Ольга Бетко Бі-Бі-Сі, Лондон

	Мазепа та Карло XII на Дніпрі з клейнодами

Цей клейнод був на 80% знищений і зберігався в Харківському історичному музеї в запасниках.

Міністр культури України Василь Вовкун, який прийняв клейнод у Кракові, розмовляв з Бі-Бі-Сі телефоном:

Бі-Бі-Сі: Яке значення для України того, що клейнод Івана Мазепи відреставровано і передано Україні?

Василь Вовкун: Почнемо з історії. Всього на сьогодні існує 3 гетьманські прапори. Один з них знаходиться в Україні, в харківському музеї, той прапор, який ми називаємо прапором Івана Мазепи. Другий прапор Богдана Хмельницького знаходиться у Швеції, і третій знаходиться у Москві. Для нас цей прапор майже був втрачений, тому що він був на грані загибелі. І та філігранна робота, яка зроблена, вона дає йому життя ще на багато століть вперед.

Повернення прапора Україні, країні, яка стає тільки на ноги... Ми збираємо ті клейноди, які нам говорять про державотворчі процеси, що не переривалися. Для нас це дуже важливо. Повертаючи прапор Мазепи, ми повертаємо й ім’я Івана Мазепи, яке ще на сьогодні у різних регіонах України сприймається неоднозначно.

Повернення прапора Україні, країні, яка стає тільки на ноги... Ми збираємо ті клейноди, які нам говорять про державотворчі процеси, що не переривалися. Для нас це дуже важливо. Повертаючи прапор Мазепи, ми повертаємо й ім’я Івана Мазепи, яке ще на сьогодні у різних регіонах України сприймається неоднозначно. Василь Вовкун

Також ми відстоюємо себе як державу державним клейнодом. Таким чином, ми виходимо на події загальнодержавного значення. Я навіть сьогодні сказав, що, можливо, з поверненням цього прапора настане політична злагода в Україні. Далі цей прапор бере участь в україно-шведській виставці 1 жовтня, яка відкривається під егідою президента України і швецької королівської сім’ї. Якщо ще згадати про те, що восени ми відзначаємо річницю батуринської оборони, наступного року відзначаємо полтавське поле і Конотопську битву, то присутність цього прапора в Україні є дуже важливою.

Бі-Бі-Сі: Але де цей прапор буде зберігатися? Знову в запасниках чи в Україні? Ось ви згадали, що постать Мазепи і надалі є суперечливою, його неоднозначно сприймають в різних регіонах України, то чи в запасники потрапить цей прапор, чи вистачить політично-історичної сміливості виставити його публічно?

Василь Вовкун: Цей прапор не тільки відреставрований, під нього спеціально зроблена вітрина з певним освітленням, температурою, під певним кутом він лежить. Тобто його вже ховати в запасники ніхто очевидно не буде. Але насамперед кілька місяців він буде в Історичному музеї Києва у цьому проекті на перехресті шведсько- українських стосунків, а потім він поїде в Дніпропетровськ, і, я думаю, що з поверненням у Київ буде вирішуватися вже де він буде стояти у своєму постійному визначеному місці.

Бі-Бі-Сі: Наскільки я розумію, сама реставрація була дуже складною, 12 місяців, але чи в Україні такі роботи могли бути виконані, чи фахівці в Кракові мають більший досвід?

Василь Вовкун: Реставрація тканини такого рівня в нас не робиться, тому було звернення до польської сторони.

Бі-Бі-Сі: Які ще речі Мазепи потребують повернення чи реставрації?

Василь Вовкун: Сьогодні на цій імпрезі був міністр культури Польщі, і після цього в нас відбулося підписання міжкультурної угоди, і по-третє, відбулися переговори про спадщину, тому що і в Польщі є дуже багато речей, які пов’язані з певними періодами історії України. Це насамперед козацька доба, період Української Народної Республіки. І немало є дуже важливих речей для Польщі, які знаходяться у фондах музеїв України.

Ми сьогодні дійшли згоди створити робочу групу, яка напрацьовує, вивчає ці державотворчі предмети, які знаходяться в обох країнах і виносимо це питання на рівень президентів для того, щоб якщо існує конфлікт з їх передачі, то принаймні, щоб на рік чи на три, чи на п’ять передати один одному, щоб вони слугували тому народові, якому вони належать.

Бі-Бі-Сі: Чи ведеться робота з повернення історичної спадщини інших гетьманів України, скажімо, клейнодів Хмельницького зі Швеції?

Василь Вовкун: Безперервно ведеться, але це дуже клопітка і дуже дипломатична робота, тому що країни прощаються з цими речами дуже важко. Тому, починаючи від першої конституції України – перша конституція світу Пилипа Орлика, яка зберігається в сейфах у Швеції – цим питанням займається служба по переміщенню цінностей.

Ця служба веде безперервний пошук і переговорний процес, але ми на сьогодні можемо говорити про те, що згоди, особливо з боку Швеції чи Москви, ми не маємо. Якщо це станеться, то це буде, можливо, перша така угода між Польщею і Україною, у що я вірю.