Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми, про які пишуть часописи

• “Власть денег” пише про те, які економічні реформи підтримуватимуть нові парламентарі.
• “Експерт” звертає увагу на позов в американському суді, як новий спосіб з’ясування стосунків між українськими олігархами.
• “Корреспондент” розмірковує над тим, що стоїть за заявами керівників Газпрому про підвищення цін на газ для Білорусі до рівня ринкових.
• Британський Economist аналізує причини того, що італійські політики не ідуть на пенсію.

“Власть денег” пише про те, яких змін треба очікувати в українській економіці після виборів. Автори часопису вважають, що незалежно від того, якою буде урядова коаліція, великий капітал, що пройшов до парламенту, буде зацікавлений у певних реформах.

Зокрема, “Власть денег” вважає, що тема реприватизації ще себе не вичерпала: “Швидше за все, відбудеться зміна ідеологічного прикриття процесу перерозподілу власності. Від терміну “реприватизація” відмовляться всі політичні сили, але ця відмова буде лише формальністю.
Можна буде говорити лише про деполітизацію процесу, зведення його до рівня негучних судових позовів із залученням державних структур, а також бізнесменів, зацікавлених у послабленні конкурентів.”

Як вважають автори “Власти денег”, зміни обов’язково мають відбутися і у податковій системі: перш за все, йтиметься про виправлення ситуації із нинішнім величезним – до 40% - навантаженням на фонд заробітної плати, який так і не дозволив подолати “зарплатню у конвертах”.

А от скандальний ПДВ до наступних виборів навряд чи ліквідують – вважають у “Власти денег”. Зрозуміло, що Україна таки набуде членства у СОТ, і для цього будуть зменшені дотації сільському господарству, хоча й, як вважає часопис, для цього потрібно буде подолати “ритуальний спротив соціалістів.”

“Цілком вірогідно, що до нових президентських виборів українська економіка підійде суттєво зміненою. Для цього є всі передумови, адже у Верховній Раді нового скликання зібралася значна кількість лобістів великого бізнесу, які зацікавлені у згаданих реформах... Представлені у парламенті бізнесмени не стануть розмінюватися на такі дрібниці, як гроші з бюджету – їм, у першу чергу, потрібна стабільність та чіткі правила гри, у встановленні яких вони відтепер можуть брати участь,” – підсумовує “Власть денег.”

“Експерт” звертає увагу на позов, що розглядатиметься в одному з судів США. За цим позовом, за інформацією часопису, стоять два українські бізнесмени – Ігор Коломойський та його група “Приват”, проти Віктора Пінчука із його корпорацією “Інтерпайп.”

Автори журналу висувають різні версії чергового загострення стосунків між двома представниками дніпропетровської школи бізнесу. Серед них називають і безкінечну, як здається, боротьбу за Нікопольський завод феросплавів, і переговори щодо створення нової урядової коаліції, адже опосередковано перемога однієї із сторін може, як вважає “Експерт”, надати переваги або Юлії Тимошенко, або певним особам із “Нашої України”.

Проте головною причиною автори часопису вважають боротьбу за банківський ринок в Україні: “Незважаючи на те, що всі чотири десятки сторінок позову присвячені темі НЗФ, на думку експертів і компанії “Інтерпайп”, ключове слово у позові – Укрсоцбанк. Удар по репутації цього закладу може збільшити ризики для його західних покупців. У травні має бути завершена угода з купівлі Укрсоцбанку італійським Banca Intesa. Це вже третя велика покупка західних банкірів в Україні – до цього австрійський Raiffеisenbank купив Аваль, а французький BNP Paribas – УкрСиббанк.
Тенденція появи на ринку іноземного капіталу не може не хвилювати його лідера – ПриватБанк, який водночас є ключовим активом однойменної фінансово-промислової групи. Покупка Укрсоцбанку дуже невигідна “Привату”: якщо нерезиденти почнуть залучати дешеві європейські ресурси, кредитні та депозитні ставки треба буде зменшувати із негативними наслідками для власної рентабельності.”

“Корреспондент” у статті “Придушення газом” пише про те, чим може обернутися для Білорусі підвищення цін на російський газ. На думку часопису, заяви керівників Газпрому про те, що ціни на газ для Білорусі також мають стати ринковими, мають на меті зробити більш поступливими білоруських чиновників у питаннях передачі контролю над газотранспортною системою країни:

“Раніше Аляксандр Лукашенка неодноразово заявляв, що не має наміру продавати державну власність за безцінь. І сьогодні Мінські не демонструє великого бажання йти на поступки... Проте експерти вважають, що Газпром має міцніші позиції на переговорах, адже перспектива трикратного зростання цін на газ може мати вкрай негативні наслідки для білоруської економіки, що на 90% залежить саме від цього пального...

На думку аналітиків, у разі підвищення цін на газ, кількість рентабельних підприємств різко впаде, а в інших помітно знизяться прибутки. Спроба скоротити витрати за рахунок доходів, може призвести до бюджетних проблем...А знецінення соціальних виплат, чи не найголовнішого досягнення білоруського керівництва, може просто вибити грунт з-під Лукашенка.”

Британський Economist подає кілька статей про вибори в Італії. В одній з них, що називається “Рай для геронтократів”, часопис аналізує вік італійських політиків та як це впливає на розвиток економіки. “Якось дивно, що під час нинішніх виборів за посаду прем’єра змагаються ті ж самі два чоловіки, що і 1996 року (коли Романо Проді виграв).

Ще дивнішим виглядає те, що обидва вони вже у пенсійному віці. Якщо їх прем'єство триватиме весь п’ятирічний термін, Сільвіо Берлусконі завершить його у віці 74 років, а пан Проді – у 71 рік.

Президенту Італії, Карло К'ямпі, зараз 85 – і цілком серйозно говорять про його переобрання на другий термін. Якщо ж це таки відбудеться у травні цього року, то по завершенні його президентського мандату йому буде всі 92. Італія стає нацією геронтократів. В жодній іншій європейській країні старі не чіпляютьcz за владу так відчайдушно.

Навіть у тих галузях, де молоді обличчя виглядали б більш природно, панують представники старшого покоління. Ведучий найпопулярнішого ігрового шоу на телебаченні, Майк Бонджорно, партизанив під час Другої Світової. Популярний поп-співак Адріано Челентано розпочав свою кар’єру у далекому 1957...В Італії пояснюють геронтологічність політики тим, що їй бракує змагальності.

Проте повільне економічне зростання також може бути чинником. Колишній комісар ЄС, що планує взяти участь у президентських виборах, Емма Боніно (їй тільки 58 – зовсім дитя), зауважує, що застій в економіці підвищує нетерпимість до новачків,” – пише Economist.