Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Буш і нафта

Президент Сполучених Штатів Джордж Буш закликав американців економити бензин і не користуватися приватними авто без крайньої потреби. Він також вимагає від федеральних органів влади, аби вони скоротили споживання пального і заохочували державних службовців користуватися громадським транспортом:

“Ми маємо скоротити кількість поїздок, що не є життєво-важливими. Якщо звичайні громадяни можуть себе у цьому обмежити, то тим більше можуть це зробити і державні службовці. Ми маємо заохочувати чиновників спільно користуватися одним авто чи їздити громадським транспортом, ми можемо змістити пікові навантаження на енергосистему на інший час. Загалом, федеральна влада має подавати приклад, коли йдеться про енергозбереження.”

“Нью-Йорк Таймз”, коментуючи ці рекомендації американського президента, пише, що “середньостатистична американська родина цього року витратить близько 4.5 тисяч доларів на оплату енергоносіїв, тоді як минулого року ця сума була меншою на півтисячі. У відповідь на зростаючі рахунки на пальне, американці, очевидно, будуть менше витрачати на ресторани чи одяг, що може загальмувати економічне зростання. Проте особливе невдоволення американців викликає стрімке зростання цін на бензин, яке підриває основу традиційного способу життя, у якому авто посідає чи не центральне місце.”

Після нетривалого падіння, ціни на нафту знову почали зростати, потому як більшість нафтових компаній заявляють, що відновлення роботи їх нафтопереробних заводів на Півдні США триватиме від двох до чотирьох тижнів.

Напередодні йшлося про те, що наслідки урагану Рита для нафтової промисловості Луїзіани і Техасу не такі масштабні, як передбачалося, проте видобуток нафти у Мексиканській затоці і досі зупинено, а видобуток природного газу скорочено на 90%.

Крім того, зростають і ціни на бензин, а тому багато американців намагаються запастися пальним наперед, подовжуючи черги на заправках і посилюючи ажіотаж.

Путін і нафта

Питання цін на бензин постало і перед президентом іншої супердержави. Під час традиційного спілкування із росіянами в прямому ефірі державного телебачення, Володимиру Путину довелося пояснювати, чому при російських запасах нафти росіянам також доводиться все більше платити за пальне. При цьому питання про зростання цін на бензин було першим серед більше півсотні питань, на які встиг дати відповідь президент Росії.

Плачков і нафта

Тим часом перепризначений міністр енергетики України Іван Плачков обіцяє стабільність на українському ринку нафтопродуктів і не передбачає жодної кризи. За його словами, навіть якщо українські НПЗ у якійсь момент скоротять переробку нафти, є механізми, які дозволяють досить швидко наситити ринок імпортним пальним.

Міністр також відкинув припущення, які останнім часом лунають в українській пресі, про те, що Росія може погодитися зберегти існуючі ціни на газ тільки у разі, як Україна допустить її до спільного керування газотранспортною системою.

Іван Плачков заявив, що Україна і сама упорається із своєю ГТС, і що іноземні учасники можуть бути залучені тільки до нових проектів по розбудові трубопроводів.

Він також припустив, що зацікавленість Росії у прокачці більше 100 мільярдів кубометрів газу до Європи є гарантією того, що умови продажу російського газу Україні залишаться незмінними і на 2006 рік.

Зміни транзиту газу

Тим часом заступник голова правління Газпрому Олександр Рязанов заявив в інтерв’ю корпоративному журналу, що компанія розглядає можливість поетапної зміни умов постачання та транзиту газу через Україну.

“Очевидно, що для України збільшення цін на російський газ у три рази буде серйозним випробуванням. А тому потрібен перехідний період,” – заявив пан Рязанов, водночас додавши, що позиція Києва на переговорах “викликає здивування”. “Складається враження, що вони хочуть залишити країну без російського газу у 2006 році,” – твердить один із керівників Газпрому і підтверджує готовність перейти на європейські ціни як на газ, так і на його транзит до Європи.

Терьохін і зростання

Залишаючи посаду міністра економіки, Сергій Терьохін заявив, що вже у найближчі місяці українська економіка дещо відновить темпи зростання – до 7%, але, за словами екс-міністра, це не буде заслугою ані уряду Тимошенко, ані уряду Єханурова:

“В останньому кварталі цього року буде відбуватися дуже сильний приріст ВВП, тому що порівняльна база останнього кварталу 2004 року занижена, там відбувалося падіння. Ми очікуємо, що навіть якщо уряд буде просто сидіти і нічого не робити, то у жовтні, листопаді та грудні середнє зростання буде до 7%. І тому давайте завершимо всі спекуляції про те, що от, прийшов новий уряд, і все пішло гарно. У нас просто різні порівняльні бази.”

Водночас Сергій Терьохін також заявив, що його погляди на перспективи членства України у СОТ на найближчий час є досить песимістичними.

Новим міністром економіки став Арсеній Яценюк, колишній заступник голови Національного Банку за часів керівництва Сергія Тигіпка. Саме пан Яценюк виконував обов’язки голови Нацбанку під час другого та тертого туру президентських виборів минулого року.

Арсеній Яценюк вже заявив, що передбачає певні “тертя” із нинішнім головою Національного банку, який свого часу критикував діяльність пана Яценюка на посаді виконуючого обов’язки голови банку, проте, як зауважив новий міністр економіки, “переможе дружба”.

Косигінська реформа: річниця

40 років тому, 27 вересня 1965 року у Радянському Союзі розпочалася так звані “косигінська” реформа економіки. Тоді після доповіді прем’єр-міністра Олексія Косигіна, пленум ЦК КПРС схвалив запропоновані ним нові принципи керування економікою.

Ці принципи полягали у скороченні кількості показників, які “спускалися” підприємствам “згори”, підприємства отримали можливість за умови виконання плану залишати собі частину прибутків і використовувати їх на “матеріальне стимулювання” працівників.

Крім того, при збереженні адміністративного регулювання цін, збитковість підприємств стала вважатися вадою і допускалася лише як виняток. В основу реформи були покладені ідеї харківського професора Євсея Лібермана, який ще у 1962 році написав у “Правді” статтю “План, прибуток, премія.”

І Хрущов, якого до 1965 було усунуто, і Брежнєв, який став його наступником, цікавилися реформою. Але вона мали і численних противників, через що її впровадження було частковим.

Російський журналіст Дмитрий Травін зауважував, що всю економічну історію Радянського Союзу-Росії можна описати однією фразою: Косигін дав народу мрію про гроші, Горбачов – самі гроші, а Єльцин – те, що можна купити на ці гроші.