Як українську креветку з міфу перетворили на реальність

Підприємство в Узині на Київщині понад рік вирощує одну з найбільших прісноводних креветок - Макробрахіум Розенберга. У промислових обсягах. Торік продали 16 тонн, а цього року планують вийти на 21 тонну.

На тлі всеукраїнського імпорту це, звичайно, скромні цифри. Торік Україна імпортувала 25 тисяч тонн замороженої креветки. Але підприємці мають великі плани. Їхня продукція має попит і за кордоном, і в Україні.

Заснували підприємство кілька товаришів з різних міст України. Один з них - "атовець-кіборг", інший - волонтер. Звела їх війна на Сході.

Олександр Рябошлик з Канева, що на Черкащині, з квітня 2014 року шість років служив у зоні АТО. Був двічі поранений: у Донецькому аеропорту та під Кримським.

Олексій Слєпньов до війни був антикваром. З початком АТО почав возити на фронт допомогу українським бійцям.

Ще два роки тому їх вважали диваками, а їхній бізнес - безперспективним.

Нібито вирощувати та розводити прісноводну креветку в Україні технічно неможливо, для цього сприятливими будуть лише звичні для неї природні умови Малайзії та Індонезії.

"Ось така відбірна креветка постачається на ринки та у ресторани Одеси, Харкова, Києва. Їй чотири місяці. Вона важить 25 грамів. Ми її продаємо, щоб мати чотири цикли у рік. У теплу пору вона росте швидше", - показує вирощену на власній фермі прісноводну креветку співзасновник ТОВ "Українська креветка" Олексій Слєпньов.

Таке підприємство - єдине в Україні, каже Олексій Слєпньов. Воно упродовж року займається промисловим вирощуванням та розведенням прісноводної креветки Розенберга.

До цього Олексій вивчав, як влаштовані та працюють креветкові ферми у Малайзії та інших країнах. Півтора року разом з друзями впроваджували привезені технології вдома.

Нині мають сім креветкових теплиць, це басейни на десятки кубометрів води у приміщенні, на різних базах підприємства у різних містах України. Є також багато власників малих ферм, які купують мальок в Олексія.

"Навчаємо людей, щоб креветка успішно росла в усіх. Вона може не рости лише через людську недбалість. Цим треба жити, цю справу потрібно любити. Приїжджаю на ферми вранці о шостій, їду додому пізно вночі, після першої години", - говорить Олексій Слєпньов.

Малайзія з Індонезією - в українському дворі

"Навіть професори нам казали, що ми дарма займаємося цією справою. Для цього потрібна Малайзія, Індонезія. Ну ось вам Малайзія з Індонезією прямо тут у нас у дворі", - каже Олександр Рябошлик.

Атовець з Канева, один зі співзасновників ТОВ "Українська креветка", отриману за поранення компенсацію витратив на запуск свого бізнесу.

Каже, що найважче було "виколотити" мальок. Все вийшло не одразу.

"Це тяжкий до крику процес, але я пройшов. Спочатку не отримав багато малька, але ж результату досягнув", - пригадує початок справи Рябошлик.

Пояснює, що складно створити природні умови для виведення потомства креветки. Важлива солоність води та її температура.

Креветка - прісноводна, але після запліднення має жити 40 днів у соленій океанічній воді, де з ікринок виростають личинки, мальки. Воду роблять за допомогою океанічної солі.

Інвестиції окупилися давно, а торік чоловік почав програму реабілітації атовців. Роздавав безплатно по 50 мальків усім охочим учасникам бойових дій на Сході.

"Безплатно навчаємо і навіть змушуємо працювати. Головне - прибрати оту байдужість, що і так воно якось ростиме. Наприклад, ящики у басейнах треба по кілька разів на день переставити, щоб креветки не осідали, а рухалися і краще набирали вагу. Щоб корм не гнив, давати його тільки дозовано. Хочеш ти чи ні, а береш і робиш. Чужими руками добре лише жар загрібати", - розповідає Олександр.

Тепер побратими створюють власні невеликі підприємства. Ті вирощують креветку у відкритих водоймах та закритих басейнах - усе залежить від фінансових можливостей. А хтось зробив собі дві копанки: улітку креветка може жити у відкритих водоймах.

На зиму під креветкові теплиці люди пристосовують різні будівлі: підвали, гаражі. Хтось будує спеціальні приміщення. Є випадок, коли люди викупили стару школу і відтворюють умови, у яких креветка може пройти весь цикл вирощування.

Інші - придбали та переробили під креветкову ферму закинутий свинокомплекс.

Промислові масштаби поки що більшість дозволити собі не може, але перспективи є. Такі невеликі підприємства з подачі Олексія та його колег є в кожній області України. Сам він свого часу також починав зі 100 мальків. Їх привіз з-за кордону.

Все, що вони їдять, вирощуємо самі

У літній період, щоб виростити креветку, потрібно мінімум затрат. Вони можуть жити у звичайних озерах, копанках, як карась.

За все життя, а це три-чотири місяці, креветка з'їдає кілограм-півтора корму.

В української креветки, як і в її малайзійських та індонезійських родичів - змішане білково-рослинне харчування. Корми адаптували до українських реалій: гриби, молюски, кропива, листя салату, шпинат, кабачки, огірки.

"Все, що вони їдять, вирощуємо самі, навіть дощових черв'яків. Купуємо хіба що дрібну рибу", - розповідає Олексій Слєпньов.

Креветка - нічна тварина, тож удень вона не активна. Годують її ввечері: починають о 18-й годині, закінчують о першій ночі.

"Годуємо дозовано 6-8 разів. Головне - навчитися правильно це робити. Не можна насипати їжі, як осетрині, форелі, як свиням чи курям. Вона їсть усе свіже, живе та натуральне", - пояснює Олексій.

З обслуговуванням однієї середньостатистичної ферми у 200 кубометрів води може впоратися одна людина. Ферми товариства оснащені системою фільтрації води, відеоспостереженням. Щоранку обов'язковим є хімічний аналіз води.

Креветка - не дешевий продукт. На кухні ресторанів з ферм Слєпньова та колег вона потрапляє лише живою. Ціна кілограма стартує від 1,5 тис. гривень. Споживачі знаходять самі, без реклами.

Купують різними обсягами: якось за раз купили 150 кг - для весільного столу.

Креветка сподобалася українцям, її додають у салати, піци, як окрему страву. Нині, розповідає Олексій, мода на п'яну креветку: перед приготуванням її заливають вином. За кілька хвилин молюск віддає рідину, яку має у собі, натомість насичується вином. Якщо страва призначена дітям, вино замінюють фруктовими соками.

Товариство продає свою креветку в українські ресторани, які саме, не розголошують, кажуть, що це їхня комерційна таємниця. Налагодили продаж у Туреччину. Найближчим часом планують продавати українську креветку у Грузію, Казахстан, Азербайджан, Вірменію та навіть країни Євросоюзу.

Ви сидите на мільярді, але правильно викопайте його

Товариство планує згодом продавати готові ферми, комплекси обладнані "під ключ" з налаштованим процесом.

"Як казала одна моя знайома: "Сань, ви реально сидите на мільярді, але правильно викопайте його". Думаю, на найближчі років 10 ми матимемо копійку на прожиття. Я інвалід АТО, маю пенсію. Ліпше б її у мене не було, а було здоров'я. Я не ледачий і хочу працювати", - пояснює Олександр Рябошлик.

Нині товариство збільшує виробництво. "Наша галузь ніким і ніяк не підтримана. Все, що робимо, це самі. В Ірані, Америці, програми вирощування креветки фінансує держава. 80% світового обсягу креветки вирощують промислово. Її не ловлять в океані", - нарікає Олексій Слєпньов.

Їм, кажуть, не потрібна фінансова підтримка держави. Але є проблеми, які можна розв'язати на законодавчому рівні: в Україні нині немає паперового оформлення вивезення креветки у Євросоюз. Бо досі не було й такого бізнесу.

"Документально вивезти креветку за кордон, у Євросоюз, важко. Туреччина ще пропускає. Але ж до цього Україна не експортувала креветку, тому перший раз, коли везли туди, не знали, як креветку оформити. Нам писали, що це - молюски. Кожен папір потрібно вибігати у нас у державі. Нема законодавства, яке б регулювало усі такі нюанси, немає норм вирощування", - нарікає Олексій.

Не виключає, що відкриватиме ще одне підприємство "з нуля", але уже у Європі, якщо в Україні не з'явиться законодавство. Але тоді виникне такий парадокс, що Україна імпортуватиме креветку, яку виростили українці в іншій країні.

Україна імпортує креветку з різних країн. Якої вона якості, споживач не завжди здогадується. Зі слів Олексія Слєпньова, в Україні ще немає належного контролю, не досліджують, чим годували креветку - натуральними кормами чи штучними.

Креветку постачають в українські крамниці замороженою переважно з Індії, Еквадору, Таїланду та Китаю. Українські держстандарти передбачають перевірку норм її смаку та запаху після розмерзання, тоді як Євросоюз не допускає до продажу штучно вигодувану креветку. Але візуально це не визначити, потрібен лише лабораторний аналіз.

Замовники з Європи не довіряють українським лабораторіям, кажуть підприємці. Попри наявність довідок на продукцію з України, роблять аналізи у власних лабораторіях і лише після цього розраховуються за замовлення.

"Приїздили в Україну, оглядали наші підприємства, щоб переконавшись на власні очі, як усе відбувається. Аргументом на користь екологічності продукту було те, що нема величезних затрат. Продукти для відгодівлі - місцеві, вирощені поруч з фермами, заготовлені у найбільш вигідний період", - каже Слєпньов.

Креветку Розенберга в Україні почали вирощувати у 80-х роках у Криму. Але не змогли промислово виводити мальок.

На тоді не було відповідних технологій, приладів, постачання солі. Цей проєкт закрили.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!