Чому Маргарет Тетчер досі викликає у британців і любов, і ненависть

Влада британського міста Грантем, що в графстві Лінкольншир, вирішила встановити велику статую Маргарет Тетчер.

Грантем - місто невелике, в ньому живуть лише 30 тисяч людей, проте воно може похвалитися двома видатними уродженцями, Ісааком Ньютоном і Маргарет Тетчер.

Проблема в тому, що пам'ятник Тетчер, як і сама "залізна леді", викликає в британців дуже суперечливі почуття.

Спочатку статую планували поставити біля будівлі парламенту в Лондоні.

Проте було багато заперечень, і в підсумку місцева влада ідею поховала. Грантем був другим очевидним місцем, але й там особливої згоди серед мешканців не спостерігалося.

У звіті, замовленому місцевою радою з приводу встановлення статуї, йшлося: "Суперечлива природа політичної кар'єри та політичної спадщини Маргарет Тетчер означає, що статуя може стати жертвою вандалізму".

У результаті вирішили поставити 3-метровий пам'ятник на 4-метровому гранітному постаменті, аби потенційним хуліганам було складно до нього дістатися.

Маргарет Тетчер померла понад п'ять років тому, а політичну кар'єру закінчила майже 30 років тому. Чому ж її особистість і спадщина досі викликають таку суперечливу реакцію?

Про мертвих або добре, або нічого?

Баронеса Тетчер померла в 2013 році у віці 87 років. Від часу її прем'єрства на той момент минуло 23 роки.

Останні роки життя вона страждала від деменції: наприклад, їй доводилося мало не щодня нагадувати, що її чоловік уже помер.

Чому ж смерть літньої жінки схвилювала деяких британців настільки, що вони почали радіти, відмовившись від стародавнього принципу не говорити про покійників зле?

Щоправда, тих, хто відверто висловлював ненависть до Тетчер, було не так вже й багато, але їх голос був дуже гучним.

Нема пророка у своїй вітчизні

Історія вміє дивувати.

Свого часу Тетчер сказала: "Мені подобається пан Горбачов. Думаю, ми зможемо працювати разом".

Але як багато росіян вважають, що останній радянський генсек винен у руйнуванні великої держави, так і чимало британців звинувачують Тетчер у повному презирстві до суспільного блага і проштовхуванні безжального капіталізму.

Цікаво, що важко знайти людей, які б ставилися до неї байдуже: Тетчер викликає як сильну любов, так і ненависть.

Недарма в коментарях на англомовному сайті BBC до статті про статую половина респондентів висловлює сум через те, що зараз в британській політиці немає нової Тетчер.

Вже вона б "показала цим юнкерам [Жан-Клод Юнкер - голова Єврокомісії] та Барньє [Мішель Барньє - головний перемовник ЄС щодо брекзиту], де раки зимують", і витягла б країну з ЄС під звуки фанфар і з гордо піднятою головою, пишуть деякі дописувачі.

Інша половина каже, що до статуї можна буде приводити онуків, щоб показати їм, як виглядала жінка, яка зруйнувала традиційний образ життя британців.

Шахтарі, металурги та профспілки

Прем'єри приходять і йдуть. Про більшість із них залишається лише невелика згадка в історичних працях, меншість залишається в народній пам'яті назавжди.

Вінстон Черчилль провів країну через війну, Маргарет Тетчер змогла назавжди змінити економічну структуру британського життя.

Коли Тетчер стала прем'єркою в 1979 році, вона порушила одне з головних табу політичного життя того часу: не стала інвестувати гроші в збиткові галузі промисловості тільки для того, щоб не допустити зростання безробіття.

Кількість безробітних за перші п'ять років її прем'єрства зросла з півтора до трьох мільйонів осіб. Міста й райони, добробут яких ґрунтувався на важкій промисловості або видобутку сировини, фактично перетворилися на економічно мертві зони.

Тетчер свято вірила в те, що в обов'язки уряду не входить грошова підтримка компаній, які не приносять прибутків.

Її економічні реформи потужним катком пройшлися по промислових районах, викликавши різке збільшення безробіття й таке ж різке падіння доходів населення.

Проведена під її керівництвом кампанія з приватизації транспортних та інфраструктурних галузей призвела до різкого зростання цін.

Її вважали головним руйнівником стовпів, на яких базувалися добробут британського робітничого класу: важкої промисловості, профспілок, соціального житла та соціального страхування.

В результаті її звинуватили у всіх бідах. Немає роботи? Тетчер закрила підприємства. Немає безкоштовного житла? Тетчер його продала. Немає безкоштовного молока в школах? Тетчер відібрала його в діточок.

Король-вугілля? Король помер

Найбільше Тетчер і донині проклинають у вугільних районах, де, як вважають, саме її реформи привели до повної або майже повної зупинки шахт.

Трохи статистики: на початку прем'єрства "залізної леді" в Сполученому Королівстві працювали 230 тисяч вугільних шахт, в кінці - тільки 57 тисяч.

Зараз їх залишилося менше ніж шість.

Щоправда, Тетчер просто завершила процес, який і так тривав з 20-х років XX століття. Між 1920 і 1980 роками кількість зайнятих в британській вугледобувній промисловості скоротилася на мільйон.

Суперечливий спадок

Маргарет Тетчер була відомою своїм авторитарним стилем керівництва. Популярне в 80-х роках сатиричне телешоу "Справжня схожість" (Spitting Image) відзначило цю рису її характеру наступною сценою:

Маргарет Тетчер з членами свого уряду приходить в ресторан. Офіціант питає, що вона буде їсти.

- М'ясо, - каже прем'єр.

- А овочі? - питає офіціант.

Тетчер дивиться на міністрів.

- Овочі теж будуть м'ясо.

Поет і публіцист Філіп Ларкін якось сказав про неї: "Її величезна заслуга полягає в тому, що вона не побоялася сказати, що два помножити на два - чотири. А це ніколи не користувалося популярністю".

Її репутація "залізної леді" зміцнилася під час Фолклендської війни, коли вона не піддалася на вмовляння Рейгана "не принижувати Аргентину" і вирішила відбити Фолклендські острови воєнним шляхом.

"Коли половина моєго політичного життя витрачається на всілякі дурниці типу охорони навколишнього середовища, просто здорово нарешті зайнятися справжньою кризою", - сказала вона з приводу цього конфлікту.

До цього висловлювання можна ставитися по-різному, але ніхто не стане сперечатися з тим, що характер в неї був.

Її ставлення до європейської інтеграції, сконцентроване в так званій "промові в Брюгге", досі згадують прихильники "жорсткого брекзиту". Щоправда, вони забувають, що Тетчер була прихильницею загальноєвропейського ринку.

"Спроби придушити національні почуття та сконцентрувати владу в центрі європейського конгломерату будуть вкрай шкідливі для поставлених нами цілей. Європа буде сильнішою саме тому, що Франція залишається Францією, Іспанія - Іспанією, а Британія - Британією - зі своїми традиціями, звичаями та національною ідентичністю. Спроба запхати їх усіх в якусь універсальну європейську схему буде найбільшою дурістю".

Мало хто з політиків викликає у співвітчизників настільки суперечливі почуття через багато років після закінчення свого правління.

Втім, як кажуть люди, які її знали, вона й за життя мало звертала увагу на громадську думку, а тепер їй уся ця суєта і взагалі не страшна.

Хочете отримувати найцікавішістатті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.