Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Інтерв'ю двох міністрів

Журнал "Профіль" подає два інтерв’ю із ключовими фігурами економічного блоку нового українського уряду, - з новопризначеним міністром економіки, Арсенієм Яценюком, та перепризначеним на посаду міністра фінансів Віктором Пинзеником.

У своєму першому інтерв’ю на посаді міністра економіки Арсеній Яценюк заявив “Профілю”, що з того часу, як його звільнили з посади виконуючого обов’язки голови Національного банку на початку цього року, в економіці змінилося “буквально все”, але детальний аналіз ситуації новий міністр пообіцяв спочатку надати президентові. Крім того, пан Яценюк заявив, що його турбує не тільки падіння темпів росту української економіки та висока інфляція:

“Це саме собою – дані Держкомстату нікуди дівати. Це об’єктивний процес. Проте мене, напевне, більш за все турбують негативні очікування, які зараз набагато більше впливають на економічні показники, ніж, умовно кажучи, монетарні агрегати... Зараз, перш за все, мова йде про те, аби відновити довіру, яка безпосередньо пов’язана із економічним зростанням”.

Міністр економіки також запевнив, що не втручатиметься у питання, які є компетенцією Національного банку, і, зокрема, не коментуватиме, ревальвувати чи девальвувати гривню. Загалом, у стосунках між міністерством економіки та Нацбанком буде, як каже Арсеній Яценюк, “страшенна любов”, навіть попри ту критику, яку він почув на свою адресу після звільнення з Нацбанку від нинішнього керівника банку, Володимира Стельмаха.

У другому інтерв’ю – з Віктором Пинзеником – “Профіль” намагається з’ясувати у самого міністра фінансів, чим його діяльність в уряді Єханурова відрізнятиметься від того, що він робив в уряді Тимошенко. “Повторне призначення Віктора Пинзеника міністром фінансів було найбільш неочікуваним. Фінансово-бюджетну політику уряду Юлії Тимошенко критикує і Президент, і нові колеги Віктора Михайловича у Кабміні. Проте факт залишається фактом: пропозицію і надалі працювати в уряді Пинзеник отримав від Президента одним із перших, тобто уряд “прагматиків та професіоналів” потребує його послуг...Не виключено, що однією із умов, на яких він погодився залишитися, могло стати об’єднання “під крилом” Мінфіну всіх фіскальних органів – відповідні процеси вже розпочалися,“- пише “Профіль”.

Новий тіньовий

Урядова тема є також і темою тижня в “Експерті”. Але часопис аналізує склад і подальші дії не офіційного, а тіньового уряду, а також подає передісторію існування тіньових урядів в новітній Україні. У статті “Із тіні в тінь” автор “Експерту” пише: “Ідея створення тіньового уряду вперше виникла у 1997 році, коли Павло Лазаренко, який потрапив у немилість, не тільки не залишив політичної боротьби, але й спробував через свою партію “Громада” кинути виклик Леонідові Кучмі. Прем’єром його тіньового кабінету тоді стала Юлія Тимошенко, яка згодом навіть заявляла, що використала деякі із своїх тодішніх наробок при керуванні ПЕК в уряді Віктора Ющенка”. Далі “Експерт” аналізує, хто може сформувати дієвий тіньовий уряд зараз.

Сили, які підтримують Віктора Януковича, мають електоральну підтримку, але не уявляють, як себе має поводити опозиція, навіть після програшу їх лідера на президентських виборах. Непоганий, як вважає “Експерт”, тіньовий кабінет міг би вийти із об’єднаних соціал-демократів, але у них немає електоральної підтримки. Отож, формувати “конструктивну” опозицію, яка б аргументовано критикувала владу і спиралася б на підтримку значної кількості населення, знову залишається Юлії Тимошенко.

Прогноз на виборчий рік

Про те, що було, - а, головне, що буде, і чим заспокоїться серце, - пише в новому числі і “Компаньйон”. Тема номеру – прогноз на 2006 рік, у якому автори часопису дають детальний аналіз того, як розвиватимуться 17 галузей економіки, від аудиту і консалтингу до сільського господарства. Один із авторів прогнозу, Ігор Лубчук, каже, що оглядачі “Компаньйону” очікують пожвавлення в українській економіці після завершення парламентських виборів, коли запрацюють відкладені інвестиційні проекти. При цьому важливі і традиційні для України галузі, такі як металургія чи сільське господарство, як і цього року, не отримуватимуть високих темпів зростання.

Двигуном зростання, за прогнозами часопису, стануть інші галузі:
“Нажаль, в металургії та сільському господарстві ми прогнозуємо нульове зростання. Це пов’язано із тим, що не відбудеться значних змін у ситуації на міжнародних ринках та в структурі та методах виробництва. Тобто ми прогнозуємо, на наступного року і металургія, і сільське господарство будуть на тому ж рівні, що і цього.

Найдинамічнішими будуть так звана “Нова економіка” та галузі, що можна віднести до сфери послуг. Найбільш вдалі перспективи ми вбачаємо для аудиту та консалтингу, для реклами, для банківської справи, для ІТ сектору та для автомобілебудування, тому що вони обслуговують споживчий попит, який зростає. Крім того, ці галузі були досить нерозвиненими в Україні, а тому темпи росту там досить високі і зберігатимуться на рівні 30 %”.

Мінздрав попереджає...

“Контракти” у рубриці “Правила гри” подають наліз того, що відбуватиметься із двома новими заборонами – на паління у громадських місцях та на придбання ліків без рецепту лікаря. Автор статті “Дело табак” спочатку описує, як борються із палінням у громадських місцях в Європі, а потім аналізує всі приписи і заборони закону, ухваленого 22 вересня Верховною Радою.

“Контракти” доходять висновку, що єдиним ефектом буде можливість “злупити побільше штрафів за паління у недозволеному місці... А щоб штрафувалося легше, місцеві власті можуть вказати місця, де палити заборонено, наприклад, біля метро чи в парку. Таким чином, ситуація буде як із площадками для вигулу собак – вони начебто є, але в іншому кінці міста, куди ніхто, звісно, не поїде”.

Що ж до ситуації із продажем ліків за рецептами, то тут досить красномовними є назв статті, - “Закладники Айболітів”, та підзаголовок: “Медики обмежили вільний продаж ліків. Тепер пацієнти боротимуться не тільки із хворобою, але й з лікарями”.

У статті наводиться думка як лікарів, які твердять, що продаж ліків за рецептами зменшить схильність українців до самолікування, - так і самих українців, які вважають, що лікарі можуть “загробити” здоров’я пацієнтів значно швидше, ніж ліки, куплені за порадою сусідки, газетної статті чи телевізійної реклами.

Два російські питання і одна загадка

І, звісно, британський “Economist” не міг залишити поза увагою тему, про яку написали вже всі британські щоденні газети, а саме про купівлю "Газпромом" 72.7% акцій "Сибнефти", які належали компанії, контрольованій Романом Абрамовичем, за 13 мільярдів доларів.

“Economist” пише, що у зв'язку із цією угодою виникли два великих запитання та одна велика загадка. Перше запитання полягає у тому, чи потрібні ці акції Газпрому. Загалом, відповідь є позитивною, якщо виходити із прагнення Кремля повернути державний контроль над енергетичними ресурсами Росії, зокрема, над покладами, видобуванням та продажем нафти. Друге питання, наскільки така угода і тенденція, яку вона представляє, буде позитивною для російської нафтової промисловості, та й для Росії загалом. Якщо зважати на те, що видобуток нафти в Росії вже знизився, то більша присутність держави означатиме більше зловживань і менше ефективності, а це навряд чи є тим, що допоможе у подібній ситуації.

Що ж до загадки, розгадати яку намагається не тільки “Economist”, то вона стосується самого Романа Абрамовича. При відомих стосунках Кремля з іншими олігархами, незбагнено, як "Газпром" погодився сплатити за "Сибнефть" цілком ринкову ціну, і це одразу після того, як компанія виплатила своїм інвесторам 2 мільйрди 300 мільйонів доларів девідендів.