Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

-Пекін поки що не отримав згоди Росії на спорудження стратегічно важливого для Китаю прямого нафтопроводу з Сибіру, попри взаємні запевнення про намір розвивати співпрацю в енергетичній галузі;
-Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу застеріг Європейський Союз проти так званого економічного націоналізму і захисту ключових галузей промисловості окремих країн;
-Національний Банк може дозволити іноземним банкам відкривати філії в Україні, обмеживши частку закордонного капіталу у вітчизняному банківському секторі 50-ма відсотками;
-Грузія може ускладнити шлях Росії до Світової Організації Торгівлі;
-Інкерманський завод марочних вин починає експорт своєї продукції до Польщі.

Росія не надала згоду на спорудження стратегічно важливого для Китаю прямого нафтопроводу з Сибіру, попри взаємні запевнення про намір розвивати співпрацю в енергетичній галузі, зафіксований у декларації, підписаній у Пекіні президентом Росії Владіміром Путіним та його китайським колегою Ху Цзіньтао.

За словами міністра промисловості та енергетики Росії Віктора Христенка, наразі йдеться лише про обґрунтування інвестицій для проекту запланованого нафтогону Східний Сибір – Тихий Океан.

Розпорядження про будівництво того нафтопроводу російський прем‘єр Міхаїл Фрадков підписав в останній день 2004 року. Той документ передбачає поетапне спорудження нафтогону загальною потужністю до 80 мільйонів тонн нафти щороку, враховуючи і залізничні потужності.

Нині російська нафта доправляється до Китаю виключно в залізничних цистернах.

Натомість головний наголос у російсько-китайській енергетичній співпраці на теперішній стадії ставитиметься на постачанні російського газу.

За словами Владіміра Путіна, для організації газопостачання з Західного Сибіру через західний кордон між Росією та Китаєм передбачається можливість створення нової транспортної системи з умовною назвою “Алтай”.

Росія може розпочати постачання газу до Китаю у 2011 році. Йдеться про обсяги від 60 до 80 мільярдів кубометрів. Голова Газпрому Алєксєй Міллер запевняє, що ресурсів Західного Сибіру вистачить для споживачів і Росії, і Європи, і Китаю.

Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу застеріг Європейський Союз проти так званого економічного націоналізму і захисту ключових галузей промисловості окремих країн.

Він промовляв перед тим, як наприкінці цього тижня збереться економічний саміт ЄС.

З Брюсселя передала кореспондентка Бі-Бі-Сі Алекс Крюґер: "Весняний саміт ЄС має стосуватися економіки, і цього року найважливішим буде питання енергетики. Нещодавно вирішили об’єднатися два найбільших енергопостачальника Франції Gaz de France та Suez. Італійська компанія Enel раніше виявляла бажання купити Suez. Зараз Єврокомісія вимагає від французького уряду подробиць про французьке злиття через побоювання виявів протекціонізму.
Президент Єврокомісії пан Баррозу застеріг проти економічного націоналізму. Він сказав, що єдиний енергетичний ринок у Європі неможливий, якщо усередині нього будуть ще 25 окремих ринків.
Він закликав також вдатися до кроків для покращення умов для бізнесу у Європі".

Національний Банк України може дозволити іноземним банкам відкривати філії в Україні, обмеживши частку закордонного капіталу у вітчизняному банківському секторі на рівні 50%. Зараз та частка складає близько 25%.

Наприкінці минулого року Верховна Рада вкотре відмовилася дозволити іноземним банкам відкривати філії в Україні, не підтримавши зміни до закону “Про банки та банківську діяльність”, необхідні для долучення до СОТ. Тепер Національний Банк, вважаючи, що може самостійно регулювати доступ іноземного капіталу в Україну, розробив проект постанови, яка, проте, ще не прийнята.

Грузія погрожує розірвати двосторонній протокол з Росією про долучення Російської Федерації до Світової Організації Торгівлі.

За словами представника мінекономрозвитку Росії Максима Мєдвєдкова, ще у грудні минулого року на міністерській конференції СОТ у Гонконгу Грузія заявила, що Росія не виконує своїх зобов‘язань, передбачених підписаним у 2003 році двостороннім протоколом.

Основні претензії Грузії зводяться до того, що прикордонний пункт Верхній Ларс був позбавлений статусу акцизного, внаслідок чого через нього неможливо провозити вино та горілку, в той час, як в Абхазії незаконно діють дві митниці. Крім того, Тбілісі звинувачує Москву в тому, що деякі російські компанії незаконно працюють в Абхазії та Південній Осетії, а інші в Росії виробляють фальшиве вино та Боржомі.

Росія ж ніби у відповідь готує санкції проти виробників та постачальників вин із Грузії та Молдови. Головний санітарний лікар Росії пояснює майбутні жорсткі обмеження тим, що показники безпеки не відповідають нормі, оскільки в хімічному складі грузинських та молдавських вин виявлені важкі метали та пестициди.

Українські ж винороби мають більш оптимістичні новини. Інкерманський завод марочних вин, розташований у Севастополі, починає експорт марочних вин до Польщі. Перша партія налічує 75 тисяч пляшок вина шести марок. Згідно з повідомленням із заводу, продукція торгівельної марки “Інкерман” витримала сертифікацію і відповідає стандартам, які висуваються для продажу вин на території Європейського Союзу.