Нова супер'їжа. Жабуриння не бажаєте?

Є люди, які готові платити чималі гроші за суперфуди, свідчать маркетологи.

Скажімо, за ставкове жабуриння. Як вам така страва? Збуджує апетит?

Не лякайтеся, ніхто не змусить вас самостійно діставати його з води. Найімовірніше, вам подадуть яскраво-зелений кекс чи смузі морського відтінку.

Замисліться: населення Землі зросте до 2023 року до 8 мільярдів (дані ООН), але останні дослідження показують, що наша планета здатна нормально прогодувати лише 3,4 мільярда людей. Що ж робити іншим?

Щоб уникнути глобального дефіциту їжі, людині доведеться порушити свої межі.

Ось так і скромне ставкове жабуриння може стати у пригоді.

Чи зможе світ мікроводоростей і ціанобактерій допомогти нагодувати населення земної кулі, що постійно збільшується, чи це чергова харчова примха?

Розглянемо все по черзі.

Мікроводорості та ціанобактерії

Мікроводорості - це одноклітинні мікроорганізми, що живуть у солоній або прісній воді та живляться за допомогою фотосинтезу (процесу перетворення сонячного світла на біологічну енергію).

Ціанобактерії, або Cyanophyta, - також водні та фотосинтетичні мікроорганізми.

За структурою вони однакові, але мікроводорості - складніші за ціанобактерії, і фотосинтез у них відбувається по-різному.

Земля містить величезне розмаїття мікроводоростей, але як харчові добавки найчастіше використовують хлорелу та спіруліну.

Instagram-сенсація

Кілька років тому #spirulina стала сенсацією соціальних медіа.

Мільйони людей ділилися рецептами смузі, які завдяки спіруліні мали розкішний смарагдовий колір.

Це був новий суперпродукт.

Спіруліну та хлорелу можна було купити у вигляді порошку або таблеток. Виробники вказували, що вони багаті на вітаміни, мінерали, залізо та білок.

У лондонському ресторані Yeotown Kitchen спіруліну і хлорелу додають майже до всіх страв.

Там ви можете спробувати зелене печиво, морозиво без молока, зелені енергетичні кульки і чізкейк з блакитною спіруліною.

Професорка Елісон Сміт, завідувачка кафедри рослинництва у Кембриджському університеті, одна з провідних вчених світу, пояснює, що водорості вживали в їжу задовго до появи Instagram:

"Є свідчення, що кілька сотень років тому люди в Південній Америці добували спіруліну зі ставків, щоб додати її до свого раціону".

Переваги

Високий вміст білка робить мікроводорості чудовою веганською альтернативою м'ясу.

Сьогодні їх додають в їжу у невеликій кількості.

Але Ендрю Спайсер, генеральний директор Algenuity, каже, що chlorella vulgaris може замінити яйця у тістечках і макаронах.

Спіруліну можна використовувати для приготування майонезу, оскільки вона за складом нагадує яєчний жовток.

Недоліки

Будемо відверті: аромат спіруліни сподобається не всім.

"Уявіть запахи у морській гавані - суміш риби, заліза або іншого металу", - пояснює шеф-кухар Саймон Перез.

З кольором також не все так просто. Якщо дати людям зелену хлібину, більшість відмовиться.

До того ж тривають жваві дискусії про те, чи дійсно мікроводорості такі корисні для здоров'я.

І спіруліна, і хлорела містять білок у великій кількості, але не всі науковці погоджуються, що вони є "харчовою відповіддю" на всі наші проблеми.

"Спіруліна містить до 70% концентрованого рослинного білка і більше амінокислот, ніж інші рослинні продукти, - каже дієтолог Ріаннон Ламберт. - Але це не означає, що він кращий за білок тваринного походження".

Мікроводорості також є джерелом жирних кислот омега-3, які містять докозагексаєнову кислоту (ДГК) рослинного походження.

Але вони менш засвоювані, ніж ті, що містяться в рибі.

Така ж історія з вітаміном В12, який потрібен для енергетичного обміну та адекватної роботи нервової системи.

"B12, що містить спіруліна, не працює, - пояснює Ріаннон Ламберт. - Організм не може ефективно його розщепити".

Їжа майбутнього?

Попри деякі недоліки, мікроводорості мають значні переваги.

Населення Землі постійно збільшується, як і площа орних земель. Тому необхідно шукати нові способи нагодувати людей.

На відміну від інших джерел білка, мікроводорості не потребують високоякісних сільськогосподарських земель.

"Їх можна вирощувати у різних місцях. В океанах, ставках і озерах. Навіть у вашому внутрішньому дворику і на снігу", - говорить Елісон Сміт.

Мікроводорості можна вирощувати навіть у космосі та годувати ними космонавтів під час тривалих польотів на Марс.

Додамо смаку

Отже, вживати мікроводорості - зручна, але для багатьох з нас не дуже приваблива пропозиція. Адже відлякують колір і запах.

Однак є науковці, які кажуть, що цю проблему можна вирішити.

Компанія Algenuity розробляє види водоростей, в яких видаляють молекули хлорофілу, створюючи натомість компонент, що має нейтральні або тонкі кольори й аромати.

"Ми намагаємось здобути веганське джерело білка, який можна додавати до різних видів продуктів, - каже генеральний директор Algenuity Ендрю Спайсер. - Настав час нових можливостей для приготування і вживання їжі".

Чи стануть мікроводорості їжею майбутнього? Це залежить від нас.

То як? Синіх кексів до кави не бажаєте?

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!