UEL2: новий клубний турнір УЄФА і шанси для України

Виконавчий комітет УЄФА під час засідання в Дубліні схвалив ідею проведення третього клубного континентального турніру в циклі 2021-2023 років.

У принципі, Європейський союз футбольних асоціацій не вигадав нічого нового, а лише повернув скасовані у 1999 році треті клубні змагання. Тільки в іншому форматі.

Розширення географії

Очікується, що турнір під робочою назвою UEL2 проводитимуть за тим же принципом, що й нинішні Лігу чемпіонів та Лігу Європи.

На старті основного раунду 32 команди розділять на вісім груп, переможці яких потраплять до 1/8 фіналу напряму.

Команди, які займуть другі місця матимуть змогу пробитися в цю стадію крізь матчі плей-оф з клубами, які посядуть треті місця у квартетах Ліги Європи.

Головна мета новоствореного турніру - розширення географії континентальних турнірів, аби команди з далеко не топових чемпіонатів мали змогу провести мінімум по шість матчів на груповій стадії.

Формат змагань гарантує, що в груповому турнірі UEL2 точно зіграють представники як мінімум 34-х країн, тоді як зараз ця цифра сягає 24-х.

Враховуючи, що дійсними членами УЄФА наразі є 54 держави, перспективи участі в турнірах високого рангу впродовж усієї осені мають навіть країни з недуже сильними командами.

"Новий клубний турнір УЄФА зробить єврокубки інклюзивнішими, ніж будь-коли раніше", - вважає президент УЄФА Александер Чиферін.

Попередник

Три європейські клубні турніри з футболу існували до 1999 року.

Заснований у 1969 році Кубок володарів кубків проводився серед переможців національних кубкових турнірів, але поступово почав втрачати свій сенс.

Якщо раніше в Кубка кубків, який мав статус другого за знаковістю турніру континенту, грали мінімум фіналісти національних кубків, то після трансформації чемпіонських змагань учасниками ставали пів-, а іноді й чвертьфіналісти. Кубок кубків втратив свій статус.

Саме з Кубком кубків пов'язані найгучніші успіхи українського клубного футболу. Київське "Динамо" вигравало цей трофей відразу двічі — в 1975-му і 1986 роках.

Крім того, в 1975-му кияни в статусі переможця турніру грали за Суперкубок УЄФА з тріумфатором Кубка чемпіонів, мюнхенською "Баварією". І здобули в тому протистоянні з командою Франца Бекенбауера перемогу.

Після реорганізації єврокубків, Кубок УЄФА (з наступного року його перейменували у Лігу Європи) у 2009 році виграв донецький "Шахтар".

У 2015-му в фіналі турніру грав "Дніпро". У чемпіонській Лізі проявити себе українським клубам значно складніше. Максимумом для турнірів нового зразка залишається півфінал київського "Динамо" в сезоні-1998/1999.

Перспективи

Зрозуміло, що в разі непотрапляння в Лігу чемпіонів і третього місця в груповому турнірі Ліги Європи "Динамо" й особливо "Шахтар" з їх кадровим і фінансовим потенціалом автоматично перетворюватимуться на фаворитів UEL2.

Втім, є великі сумніви стосовно престижності перемоги в таких змаганнях.

У наш час окремі спеціалісти ставлять під сумнів знаковість перемог киян у Кубку кубків. Мовляв, серед серйозних суперників у 1975-му на шляху "Динамо" були лише німецький "Айнтрахт" та нідерландський ПСВ, а в 1986-му — і взагалі лише іспанський "Атлетіко".

Втім, тоді був інший, спрощений формат турніру, який іноді дозволяв без надзусиль дійти до вирішальних стадій навіть Кубка чемпіонів.

У сучасному футболі ситуація змінилася. Виграти ту ж Лігу Європи нині дуже важко.

"Шахтар" у ході тріумфального сезону-2008/2009 посів третє місце в групі Ліги чемпіонів, випередивши швейцарський "Базель". А після переходу в нижчі за статусом змагання, пройшов англійський "Тоттнем Готспур", російський ЦСКА, французький "Олімпік" з Марселя, київське "Динамо" і здолав у фіналі німецький "Вердер".

"Дніпро" у 2015-му теж пройшов складну групу в суперництві з італійським "Інтером", французьким "Сент-Етьєном" і азербайджанським "Карабахом". У плей-оф він здолав грецький "Олімпіакос", нідерландський "Аякс", бельгійський "Брюґґе" та італійський "Наполі".

Лише у фіналі дніпряни поступилися іспанській "Севільї". Жодного легкого матчу.

Разом з тим, виникають сумніви, що представники європейських топ-чемпіонатів ставитимуться до UEL2 дуже серйозно.

Достатньо сказати, що команди з Англії, Іспанії, Італії, Німеччини проводять добру частину поєдинків Ліги Європи в її нинішньому форматі напіврезервними, а іноді й зовсім молодіжними складами.

Трохи більше стараються лише ті, хто добирається до вирішальних стадій, коли перспектива виграти трофей і автоматично отримати путівку в Лігу чемпіонів наступного сезону стає реальною.

Чи буде стимулом перемога в третьому за силою турнірі і місце в Лізі Європи для умовних англійського "Вест Гем Юнайтед", іспанського "Бетіса", італійської "Фіорентини" чи німецького "Байєра" - великий сумнів.

Якщо б UEL2 відбувався з наступного сезону, участь цих клубів з іменем була б цілком реальною.

Українські реалії

Сумнівно також, що такий турнір стане унікальним шансом для українських команд третьої хвилі. Принаймні в їх нинішньому стані.

Приміром, "Олександрія" зараз посідає в чемпіонаті України друге місце і майже напевне виступатиме в єврокубках наступного сезону, але торік майже таким самим складом з великими труднощами пройшла відверто слабку румунську "Астру", а після того програла білоруському БАТЕ.

Рівень українського футболу, зважаючи на матеріальний стан більшості клубів, зараз такий, що справді конкурентним у розрізі Ліги чемпіонів залишається тільки "Шахтар". У Лізі Європи - лише "Динамо".

Великий потенціал має луганська "Зоря" з тренером Юрієм Вернидубом на чолі. Однак неможливість грати вдома та величезна плинність кадрів не дозволяють команді визначити свій постійний склад і розраховувати на стабільність результатів.

Мірилом рівня решти команд є полтавська "Ворскла", яка у нещодавньому матчі групового турніру Ліги Європи поступилася напівмолодіжному складові лондонського "Арсеналу" 0:3.

Хочете отримувати головні матеріали в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram!