|
Бізнес: ЦВК не знає, скільки мільйонерів балотується | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Огляд ділових подій в Україні і світі за підсумками четверга, 23 вересня. -Скільки мільйонерів серед кандидатів у депутати, не знає навіть голова ЦВК; Голова ЦВК, Ярослав Давидович, не знає, скільки серед майже 8 тисяч кандидатів у депутати мільйонерів, хоча надав детальну інформацію щодо вікового, гендерного та освітнього складу претендентів на депутатський мандат: “Для мене не має значення, чи кандидат є мільйонером, чи він, як вони пишуть в біографіях, безробітний. Мене цікавить лише те, аби він відповідав параметрам, що визначені законом: був громадянином України, був певного віку, не мав непогашеної судимості та жив в Україні впродовж останніх 5 років. Все інше було б дискримінацією певної категорії кандидатів, хоча їх не дуже подискримінуєш, тих, хто має мільйони.” Міністерство економіки прогнозує падіння промислового виробництва в Україні на 0.7% за результатами першого кварталу. Водночас в уряді вважають, що ситуацію вдасться дещо виправити до завершення першого півріччя цього року, коли зростання в промисловості може сягнути 1.5%. Найбільш небезпечним фактором для зростання промисловості фахівці міністерства економіки вважають можливе подальше підвищення цін на газ. Нафтогаз України має наміри взяти участь у будівництві нового газопроводу Nabucco, що має з’єднати Прикаспійський регіон, регіон Близького Сходу та південь і центр Європи. Консорціум з будівництва газопроводу було створено у 2002 році. Технічна розробка проекту має бути завершена до кінця поточного року, а експлуатація нового газопроводу має розпочатися у 2009 році. Крім того, голова Нафтогазу Олексій Івченко заявив, що Україна бере участь і в переговорах щодо створення іншого консорціуму для будівництва іншого газопроводу з Ірану до Європи через території Грузії та України. Поки що ж Нафтогаз намагається вирішити питання поточного постачання газу до України. Голова компанії спростував заяви керівництва Туркменістану щодо неможливості постачання туркменського газу до України згідно із прямими контрактами. Пан Івченко також припустив, що справжньою причиною таких заяв є бажання підвищити ціну на газ. З метою з’ясувати стосунки у четвер до Ашхабаду вилетіла українська урядова делегація. Крім того, офіційний Київ твердить, що хотів би відновити прямі поставки газу із Узбекистану, припинені у 2004 році. Лідери європейських країн зібралися на самміт у Брюсселі, аби обговорити майбутнє економічних реформ у Європейському Союзі. Очікувалося, що провідними темами самміту мають стати співпраця в енергетичному секторі та способи зменшити безробіття серед молоді. Натомість, як виглядає, центральною темою стане так званий “економічний націоналізм”, який начебто виявляють деякі європейські країни. Наразі серед європейських лідерів не існує згоди щодо того, чи дійсно існує таке явище у ЄС. Особливо гострі дебати очікуються між прем’єр-міністром Італії, Сильвіо Берлусконі, якого може підтримати британський прем’єр Тоні Блер, які наполягають на подальшій інтеграції ринків європейських країн. Проти них можуть виступити лідери Франції, і, очевидно, Німеччини. Європейський Союз оприлюднив “чорний список” із 92 авіакомпаній, які вважаються небезпечними, і яким буде заборонено літати до європейських аеропортів. Більшість з цих авіакомпаній – африканські, 50 з них – із Демократичної Республіки Конго. У списку також є по дві авіакомпанії з Казахстану та Киргизії. Рішення про складання “чорного списку” було ухвалене влітку 2005 року, коли у авіакатастрофах по всьому світу загинули півтисячі осіб. Всі компанії, занесені до списку, можуть оскаржити це рішення, проте їм треба буде довести, що вони надають безпечні послуги. Японський уряд повідомив про рішення відтермінувати надання економічної допомоги Китаю. Хоча, як наголошує офіційний Токіо, це не означає цілковитої відмови від допомоги, рішення про її затримку привернуло увагу до нових аспектів давнього протистояння між цими азійськими країнами. Японія має традицію надання Китаєві дешевих позик, що називають жестом замирення з боку японців за звірства другої світової війни. Але цю допомогу на розвиток давно затінила важливість зростання суто економічних зв’язків. Минулого року обсяг торгівлі двох азійських велетнів сягнув 190 мільярдів доларів. Більш важливими експортними ринками для обох країн залишаються Сполучені Штати і Європейський союз. Японські компанії вклали мільярди доларів у будівництво нових заводів в Китаї. Зараз взаємини бізнесу опинилися під тиском через побоювання дефіциту торгівлі з Китаєм, який для Японії досяг 28-ми мільярдів доларів. Японський експорт до Китаю зростає повільніше, ніж імпорт. | Також на цю тему Бізнес преса про 'родинний підряд' в українській політиці 17 березня 2006 | ПРЕСА Бізнес: Вибори 2006 є найдорожчими за історію України16 березня 2006 | ДОКЛАДНО Економічне диво Аляксандра Лукашенки 16 березня 2006 | ДОКЛАДНО Бізнес: Євросоюз погрожує США торгівельними санкціями14 березня 2006 | ДОКЛАДНО Преса 15 березня: Виступ Ющенка і коментарі ЗМІ14 березня 2006 | ПРЕСА | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||