Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

-Український прем’єр Юрій Єхануров закликає підприємців активніше співпрацювати із урядом.
-Секретар РНБО, Анатолій Кінах, під час візиту до Москви обіцяє синхронізувати вступ України та Росії до СОТ.
-Українська та російська Рахункові палати проведуть спільний аудит розрахунків за газ.
-Через пташиний грип Україна вводить заборону на м’ясо птиці із Туреччині та Румунії. ЄС поки що відмовляється лише від імпорту з Туреччини.
-Mittal Steel планує вкласти 9 мільярдів у розвиток сталеливарної промисловості в Індії. – все це в економічному огляді.

Уряд - бізнесменам: активніше треба

Прем’єр-міністр України Юрій Єхануров зустрівся із представниками Ради підприємців і закликав їх активізувати співпрацю з урядом. Він також повідомив, що до 15 листопада Рада підприємців буде мати право вето на урядові рішення, а після цього, за словами прем’єра, всі суперечливі питання між владою та бізнесменами мають вирішуватися шляхом переговорів та консультацій.

Юрій Єхануров також заявив, що домовленості України із СОТ мають бути “зрозумілими” для Росії. Він підкреслив, що очікує розв’язання більшості торгівельних суперечок із Москвою після того, як обидві держави набудуть членства у СОТ.

При цьому український прем’єр вважає, що приєднання Росії до СОТ – також справа кількох наступних місяців.

СОТ: синхрони і синкопи

Україні задля вступу до СОТ залишилося завершити переговори із трьома країнами – США, Австралією та Китаєм. Для Росії цей список країн значно довший.

Раніше українські та міжнародні оглядачі заявляли, що країна, якій вдасться приєднатися до СОТ швидше, зможе диктувати умови приєднання іншої держави до СОТ, що, фактично, може змінити весь переговорний процес.

Тим часом у Москві секретар Ради національної безпеки та оборони, Анатолій Кінах, заявив, що його відомство буде сприяти синхронізації вступу до СОТ України та Росії.

Боротьба з "ворогами інвестицій"

Напередодні візиту до Москви Анатолій Кінах також заявляв, що буде наполягати на притягненні до відповідальності посадових осіб, які дезінформували президента та уряд стосовно економічної віддачі від вільних економічних зон, сприяли ліквідації цих зон, і, у такий спосіб, погрішили інвестиційний клімат.

У червні президент Ющенко, виступаючи перед підприємцями, називав такі цифри: “За сім років залучено 2.2 мільярди доларів інвестицій, із яких іноземні інвестиції склали 28%. Обсяг отриманих пільг вільних економічних зон удвічі перевищила їх платежі до бюджету.”

Тепер, за словами Анатолія Кінаха, по завершенні інвентаризації інвестиційних проектів, які реалізовувалися у вільних економічних зонах, з’ясувалося, що у 27% випадків інвестори чітко виконують свої зобов’язання, а сума цих інвестицій складає 1.5 мільярди доларів. Ще у 40 % випадків інвестпроекти мають право на життя із певними зауваженнями.

Пан Кінах також повідомив, що ситуацію із інвестиційним кліматом буде розглянуто на одному із найближчих засідань РНБО.

Палата досліджує транзит

І ще одна україно-російська новина. Рахункові палати України та Росії проведуть паралельну перевірку розрахунків за транзит російського газу українською територією.

Про це домовилися у Москві керівники рахункових палат обох країн – Валентин Симоненко та Сергій Степашин. Крім того, сторони домовилися про спільну перевірку фінансових розрахунків, пов’язаних із перебуванням на території України російського Чорноморського Флоту.

Румунська курка - interzis!

Україна заборонила імпорт пташиного м’яса із Туреччини та Румунії, де виявлені випадки пташиного грипу. Заборону на імпорт пташиного м’яса та пір’я із Туреччини вводить також і ЄС.

Розглядається і можливість введення подібної заборони і щодо Румунії. Тим часом у самих країнах знищують тисячі голів домашньої птиці.

Кореспондент Бі-Бі-Сі у Брюсселі Джоні Даймонд повідомляє: “Це попереджувальні заходи, але вони відображають занепокоєння, яке викликає в Європі ризик пташиного грипу, який іде з Азії. Пташиний грип уже позначився на азійському виробництві птиці і став причиною смерті більш як 60 людей. Тепер він підійшов до до кордонів Європейського Союзу. Однак Європейська Комісія досі вивчає, який вид пташиного грипу поширено в Туреччині. Відомо, що азійську птицю вразив грип Н5N1, що став летальним для людей, які ним заразилися. Однак досі не ясно, чи саме цей тип грипу вразив турецьку птицю. Якщо це не так, тоді заборону може бути швидко знято. Схоже розслідування ведеться стосовно птиці в Румунії. Поки що ЄС не заборонила імпорт з цієї країни, оскільки достеменно не відомо, що птиця загинула тут від вірусу грипу. Є сподівання, що це стане відомо щонайпізніше до п'ятниці. Тим часом деякі країни-члени ЄС уже запровадили заборону на імпорт румунської питиці.»

Жінка-канцлер: ринок жвавішає

Звістка про те, що Ангела Меркель таки очолить коаліційний уряд Німеччини, призвів до незначного пожвавлення на німецькому фондовому ринку, яке аналітики пояснюють не стільки кандидатурою нового канцлера, а тим, що ситуація із керівництвом країни, врешті-решт, визначилася.

Утім, невизначеним і надалі залишається стратегічний напрямок розвитку економіки Німеччини. Саме економічні питання були у центрі передвиборчих дебатів, але християнські демократи Меркель та соціал-демократи Шредера пропонували дуже різні шляхи пожвавлення німецької економіки. Тепер, коли пані Меркель формуватиме коаліційний уряд, виглядає, жодна із програм не буде втілена повністю.

Mittal Steel планує завод в Індії

Найпотужніша у світі сталеливарна компанія Mittal Steel оголосила про те, що вкладе 9 мільярдів доларів у будівництво нового металургійного заводу на Сході Індії у штаті Джарханд. Компанія також розглядає можливість будівництва електростанції із потужністю у 2 400 мегават та містечка для працівників нового заводу.

Mittal Steel також розраховує на постачання місцевої залізної руди. Інвестиції Mittal Steel в індійський металургійний сектор є другими за обсягами.

Раніше цього року Північно-корейська компанія POSCO оголосила про своє рішення інвестувати 12 мільярдів доларів у індійську сталеливарну промисловість.

Тим часом Mittal Steel за два тижні планує взяти участь у конкурсі з повторної приватизації найбільшого українського металургійного комбінату Криворіжсталь, стартова ціна 93% акцій якого складає 2 мільярди доларів.