки Молдова очікує дозволу на продаж Росії свого вина, російська влада може заборонити ввіз в ту країну ще й коньяків. Під час перевірки, яка тривала з 3 по 18 квітня, Федеральна служба з нагляду за правами споживачів дослідила 160 проб молдовського коньяку, і виявила, що майже 27% з них не відповідають нормі.

З грузинських проб неякісними виявилися менше 20%. В цілому в Росії вже забраковано майже 20 тисяч літрів коньяку, серед них 11 марок молдовського та 4 – грузинського.