Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

-Перша п’ятірка партій, що пройдуть до парламенту, витратили на агітацію близько 1 мільярда доларів - підрахунки українських експертів;
-Валютний та фондовий ринок поки що спокійно реагують на попередні результати парламентських виборів, бізнесмени кажуть, що чекають на інформацію про майбутню урядову коаліцію;
-Києву та Ашхабаду вдалося врегулювати проблемні питання у розрахунках за газ;
-Європейський Союз відхилив спроби Грузії прискореними темпами створити зону вільної торгівлі з ЄС;
-Центральний банк Китаю повідомив про свої прогнози щодо певного уповільнення у зростанні китайської економіки.

Перша п’ятірка партій, що пройдуть до парламенту, витратили на агітацію близько 1 мільярда доларів – вважають експерти Громадського моніторингу виборчої кампанії.

При цьому найбільші витрати – близько 230 мільйонів доларів - були зроблені на рекламу. Трохи менше – близько 220 мільйонів – коштувала агітація у наметах. Вдвічі менше, за підрахунками експертів, коштували політикам їх штаби.

Більше за все на виборчій рекламі заробило телебачення, слідом за яким з великим відривом ідуть біг-борди на реклама в пресі. Аналітики оцінюють депутатський мандат до місцевих рад від 20 до 100 тисяч доларів, а парламентський - до 8 мільйонів.

Згідно із законом, партії, що пройдуть до Верховної Ради, мають право на відшкодування своїх витрат до 30 мільйонів гривень. Із державного бюджету на вибори вже було витрачено 847 мільйонів гривень.

Валютний ринок поки що спокійно реагує на попередні результати виборів, ажіотажу біля обмінних пунктів не спостерігається. Спостерігачі кажуть, що бізнесові кола очікують ясності щодо складу і принципів діяльності нової урядової коаліції.

Оператори ринку вважають, що у разі, як до складу урядової коаліції увійде Партія регіонів, варто очікувати певної девальвації гривні, адже ця політична сила виступатиме на захист інтересів експортерів, яким вигідне послаблення національної валюти. У той таки час формування “помаранчевої” коаліції пов’язують радше із укріпленням гривні.

На українському фондовому ринку також триває післявиборче затишшя, різких коливань у курсі акцій українських підприємств не спостерігається.

Те, що Києву та Ашхабаду таки вдалося врегулювати проблемні питання у розрахунках за газ у 2003-2005 році підтверджує і зовнішньополітичне відомство Туркменістану.

В Ашхабаді вважають, що Україна заборгувала майже 170 мільйонів доларів. Борг покриватиметься валютними і товарними розрахунками. МЗС Туркменістану очікує, що валютну частину боргу буде погашено вже найближчим часом, а товарні розрахунки триватимуть до серпня цього року.

“Экономические известия” із посиланням на копію листа голови СБУ Ігоря Дрижчаного до президента Віктора Ющенка пишуть про те, що кредити, отримані Нафтогазом України впродовж минулого року на зовнішніх ринках, забезпечуються майном компанії, зокрема і системою газопроводів.

Загальна сума запозичень Нафтогазу за минулий рік складає близько 4 мільярдів доларів, проте керівники компанії неодноразово запевняли, що ці кредити є “бланковими”, тобто були отримані без застави будь-якого майна.

Європейський Союз відхилив спроби Грузії прискореними темпами створити зону вільної торгівлі з ЄС. Перший заступник міністра закордонних справ Грузії заявив, що у 2008 році Тбілісі в односторонньому порядку скасує всі торгівельні обмеження для імпорту товарів з ЄС і запровадить режим безмитної торгівлі.

Проте представники ЄС одразу заявили, що не готові вдатися до подібних кроків по відношенню до Грузії, і навіть попередили про ризики подібної політики. Проте у Тбілісі посилаються на позитивний досвід Естонії, яка на початку 90-х років вдалася до такого самого кроку, і прискорила свою інтеграцію до європейських структур.

Центральний банк Китаю повідомив про свої прогнози щодо певного уповільнення у зростанні китайської економіки. Експерти банку заявляють, що у першому кварталі цього року економічне зростання країни складе 9.2%, але вже у другому кварталі воно уповільниться до 8.7%.

Стабільно високі темпи зростання китайської економіки вважають одним із головних чинників підвищеного попиту на енергоносії у світі, послаблення долара та перекоси у зовнішній торгівлі розвинених країн світу.

Британська компанія Apple Corps, яка представляє інтереси групи Beatles на ринку звукозапису з 1968 року, подала позов на свою тезку Apple Computer.

Невдоволення представників інтересів Beatles викликала діяльність інтернет-магазину під егідою Apple Computer, який продає музику. Згідно із заявою, право на продаж музики має тільки “Яблуко”, створене Beatles, і аж ніяк не комп’ютерна компанія.

Пікантності з’ясуванню стосунків двох “яблучних” фірм у суді надає той факт, що суддя, який розглядає цю справу, є власником плеєра iPod від Apple Computer, проте жодна із сторін поки що не вважає, що це може якимось чином вплинути на справедливість судочинства.