Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми бізнес-огляду

• Україна може підписати лише 11 із 38 угод, необхідних для створення митного союзу в межах Єдиного економічного простору. Це, за словами російського міністра Віктора Христенка, порушує принцип пакетності та змушує ставити питання про можливість існування ЄЕП без України.
• Українські металурги замість обіцяного заощадження природного газу збільшують його споживання. За інформацією дирекції виробничого об‘єднання “Металургпром”, минулі три місяці меткомбінати перевищували ліміти, встановлені “Нафтогазом України”.
• Більшість акціонерів сталеливарного концерну Arcelor, як запевняє його президент, проти злиття з Mittal Steel, оскільки вони вважають той процес “ворожим поглинанням своєї компанії”.
• Рідкісні автомобілі вартістю у мільйони доларів виставлено на аукціон у Москві. Поміж лотів, зокрема, "Ніссан", виготовлений спеціально для колишнього радянського лідера Леоніда Брєжнєва, а також броньовані лімузіни, якими користувалися Михайло Горбачов і Борис Єльцин.
• Концерн Toyota відкликає з ринку 57 тисяч автомобілів Lexus через проблеми в сисмтемі ременів безпеки. А автомобільний концерн BMV після двох аварій, спричинених недоліками гальмівної системи, відкликає до своїх майстернь 90 тисяч мотоциклів.
• Національний банк України обіцяє зберігати стабільність української гривні, оскільки ревальвація невигідна експортерам, а девальвація – імпортерам.

В Мінську має відбутися засідання групи високого рівня із створення Єдиного економічного простору, на якому планується остаточно узгодити документи про формування митного союзу.

За словами голови російської делегації на переговорах Віктора Христенка, над створенням нормативно-правової бази того об‘єднання працюють всі країни-учасниці, проте Україна готова підписати лише 11 із 38 угод, що порушує принцип пакетності та змушує ставити питання про можливість існування ЄЕП без участи України.

Попри ту обставину, президент Росії Владімір Путін доручив своєму урядові прискорити створення Єдиного економічного простору. Додатковим поштовхом до цього російські оглядачі називають штучне, на їхню думку, гальмування з боку США вступу Росії до Світової Організації Торгівлі.

Українські металурги замість обіцяного заощадження природного газу збільшують його споживання.

За словами гендиректора виробничого об‘єднання “Металургпром” Василя Харахулаха, минулі три місяці меткомбінати перевищували ліміти, встановлені “Нафтогазом України”, а середньодобове споживання газу вже наближається до обсягів, які металурги витрачали до оголошення режиму суворої економії імпортованих енергоносіїв, спровокованого російсько-українською газовою суперечкою та суттєвим подорожчанням газу для українських споживачів.

Останніми днями газова дискусія, схоже, перемістилася з міждержавної площини в суто українську. У четвер секретар Ради національної безпеки та оборони Анатолій Кінах заявив про необхідність суттєвого вдосконалення газових угод з Росією. Днем раніше президент України, він же голова Ради національної безпеки та оборони Віктор Ющенко, назвавши газові угоди вигідними для України, сказав, що він не бачить підстав для їх перегляду.

Більшість акціонерів сталеливарного концерну Arcelor SA, за словами його президента, проти злиття з Mittal Steel, оскільки вони вважають той процес “ворожим поглинанням своєї компанії”.

Президент Arcelor SA Гі Долле впевнений, що концерн і далі гратиме важливу роль у процесах консолідації світової сталеливарної індустрії. Серед заходів, до яких вдалися управлінці Arcelor SA в межах програми захисут компанії від поглинання концерном Mittal Steel, збільшення виплат дивідендів за минулий рік та залучення кредитів найпотужніших банків.

Рідкісні автомобілі вартістю у мільйони доларів виставлено на аукціон у Москві. Поміж лотів, зокрема, "Ніссан", виготовлений спеціально для колишнього радянського лідера Леоніда Брєжнєва, а також броньовані лімузини, якими користувалися Михайло Горбачов і Борис Єльцин.

Коли виробники лімузину марки ЗІЛ створювали цей символ радянської соціалістичної інженерної думки, вони навряд чи могли собі уявити, що одного дня він стане головною окрасою капіталістичного аукціону.

Моделлю авта, виставленого на продаж у Москві, користувалися Михайло Горбачов, останній лідер СРСР, і Борис Єльцин, перший президент пост-радянської Росії. Організатори торгів вважають ЗІЛ шедевром броньованих автомобілів. Його шассі сконструйовано у такий спосіб, що авто не перевертається в разі вибуху.

Інший лімузин - Ніссан- було виготовлено спеціально для Леоніда Брєжнева, який стояв на чолі Компартії від 60-х до 80-х років. Нинішній власник лімузину, який не належить до курців, твердить, що й досі відчуває брежнєвський тютюн, яким мовляв просякла обшивка.

Проводить торги Лорд Полтімор, який очолює представництво Сотбіс у Росії. Він каже: "З мистецько-історичної точки зору, цей захід є досить цікавим. До того ж він відбувається у важливий час, за сприятливих умов ринку. У Москві є багато грошей і на мою думку торги мають будуть успішними”.

Загалом на продаж виставлено понад 50 лотів. На додаток до автомобілів - рідкісні вина і віскі. Статки, накопичені завдяки високим цінам на нафту та газ, означають, що чимало мешканців Москви нині прагнуть придбати предмети розкошу.

Концерн Toyota відкликає з ринку 57 тисяч автомобілів Lexus через проблеми в системі ременів безпеки. У повідомленні компанії йдеться про заміни в моделях серії GS та IS, випущених у другому півріччі минулого року і проданих в Японії, Європі та Північній Америці. За прогнозами японських аналітиків, друге за два останні роки відкликання машин може завдати удару репутації автомобільної компанії.

А автомобілний концерн BMV після двох аварій, спричинених нед оліками гальмівної системи, відкликає до своїх майстерень 90 тисяч мотоциклів. Це теж другий за два роки випадок масового повернення продукції цього концерну для вдосконалення. Фахівці кажуть, що упродовж кількох останніх місяців найбільші світові виробники відкликали близько мільйона авт.

Національний банк України обіцяє зберігати стабільність гривні, яка, за словами головного банкіра Володимира Стельмаха, є оптимальною умовою для подальшого розвитку української економіки за помірних темпів зростання інфляції. Голова нацбанку вибирає стабільність, оскільки подорожчання гривні, за його словами, може негативно вплинути на експорт, а знецінення вдарить по імпортерах.