Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

-МЗС України твердить, що орієнтуватиметься на вступ до СОТ наприкінці 2005 року – як і планувалося раніше.
-Приватизація Укртелекому розпочнеться у першому кварталі 2006.
-Польща може взяти участь у видобутку газу та нафти в Україні, а також не проти взяти в оренду підземні газосховища та трубопроводи.
-АМК виявив монополістів на українському бензиновому ринку.
-Торгівельний баланс України також переходить у “мінус”, так само, як і зростання ВВП.
-Після виборів прем’єр Японії знову взявся за приватизацію японської пошти, яка може стати найбільшим у світі банком.
-І останнє дослідження у Британії свідчить, що значна частина молодих сімей не можуть собі дозволити придбати житло, але й не можуть претендувати на державну допомогу – все це в економічному огляді.

СОТ - план за планом

МЗС України офіційно підтвердив, що Київ орієнтується на приєднання до СОТ наприкінці цього року. Коментуючи заяви, зроблені напередодні у Москві секретарем РНБО Україні Анатолієм Кінахом, про те, що Київ має синхронізувати вступ до СОТ із Росією, речник МЗС нагадав про указ президента від 22 серпня, згідно із яким коментувати питання зовнішньої політики може тільки президент, прем’єр та міністр закордонних справ.

Український уряд розпочне підготовку до приватизації Укртелекому на початку наступного року – заявив прем’єр-міністр України Юрій Єхануров в інтерв’ю агенції Bloomberg. Агенція також нагадує, що Київ планує роздержавити Укртелеком ще з 1997 року. За 43 % акцій українського монополіста зв’язку у різні роки офіційний Київ хотів отримати від 600 мільйонів до 1 мільярда доларів.

Поляки хочуть інвестувати в український газ

Керівник польської нафтогазової компанії PGNiG Марек Кроссовський заявив, що поляки готові інвестувати у розвиток видобутку газу та нафти в Україні, а також сприяти виходу Нафтогазу України на польський ринок. Про це пан Кроссовський заявив в інтерв’ю Інвестгазеті.

Разом із тим керівник польської компанії не назвав конкретних родовищ, у розробці яких його компанія хотіла би взяти участь, посилаючись на те, що українська сторона запропонувала кілька варіантів, і наразі триває спільна оцінка ефективності кожного з варіантів.

Крім того, керівник нафтогазової компанії відзначив, що польська сторона може допомогти українській в отриманні кредитів, які, за словами Марека Кроссовськи, у Польщі є значно дешевшими, ніж в Україні. До того ж, польський газовий монополіст зацікавлений в оренді українських підземних газосховищ та можливості управління деякими магістральними трубопроводами.

Минулого місяця стало відомо, що Україна відмовила в аналогічному проханні російському Газпрому. Міністр енергетики Іван Плачков пояснював це невигідністю та можливістю виникнення проблем із обліком газу.

Компанії-монополісти

Антимонопольний комітет України за результатами дослідження діяльності нафтотрейдерів у 2004 році встановив існування індивідуального та колективного монопольного становища деяких компаній, переважно російського походження. Зокрема, згідно із висновками АМК, Торговий Дім ТНК-Україна контролює більше 40% бензинового ринку України, а сукупна частка ЛІНОСу (належить ТНК-ВР) та Укртатнафти складає 60% ринку. Згідно із українським законодавством, компанія вважається монополістом, якщо контролює більше 35% ринку і не може довести, що при цьому наражається на жорстку конкуренцію.

Разом із тим голова АМК Олексій Костусєв наголосив, що саме по собі монопольне становище не є порушенням, проте тепер у уряду є всі підстави уважніше придивитися до діяльності компаній, які визнані монополістами, а самі компанії мають бути обережнішими, аби якісь їхні кроки не виглядали, як монопольна змова.

У липні цього року АМК офіційно визнав, що не зміг знайти ознаки монопольної змови між кількома нафтовими компаніями російського походження, які б призвели до бензинової кризи весни цього року.

Поки що ці компанії лише сплатили 350 тисяч гривень штрафу за невчасне надання інформації АМК, а у вересні компанія Торговий Дім ТНК-Україна оголосило про свою ліквідацію.

Ця компанія, що офіційно не володіла ані мережею АЗС, ані нафтопереробними потужностями, згідно із інформацією АМК, минулого року продала 1 мільйон 800 тисяч тонн бензину при тому, що загальне споживання бензину в Україні склало 4 мільйони 563 тисячі тон.

Торгівля з ВВП падають

Слідом за падінням темпів зростання ВВП у серпні цього року, державний комітет статистики повідомляє про від’ємне торгівельне сальдо, яке за січень-серпень склало 372 мільйони доларів.

При цьому торгівельне сальдо за січень-липень цього року було позитивним і складало 118 мільйонів доларів. Минулого року позитивне сальдо торгівельного балансу за січень-серпень обчислювалося мільярдами і складало 2 мільярди 958 мільйонів доларів.

Японія таки приватизує пошту

Нижньою палатою парламенту Японії ухвалено законопроект, який дозволить приватизацію установи, які іноді називають найбільшою фінансовою інституцією світу. Це японська пошта.

Ухвала відповідного законопроекту нижньою палатою японського парламенту є особистою перемогою японського прем’єра Джунічіро Коїдзумі, який називав опір приватизації пошти головною причиною позачергових парламентських виборів в Японії раніше цього року.

Про японського фінансового гіганта розповідає кореспондент Бі-Бі-Сі Кріс Хоґ: «Японська пошта має 3 трильйони доларів активів. Частково так трапилося через те, що останнім часом японці не відчували стабільності в економіці і уникали банківських вкладень.
Натомість вкладали в Пошту, водночас вона оперувала і як страхова компанія. Пошта має в чотири рази більше філіалів по всій Японії ніж найбільший в цій країні банк. Послугами цієї установи користується чверть мільйона клієнтів. В Японії утворилось потужне лобі проти цієї приватизації. По-перше, це працівники пошти, частина з яких, певно, втратить роботу у зв’язку з приватизацією. Це також політики усередині партії Коїздумі, які виступають за збереження державного контролю над поштою. Передбачається, що пошту буде поділено на 4 частини, одна з яких стане найбільшим у світі, з огляду на капіталізацію, банком. Процес цей, проте, буде дуже повільним: він почнеться 2007-го року, а завершиться аж 2017-го. Законодавство ще має пройти через верхню палату парламенту, але очікують, що перешкод цьому не буде.”

Британська молодь і житло

І згідно із дослідженням британського фонду Джозефа Роунтрі, 1 мільйон 200 тисяч британських молодих сімей є надто бідними, аби мати можливість купити найдешевший будинок, і, водночас, надто багатими, аби претендувати на соціальну допомогу в отриманні житла.

Дослідження також виявило географічні відмінності, очевидно, пов’язані із цінами на нерухомість в Британії, - якщо на півночі не можуть дозволити собі придбати житло кожне п’яте молоде подружжя, то на південному сході – близько половини.