Фізик і юрист за освітою, 36-річний пан Карандєєв також займався санним спорт і гандболом

Пан Карандєєв визнав, що низка проблем з побудовою стадіонів, готелів та аеропортів створює ризики щодо можливості виключення якихось українських міст з переліку чотирьох, визначених УЄФА для проведення матчів. Проте, пан Карандєєв налаштований оптимістично і каже, що цьому допомагає чіткий графік моніторингу, визначений УЄФА. Він також визнав, що побудова нового стадіону в Києві була б «в якійсь мірі» дешевшою, ніж реконструкція старого.

Пан Карандєєв також повідомив, що емблему Євро-2012 УЄФА має визначити цього року.

Розмова стала підсумком циклу матеріалів Бі-Бі-Сі про вісім українських та польських міст, які прийматимуть футбольні матчі Євро-2012.

Читати тут

Далі читайте скорочену версію програми, яка лунала 19 червня.

Слухач з Івано-Франківська: Як ви думаєте, чи зможе залучення китайських корпорацій виправити темп підготовки до Євро-2012?

Про футбол  Ну як можна бути координатором з питань підготовки спортивних споруд і не бути футбольним фанатом? Р.Карандєєв

Р.Карандєєв: Це питання не втратило своєї актуальності незважаючи на те, що більшість об’єктів вже почали будуватися. Ми на сьогодні маємо низку проблем, пов’язаних як з досвідом українських компаній у будівництві складних інфраструктурних споруд, так і проблем, пов’язаних із наявністю відповідних ресурсів в Україні і, звичайно, залучення досвідчених компаній, в тому числі китайських, які мають певні переваги у порівнянні з європейськими, хоча б у ціні, є певним виходом з ситуації по багатьом об’єктам, в першу чергу по об’єктам великої транспортної інфраструктури.

Бі-Бі-Сі: Стало відомо, що віце-прем’єр Іван Васюник зустрічався з китайськими бізнесменами і казав, що хоче китайських кредитів на інфраструктуру.
Україна хоче китайських кредитів також?

Р.Карандєєв: Сьогодні в умовах кризи нелегко знайти необхідний ресурс в бюджеті і залучення додаткових коштів є не просто можливим, а й дуже бажаним. Під свої власні компанії китайські фінансові установити чи уряд швидше дадуть відповідні фінансові ресурси.

Слухач: Яка ситуація з побудовою автошляхів в Україні?

Загальний оптимізм і віра наших громадян і вболівальників у спроможність держави якісно підготуватися і показати найвищий клас 2012 року – це, можливо, буде тією запорукою, яка дозволить усім мобілізуватися і показати той результат, якого прагне кожен український вболівальник. Р.Карандєєв

Р.Карандєєв: Більшість проектів ми вимушені виконувати або ж за рахунок бюджету, або зі спеціального фонду, який наповнюється від зборів з автомобілістів. Ті завдання, які стоять на сьогоднішній день, є обов’язковими і держава гарантує надходження коштів, щоб реалізувати необхідні проекти і, щоб траси між приймаючими містами та від перехідних пунктів на кордоні, щоб були побудовані.

Про стадіони

	Майбутній стадіон Олімпійський у Києві

Бі-Бі-Сі: Міністр спорту Юрій Павленко запропонував збільшити бюджет на реконструкцію Олімпійського стадіону в Києві на мільярд гривень. Він вважає, що загальний бюджет буде 3,2 млрд., але Тимошенко каже, що він завищений. У чому справа?

Р.Карандєєв: Ви говорите схоже на те, як було насправді, але є важливі нюанси. Свого часу, коли формувалося завдання щодо реконструкції Олімпійського, орієнтовною сумою було названо півтора мільярди гривень. Ми проаналізували вартість реконструкції європейських стадіонів і помножили на курс долара. Потім відбувся конкурс, стали зрозумілими вимоги УЄФА, потім уряд схвалив ТЕО… потім сума стала 2 млрд. 114 млн. гривень. Зараз, якщо порівняти запропоновану українською будівельною експертизою цифру в 3 млрд. 266 млн. гривень, то зростання склало 18 мільйонів євро. Ми нікуди не дінемося від того, що величезний комплекс робіт, якщо ми хочемо мати дійсно європейський стадіон. Це все вимагає залучення іноземного виконавця.

Бі-Бі-Сі: Виходить, що побудова нового стадіону була б дешевша, ніж реконструкція старого? В Китаї побудували за 423 мільйонів доларів.

Р.Карандєєв: Ну, можливо, в якійсь мірі. Оцінка має робитися не загалом скільки складала вартість будівництва стадіону, а з розрахунку на одне вболівальницьке місце. Стадіони в Києві і Донецьку будуть одними з найкращих, найбільш технологічно оснащених і вартість будівництва в розрахунку на одне місце там буде найвищою в Україні.

Чи не втратить Україна деякі зі своїх 4 міст?

Бі-Бі-Сі: Чи є небезпека, що Україна зрештою втратить і матиме менше, ніж 4 міста, які прийматимуть чемпіонат? Польський міністр спорту Мірослав Джевєцький каже, що найкраще, аби дві країни мали розподіл пів на пів, але зауважує, що деколи буває, що певні речі в стислі терміни здійснити неможливо.

Р.Карандєєв: Я є оптимістом. Чому? Ми дуже хвилювалися перед рішенням УЄФА в Бухаресті, але після цього рішення ми отримали певний заряд оптимізму, що є певна віра, що ми можемо підготуватися. В Києві завершення реконструкції стадіону й аеропорту, в Донецьку – завершення низки готелів, у Львові – це проблема будівництва стадіону й аеропорту. У Харкові стадіон на завершальній стадії, але була низка зауважень щодо його технічних характеристик. Кругом залишаються проблеми з готелями. Низка цих проблем, на жаль, створює певні ризики щодо можливості виключення якихось українських міст, але УЄФА визначила нам чіткий графік моніторингу, поставила нам завдання, ми їх чітко розуміємо. Їх буде добре розуміє місцева влада, адже саме від її дій в першу чергу залежить результат.

Р.Карандєєв: УЄФА відноситься до проекту проведення Євро-2012 не просто як для спортивного проекту, але як до комерційного і важливо, щоб ті вболівальники, які прибудуть на чемпіонат і ті команди, судді, ті, хто представляють сім’ю УЄФА, відчували себе досить комфортно, і вони могли зробити достойний внесок в інфраструктуру як футболу, так і подальшого розвитку УЄФА як громадської організації.

Слухач: Слов’янські народи мають прекрасні традиції, але зараз за цим ніхто не дивиться. Вихованість дуже підупала. Слова такі веселі літають. Або ви ідете, а вам плюнули під ноги. Може, треба якусь рекламу проводити? Готувати людей, бо це ж буде обличчя країни?..

Р. Карандєєв: За попередніми розрахунками, ми сподіваємося, що Україну відвідують понад 600 тисяч вболівальників і це буде протягом місяця. І це будуть люди, виховані у певних традиціях. Ми зараз маємо програму підготовки волонтерів, підготовки інших служб, які будуть зустрічати наших гостей. Студенти дуже зацікавлені в тому, щоб зустрічати гостей. Зараз це ще не на часі, але 2010 і 2011 роки стануть важливими. Це має бути питання внутрішньої культури. Якщо людина не має достатньо внутрішньої культури, тоді це буде справа організаторів чемпіонату і відповідних державних органів – стримувати цю людину.

Слухач: Розумієте, людина буде поводити себе погано, доки її не торохнуть по голові! Я не про всіх говорю, але ви ж розумієте… Крім того, треба, щоб і правоохоронці теж знали як поводитися. Але треба якусь соціальну рекламу, треба, щоб як в індійських фільмах – з музикою, з танцями… І сувенірів нормальних немає. І мова… Де українська мова? Треба, щоб країна чимось відрізнялася.

Від вболівльника  Треба залучити вболівальників до спортивного свята. І це все вирішить і культурну програму, і розміщення. У нас відсутній зв'язок між владою і вболівальниками. От можна було б зробити – що людина працювала б на будівництві, чи ще десь, а потім би отримувала б квиток або абонемент. Або малі сімейні будинки могли би вирішити проблему розміщення гостей. Якщо буде зв'язок між владою і вболівальниками – то проблема буде вирішена. Слухач Бі-Бі-Сі.

Бі-Бі-Сі: Чому такі дорогі п’ятизіркові готелі в Україні? У Донецьку ціни починаються з 700 чи 800 євро. А у Лондоні можна у 5-ти зірковому готелі і за 300 знайти кімнату. Чому така відмінність?

Р.Карандєєв: У Донецьку один п’ятизірковий готель. Це монополіст з надання відповідних послуг. Тому така і ціна. У Львові є низка готелів 4-х зіркових. Загальна ситуація з розміщення туристів з точки зору УЕФА у Львові краща, ніж в Донецьку.

Бі-Бі-Сі: В Україні часто вважають, що іноземці багаті. Насправді, після виплати всіх кредитів і боргів, щомісяця у пересічного британця лишається не так багато коштів. Я порахувала – це десь в районі 600 фунтів, тобто, менше 700 євро. Можна прилетіти до Києва на дві ночі, сходити на матч і якось провести час за ці гроші?

Р.Карандєєв: У Києві є готелі, не такі розкішні, але цілком достатні для того, щоб там ночувати, проводити час між матчами. Ми прийняли державну цільову програму і розробляємо до неї уточнення, яка містить розділ про будівництво готелів у приймаючих містах. Якщо ця програма буде виконана, то ми матимемо достатньо готелів, і не лише для Євро-2012, а і для того, щоб забезпечувати туризм і надалі.

Слухач: У мене є пропозиція. Треба залучити вболівальників до спортивного свята. І це все вирішить і культурну програму, і розміщення. У нас відсутній зв'язок між владою і вболівальниками. От можна було б зробити – що людина працювала б на будівництві, чи ще десь, а потім би отримувала б квиток або абонемент. Або малі сімейні будинки могли би вирішити проблему розміщення гостей. Якщо буде зв'язок між владою і вболівальниками – то проблема буде вирішена.

Скільки грошей залишиться?  Коли готувалася програма проведення Євро в Україні, ми розраховували, що кожен вболівальник буде залишати приблизно по 100 євро на день. Якщо ми говоримо, що Україну відвідає від 600 000 до 800 000 вболівальників, а то і більше, і вони залишать таку суму і ці гроші залишаться в Україні. Р.Карандєєв

Р.Карандєєв: Євро-2012 проводить УЄФА. Українська влада лише забезпечує інфраструктуру. Реконструювання готелів проводиться не за рахунок бюджету, а за рахунок УЄФА і відповідно до вимог цієї організації. Кожен готель і об’єкт розміщення готуються за рахунок приватного інвестора. Щодо розміщення на квартирах, то програма передбачає і це. Тому саме за рахунок квартир ми зможемо надолужити брак готелів.

Слухач: Стосовно економічного обґрунтування. Ми всі розуміємо, які кошти ми повинні залучити з бюджету і які кошти ми отримаємо. Який прибуток з цього?

Р.Карандєєв: Хто будуть суб’єктами проведення Євро? УЄФА – це організація, яка проводить чемпіонат, це Федерація футболу, це ті готелі і стадіони, які будуть надавати послуги. Коли готувалася програма проведення Євро в Україні, ми розраховували, що кожен вболівальник буде залишати приблизно по 100 євро на день. Якщо ми говоримо, що Україну відвідає від 600 000 до 800 000 вболівальників, а то і більше, і вони залишать таку суму і ці гроші залишаться в Україні.

Слухач: Треба виховувати місцеву владу і людей. У Польщі вже наказують людей за те, що тварина робить свою справу і за нею не прибирають. А у нас ці тварини валяються на дорогах! Каналізаційні люки відкриті! Та нам треба закачувати рукави і робити-робити-робити, не розгинаючи спини. А в нас тільки балачки! Смітники не прибираються! Одними готелями не прикриєтеся!

Слухач: Яка буде емблема на цих іграх?

Р.Карандєєв: Емблема буд визначатися УЄФА і це буде вже цього року.

Слухач: Чим буде виплачувати Україна кредит Китаю?

Р.Карандєєв: Є різні форми фінансової співпраці. Якщо ми матимемо гарні умови, то можна буде говорити і про кредит.

Слухач: В Одесі проблем з сувенірами немає!

Слухач: Тендери на будівництво стадіонів, зокрема Національний стадіон – виграла компанія з Тайваню тендер на будівництво, а тепер будує німецька.

Р.Карандєєв: Ми звернулися до Контрольно-ревізійного управління, до Генеральної прокуратури, до Міністерства внутрішніх справ, щоб вони тримали на контролі всі наші дії, бо цей процес повинен бути прозорим.