BBC Ukrainian

Новий український прем’єр пропонує забути про реприватизацію, і вирішувати всі майнові суперечки через мирові угоди. Але у Криворіжсталі окрема доля.
Україна і надалі експортує зерно. Міністр аграрної політики запевняє, що того, що залишиться, буде достатньо для випічки хліба.
Керівники зовнішньополітичних відомств Естонії та Латвії скритикували російсько-німецький газопровід, що має пройти через Балтійське море.
В Індії розпочався загальнонаціональний страйк проти економічної політики уряду.
Індонезія напередодні бензинової кризи – кілометрові черги на заправках, які охороняються поліцією.
Британські газети – від Times до Sun коментують те, як Роман Абрамович продав Сибнефть Газпрому – все це в економічному огляді.

Український прем’єр заявляє, що уряд відмовляється від планів повернути державі приватизовані підприємства, щодо законності продажу яких існували сумніви.

Перебуваючи у Дніпропетровську, де він ще нещодавно очолював державну адміністрацію, Юрій Єхануров заявив, що процеси реприватизації в Україні припиняються, що президент та уряд запропонують бізнесменам нові принципи стосунків, і що надалі майнові суперечки вирішуватимуться лише шляхом досягнення мирових угод.

Разом із тим, він заявив, що справу повторного продажу Криворіжсталі буде доведено до кінця, бо, як висловився прем’єр, цей комбінат є особливим підприємством: “Стосовно Кривого Рогу - є процес, є люди, які вже почали ознайомлюватися з умовами продажу. Це є міжнародний конкурс, і ми не можемо змінювати правила гри по ходу. Разом із тим, я хотів би, аби всі розуміли, що Криворіжсталь не об’єктом, який йде у загальному ряду. Це є обіцянкою президента на Майдані, і Криворіжсталь має окрему долю. І тут вже буде окрема політика, і окремі рішення.”

Тим часом стало відомо, що у конкурсі з продажу Криворіжсталі планує взяти участь і польське підприємство Huta Czenstochowa, яке раніше цього року придбав Індустріальний Союз Донбасу. Серед інших учасників конкурсу, який має відбутися 24 жовтня, французька Arcelor, британо-індійська Mittal Steel, німецька RSJ Erste, російські Євразхолдинг та Северсталь, а також українська група Приват.

На сьогодні Україна експортувала близько 6 мільйонів тон врожаю зернових нинішнього року – заявив міністр аграрної політики Олександр Баранівський. Загалом, за прогнозами уряду, цього року Україна має продати від 8 до 10 мільйонів тонн зерна. Водночас міністр спростував повідомлення про наявність дефіциту продовольчого зерна в Україні.

Пан Баранівський твердить, що цьогорічний врожай пшениці складає 20 мільйонів тонн, із яких більше половини – продовольча. При цьому потреба України у продовольчому зерні оцінюється у 6-6.5 мільйонів тонн на рік. Проте раніше цього тижня асоціація пекарів заявила, що продовольчого зерна для випічки хліба може не вистачити до нового врожаю, і запропонувала урядові обговорити цю проблему на спільній зустрічі.

Міністри закордонних справ Естонії та Латвії заявили, що засуджують плани Росії та Німеччини будувати газопровід через Балтійське море. Зокрема, естонський міністр закордонних справ заявив, що офіційний Таллінн не підтримує такі плани через міркування екологічної безпеки, а також через те, що цей проект може завдати шкоди економікам всіх країн Балтійського регіону.

Він також заявив, що в Естонії були обурені тим, що Берлін та Москва не провели жодних консультацій з іншими країнами, перш ніж підписувати договір про створення консорціуму з будівництва газопроводу. Міністр закордонних справ Латвії, погодившись із своїм естонським колегою, додав, що при укладанні подібних угод треба враховувати, що всі країни Балтії є енергозалежними, і слідкувати, аби енергетична залежність не перетворювалася на політичну залежність.

Разом із тим, представники української влади, коментуючи угоду про будівництво Північноєвропейського газопроводу, заявляли, що вона жодним чином не вплине на обсяги транзиту російського газу до Європи, левова частка якого поки що йде через Україну.

В Індії розпочався загальнонаціональний страйк, організований профспілками на знак протесту проти економічної політики уряду, зокрема, проти планів приватизації деяких стратегічних об’єктів, серед яких і національні аеропорти у найбільших містах Індії – Делі та Бомбеї. У страйку беруть участь як працівники аеропортів, так і банківських установ, пошти, залізниці, а також багато державних службовців. Аби уникнути проблем у роботі транспорту, індійські власті вже найняли більше 3 тисяч тимчасових працівників для аеропортів, а також посилили наряди поліції.

В Індонезії насувається бензинова криза. У переддень підвищення цін на бензин на заправках вишукували кілька кілометрові черги, а самі заправочні станції, а також урядові будівлі охороняють посилені наряди поліції. Попри те, що Індонезія видобуває нафту, вона також є нетто-імпортером пального.

При цьому уряд субсидіював ціни на пальне, але при різкому підвищенні цін на нафту це призвело до непомірного навантаження на економіку країни, національна індонезійська валюта, рупія, почала падати, і уряд Індонезії вирішив відмовитися від державних дотацій цін на бензин.

Для Індонезії бензинове питання має тривале політичне підґрунтя. 1998 року акції протесту проти зростання цін на бензин переросли у революцію, яка позбавила влади президента Сухарто, який керував країною близько трьох десятиліть.

Практично всі британські газети пишуть про купівлю російським Газпромом 75% акцій Сибнефті, які раніше належали компанії, контрольованій хазяїном Чукотки та Челсі Романом Абрамовичем.

“Якби ви були Абрамовичем, то, напевне, були б на сьомому небі від щастя, тому що саме зараз хороші часи для продажу нафтових компаній,” – наводить слова московського аналітика британська Times.

Але, за словами автора статті Джеремі Пейджа, нинішній час є вдалим і для Путіна, який буквально у вівторок під час прямого телеефіру обіцяв росіянам покласти край монополії нафтових компаній на встановлення цін на пальне. Times також нагадує, що свого часу Абрамович купив Сибнефть за 100 мільйонів доларів, а тепер продає за 13 мільярдів.

Guаrdian пише, що багато хто вважає, що продажем Сибнефти Абрамович завершив процес виводу із Росії своїх найбільших активів. Проте сам він завжди спростовував такі чутки. Теж саме підтвердив кільком британським виданням і речник Абрамовича Джон Манн.

Зокрема, він повідомив Guаrdian, що Роман Абрамович і надалі буде тісно пов’язаний із Росією. Газета також наводить слова ще одного аналітика, який працює у Москві, про те, що навряд чи Кремль погодився б заплатити таку високу ціну за компанію Абрамовича, якби не знав, куди той вкладатиме отримані кошти. Financial Times також пише, що для завершення угоди Газпром візьме кредит у групи західних банків на 12 мільярдів доларів.