Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми огляду

• Рішення, ухвалені Верховною Радою напередодні виборів, можуть призвести до невиконання бюджету, а дефіцит бюджету може зрости до 7% - заявляє заступник міністра фінансів.
• До травня 2008 року тарифи на газ та електрику для населення мають відповідати їх ринковій вартості – рішення НКРЄ.
• Уряд не буде ужорсточувати режим імпорту нафтопродуктів – каже міністр енергетики.
• Україна має намір запровадити заборону на імпорт продукції тваринництва із Росії – твердить керівник міністерства аграрної політики.
• Співробітництво з Росією у виробництві літака АН-70 є безперспективним – вважає секретар Ради національної безпеки та оборони.
• Європейська комісія твердить, що 17 країн ЄС виявилися частково або повністю нездатними втілити комплекс заходів, спрямованих на розвиток конкуренції в енергетичному секторі.

Рішення, ухвалені Верховною Радою напередодні виборів, можуть призвести до невиконання бюджету – заявив заступник міністра фінансів Віктор Кальник.

Він твердить, що у разі, як уряд виконуватиме всі останні рішення депутатів, то дефіцит бюджету може зрости до 7%, що, у свою чергу, може спричинити серйозний інфляційний тиск на економіку країни.

Загалом, для виконання рішень депутатів, урядові треба відшукати близько 23 мільярдів гривень, не запланованих у бюджеті. Заступник міністра також повідомив, що ситуація із сплатою податку на доходи великими підприємствами Донецької та Дніпропетровської областей і надалі залишається напруженою, хоча урядові перевірки, які відбуваються у цих областях, почали дещо впливати на сплату податків.

Національна комісія з регулювання електроенергетики планує привести тарифи на енергоносії для населення до економічно обґрунтованого рівня до 1 травня 2008 року. Поки що ж комісія ухвалила рішення про підвищення цін на газ та електрику для населення на 25% з 1 травня поточного року.

Аби це рішення набрало чинності, воно має бути затверджене урядом. У НКРЄ твердять, що наразі населення платить лише близько 60% реальної вартості газу та електроенергії.

Комісія також пропонує урядові запровадити 10% дисконт на електроенергію для найбільших промислових підприємств України, які за підсумками 2005 року спожили більше 50 мільйонів кіловат-годин.

Уряд не буде ужорсточувати режим імпорту нафтопродуктів, оскільки вважає, що наразі ринок нафтопродуктів в Україні є збалансованим – заявив керівник міністерства палива та енергетики Іван Плачков.

“Головне -встановити баланс між інтересами споживача та нафтопереробних підприємств. Сьогодні, я вважаю, цей баланс встановлено. Основні питання вирішені: стабільні ціни, забезпечений ринок та рентабельна робота НПЗ,” – заявив пан Плачков. Він також вважає, що на даний момент підвищення рентабельності нафтопереробних заводів може відбуватися лише за рахунок підвищення цін, тобто за рахунок споживача.

Україна має намір запровадити заборону на імпорт продукції тваринництва із Росії – заявив керівник міністерства аграрної політики, Олександр Баранівський. Про причини цього пан Баранівський сказав коротко: погана якість продукції.

Наприкінці січня Росія заборонила імпорт молока та м’яса з України. Після того, як російські ветеринарні експерти провели перевірки українських молокопереробних підприємств, шістьом з них було видано дозвіл на поставку продукції до Росії.

Співробітництво з Росією у виробництві літака АН-70 є безперспективним – заявив секретар Ради національної безпеки та оборони Анатолій Кінах. За його словами, Україні треба шукати інших партнерів у цьому проекті. Напередодні головний командувач російських Військово-повітряних сил заявив, що Росії не потрібен важкий транспортний літак АН-70. Цей проект Росія та Україна розробляють з 1993 року.

Під час свого візиту до Москви президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв не лише просував двосторонню співпрацю з Росією. Він також наголошував на ширшій співпраці в межах колишнього Радянського Союзу за участі, чи без участі, у тій співпраці України.

З тим, як Україна в останній час помітно відхилилася у бік Заходу, Казахстан став одним із найближчих, якщо не найближчим, союзником Росії. Втім, тоді як у радянські часи політики із Центральної Азії приїздили до Москви мало не на поклон, сьогодні президент Назарбаєв відвідує російську столицю "на рівних".

У 91-му, коли розпався Радянський Союз, керівники центрально-азійських країн почали звертатися до Росії як до колишнього імперського господаря.

Нурсултан Назарбаєв поводився інакше. Прочинивши двері для західних країн, він завжди підтримував гарні взаємини з Москвою. Величезні поклади у Казахстані нафти й газу надали панові Назарбаєву велику перевагу і певну свободу.

Попри невдовлення Росії він виявив активний інтерес у так званому "транспортному коридорі" через Азербайджан і Грузію, що врешті-решт зламало монополію Росії на маршрути постачання газу й нафти із Каспію.

Контрастом до його політики стала поведінка узбезького колеги пана Назарбаєва, Іслама Карімова, взаємини якого набагато складніше складаються і з Росією, і з Заходом.

Кривавим придушенням демонстрацій в Андіжані в травні минулого року пан Карімов відштовхнув від себе Захід. Він також став залежним від Росії більше, ніж це будь-коли траплялося із Казахстаном за президентства Назарбаєва. З точки зору того, хто ж зараз є "природнім лідером" Центральної Азії, шальки терезів наразі безперечно переважили в бік Назарбаєва.

Європейська комісія твердить, що 17 країн ЄС виявилися частково або повністю нездатними втілити комплекс заходів, спрямованих на розвиток конкуренції в енергетичному секторі.

У Брюсселі вважають, що ці країни не змогли досягти гнучкої цінової політики на енергетичному ринку, а також не забезпечили споживачам право вибору постачальника енергії. Зокрема, йдеться про те, що регуляторна політика була нерівноправною по відношенню до всіх учасників ринку, при цьому державні компанії мали переваги.

Комісія офіційно попередила керівництво країн, які увійшли до “чорного списку”. Це попередження є першим кроком до відчутних штрафних санкцій, які можуть бути застосовані у випадку, якщо ситуація не змінюватиметься на краще.

Серед “штрафників”, які заважають конкуренції в енергетиці, названі Велика Британія, Франція, Німеччина та Італія. Країни ЄС зобов’язувалися до 2007 року забезпечити повну відкритість своїх ринків, що є частиною спільної енергетичної стратегії Європейського Союзу.