У концепції, яку зараз активно обговорюють в Росії, йдеться, що Сталін діяв цілком раціонально як охоронець системи та послідовний прихильник перевтілення країни в індустріальне суспільство.

Історики також спростовують зумисні причини голоду 30-х років, і виправдовують масові розстріли польських військовополонених у Катині. Як передає Олександр Бондаренко, цілком можливо, що вже наступного року цей підручник буде в кожній російській школі.

Спротив курсу Сталіна на форсовану модернізацію та його побоювання втратити контроль над ситуацією були головною причиною великого терору. Так автори концепції нового підручника фактично виправдовують дії одного з найбільших диктаторів 20 сторіччя. Концепція курсу історії Росії 1900-1945 оприлюднена на сайті видавництва “Просвєщєніє” це – найбільше у Росії видавництво учбово-методичної літератури.

Питання не у фактах, а в їх інтерпретації. Там все побудовано на ідеї протиставлення різноманітних етнічних общин і розмірковуваннях над тим, хто правий і хто винен. Це просто дзеркальне відображення того, що робить президент Ющенко стосовно голодомору. Якщо він каже, що голодомор був геноцидом українців, то Філіпов говорить про те, що голодомор був взагалі випадковістю. Якщо поляки кажуть, що Катинь - це був геноцид, то Філіпов каже, що Катинь - це була помста за важку долю червоноармійців, які потрапили у полон. Алєксєй Міллєр

Підручник, який готують до друку, має стати базовим для російських шкіл під час вивчення історії першої минулого століття. У “Просвєщєнії” пояснюють - оприлюднюючи ці тези, вони лише хотіли викликати дискусію в суспільстві, кажуть – цілком можливо, що підручник буде іншим. Однак, минулого року, схожа історія трапилася і з підручником з історії другої половини 20 століття. Після великих дискусій, він побачив світ з більшістю суперечливих трактувань.

Нова погляд на історичні події радянської доби, стосується не лише безпосередньо російських подій. Голод в СРСР був викликаний погодними умовами, пишуть автори концепції, та стверджують, що в Україні від нього загинуло 1-2 мільйони людей, тоді як оцінки незалежних істориків у кілька разів більші. Постраждалими від сталінського терору пропонують вважати лише засуджених до смерті та розстріляних.

Концепція пропонує не враховувати тих, хто загинув у таборах та був засуджений за сфабрикованими звинуваченнями. Розстріл польських військовополонених у Катинському лісі російським школярам пропонують вивчати, як політично доцільний та як відповідь на розстріл червоноармійців у польському полоні 20-х років.

Головна думка, яку автори концепції хочуть донести до російських школярів - злочини радянської влади були не надто страшними, а мета завжди виправдовує засіб.

За іронією долі директор цього видавництва, яке тоді ще називалось “Учпєдгіз” Фонада Кричевська теж постраждала від Сталінських репресій. Вона розповідала, що у 1951-му році її засудили за спробу затримати видання промови Сталіна евенкійською мовою.

Алєксєй Міллєр: Ця хвороба трохи по-іншому виглядає

Перед початком нового навчального року російським вчителям презентували рекомендований як базовий підручник з історії, в якому сталінський терор розглядається як інструмент розвитку радянського суспільства, а самого Генералісимуса представлено як успішного і ефективного управлінця.

Як повідомляє російська газета Время новостей презентація нової історичної концепції для шкіл відбулася на загальнонаціональному зібранні вчителів історії в Академії підвищення кваліфікації і професійної перепідготовки працівників освіти, присвяченому викладанню новітньої історії Росії.

Бі-Бі-Сі запитало російського історика Алєксєя Міллєра (автора книги "Українське питання та російський націоналізм") , як сприйняли його колеги по фаху нову інтерпретацію історії?

Алєксєй Міллєр: «Я б не називав його консервативним. Це радше підручник у дусі тієї історичної політики, яка зараз є такою модною в усій східній Європі, в тому числі Польщі, Україні, а тепер і Росії, коли історію використовують для індоктринації населення в націоналістичному дусі. Моє відношення до підручника є дуже негативне».

Історія є дуже важливою, тому що питання не в тому, хто був правий, а хто був винен в минулому, питання в тому, що розказуючи дітям про історію в школі, ми навчаємо їх, як розуміти людські відносини. І коли в центрі уваги є держава, як наприклад в підручнику Філіпова, а люди є лише матеріалом, тому напевне це погане пояснення щодо того, як повинні будуватись ці відносини. Коли головною цінністю є нація, а всі, хто не підходять під поняття член нації в уяві тих чи інших націоналістів, відсіюються, - то це також дуже неприємний урок. Як результат, ростуть моральні виродки. Алєксєй Міллєр

Бі-Бі-Сі: Які саме історичні факти ви назвали б особливо суперечливими?

Алєксєй Міллєр: «Питання не у фактах, а в їх інтерпретації. Там все побудовано на ідеї протиставлення різноманітних етнічних общин і розмірковуваннях над тим, хто правий і хто винен. Це просто дзеркальне відображення того, що робить президент Ющенко стосовно голодомору. Якщо він каже, що голодомор був геноцидом українців, то Філіпов говорить про те, що голодомор був взагалі випадковістю. Якщо поляки кажуть, що Катинь - це був геноцид, то Філіпов каже, що Катинь - це була помста за важку долю червоноармійців, які потрапили у полон».

Бі-Бі-Сі: Він називає Катинь об’єктивною необхідністю. Але ви вважаєте, що про всі ці історичні періоди немає можливості дізнатись правду, як все було насправді, хто винен у трагедії в Катині, в голодоморі, тобто ви вважаєте, що всі учасники тих подій пропонують своїм громадянам доктрину, а не історичні факти?

Алєксєй Міллєр: «Ні, дізнатись історичну правду можна, сама по собі вона не є секретом. Адже питання не стільки у фактах... Факт полягає в тому, що за наказом вищого керівництва Радянського Союзу офіцерів в Катині розстріляли. Тут ніхто не сперечається. Питання полягає в тому, як це далі інтерпретується. Одні кажуть, що геноцид, а інші, що це об’єктивна необхідність. І те, і інше є ідіотизмом. І саме це я і намагаюсь сказати».

Бі-Бі-Сі: Як кажуть люди, які ознайомились з ідеєю підручника, більшість подій там пояснюють з точки зору влади. Як ви вважаєте, чим це пояснюється: бажанням показати Сталіна позитивним героєм в історії Росії чи якимись тенденціями, які зараз існують в Росії щодо стосунків між владою та народом, чому влада можна сказати домінує в підручнику?

Алєксєй Міллєр: «Ну взагалі влада та держава завжди були в центрі російського історичного наративу, і добре було б від цього якось відійти. І якщо в наших сусідів головна хвороба це - становлення нації в центрі історичного наративу, у нас, у росіян, це держава. Ця хвороба трохи по-іншому виглядає, але вона приблизно є такою ж важкою. І сьогодні це напевне відбувається через загальну атмосферу: посилення націоналізму в цілій Європі, принаймні в Східній Європі. Для мене було приємною несподіванкою десь рік тому, що ми не граємо в ці ігри, які в Польщі називають історичною політикою, а тепер з прикрістю змушений констатувати, що російська влада включилась в цю гру з усією притаманною їй енергією, і це сумно».

Бі-Бі-Сі: Чи можна це назвати кроком назад в плані демократії, плюралізму і чесного обговорення історії в Росії? І яким будуть бачити світ діти, які вивчать по цьому підручнику історію, де Брежнєв - позитивний персонаж, де Сталін - позитивний персонаж і дискусії в принципі не надто вітають?

Алєксєй Міллєр: «Демократію залишимо в спокої, оскільки це окрема велика тема, але свідомо це крок вбік від плюралізму, а саме за рахунок того, що цей підручник нав’язується як основний для школи, і взагалі дуже сумно, коли один підручник, який відображає погляди однієї групи, нав’язується як основний. Зрозуміло, що і в пресі, і в історичній громаді відношення радше негативне, дуже багато негативних суджень з цього приводу. Але питання полягає в тому, що основна маса учнів дивляться на підручник. Я думаю, що в нашій частині Європи з історією загалом справи погані: те, що Сталін та Брежнєв зображені позитивними персонажами - це жахливо, те, що Шухевича зображують позитивним персонажем в Україні - це також жахливо, те, що деяким діячам польського підпілля, які відомі просто як бандити, і замішані у винищенні євреїв, ставлять пам’ятники - це також жахливо. Це така собі спільна хвороба, і, я гадаю, що нам треба вже зупинитись».

Бі-Бі-Сі: Як ви вважаєте, наскільки є суттєвим для здорового суспільства мати історію, яка принаймні намагається чесно дивитись на речі. Можливо це і не важливо, можливо так і жити, не переосмислюючи своє минуле, і жити по таким от підручникам, не особливо задумуючись над делікатними моментами в історії?

Алєксєй Міллєр: "Історія є дуже важливою, тому що питання не в тому, хто був правий, а хто був винен в минулому, питання в тому, що розказуючи дітям про історію в школі, ми навчаємо їх, як розуміти людські відносини. І коли в центрі уваги є держава, як наприклад в підручнику Філіпова, а люди є лише матеріалом, тому напевне це погане пояснення щодо того, як повинні будуватись ці відносини. Коли головною цінністю є нація, а всі, хто не підходять під поняття член нації в уяві тих чи інших націоналістів, відсіюються, - то це також дуже неприємний урок. Як результат, ростуть моральні виродки. Тобто питання не в тому, правильно чи неправильно ми знаємо історію, а питання в тому, чому ми навчаємо дітей в школі з допомогою історії".