Роман Лебедь Бі-Бі-Сі, Київ

	Історик Рой Медведєв написав 35 історичних книг, які перекладено на 14 мов

Народжений у Тбілісі Рой Медвєдєв написав 35 книг, зокрема про Сталіна та Путіна, а минулого року видав книгу "Розколота Україна". Про Україну колись сказав в інтерв'ю, що це - країна, яка була штучно створена після розпаду Радянського Союзу.

Історик вважає, що автори нинішніх російських підручників з історії, як і українських, роблять багато помилок та перекручують факти.

Бі-Бі-Сі: Чи взагалі можливо написати єдиний підручник, який би влаштовував обидві сторони?

Проблеми Голоду і Великої Вітчизняної війни в багатьох українських книгах та підручниках викладаються помилково і свідомо неправильно. Але тут, як і раніше, я зустрічав дуже багато правдивих, чесних і об' єктивних інформацій. Р.Медведєв

Р. Медведєв: Звісно! Можна. Насправді, Кучма сказав, а не я, в своїй книзі "Україна не Росія". Він сказав так, це хороша фраза: "Україну ми збудували, тепер нам треба творити Українця". Ось коли буде створений українець і буде народ, який поділяє спільні цінності, чи хоча б домовляється про шанобливе ставлення до цінностей кожної частини України, ось тоді така книга може бути написана. А так доведеться полемізувати. Більша частина цієї проблеми лежить тут в Україні. Ось коли я писав книгу про цю країну "Расколотая Украина", я не торкався нічого за останні 10-15 років. Я писав тільки, що історія різна. У Одеси - друга, в Севастополя - третя, у Львова – четверта. Об'єднати їх неможливо, але слід хоча б домовитися правильно викладати кожному місту свою власну історію.

Бі-Бі-Сі: Ви сказали, що і в Росії зараз припускаються багатьох помилок під час написання історії. Що ви мали на увазі?

Р.Медведєв: Звичайно. Розумієте, в Росії така ж складна історія. Тверське князівство воювало проти Московського. А головним стало князівство Владімірське. Тому що патріархія зі зруйнованого Києва переїхала до Владіміра, а не до Москви і Твері. Вони казали: ви воюєте, а Владімір спокійне місто. Тобто навіть в стародавній російській історії розібратися не так просто, а в сучасній - тим паче.

І для мене безсумнівно, що все те, що відбувається в Україні, відбувається і в нашій історичній науці – фальсифікація минулого і викривлення подій, які відбувалися і в 30-ті, і в 20-ті, і в 50-ті, і у 80-ті, і в 2000-ні роки. Іде дуже гостра боротьба серед різних шкіл істориків, і Україна тут не є унікальним явищем. Я б не став кидати звинувачення українським історикам, і навіть українським політикам, тому що політики всюди, чи майже всюди однакові.

Проблеми Голоду і Великої Вітчизняної війни в багатьох українських книгах та підручниках викладаються помилково і свідомо неправильно. Але тут, як і раніше, я зустрічав дуже багато правдивих, чесних і об' єктивних інформацій.

А загалом, розумієте, історія, звичайно, набула ключового значення для нових держав, в тому числі і для Росії. Проголосити незалежність як новий стан держави – це всього один відсоток потрібних справ. Іще необхідно вирішити сотні задач і в тому числі – змалювати по новому історію цієї держави.

На мій погляд, в Україні це набуло дуже болісного та гострого звучання, але поступово істина переможе. В Росії також багато болючих суперечок. На жаль, і в Росії, і в Грузії, і в Україні вивчення історії слугує роз'єднанню суспільства. Це шкідливо, це неправильно, цьому потрібно покласти край. Але робити вигляд, що в Росії все це роблять абсолютно розумно, а в Україні неправильно, я б теж не став.

Бі-Бі-Сі: Чи можливо відсторонити політиків від процесу написання історії?

Р.Медведєв: Звісно, це мали б робити вчені-історики. Політиків було б добре відсторонити, але зробити це неможливо. Тому що вони політики – вони повинні всім займатися. Не будучи ніде професіоналами. Це роль політиків – вони завжди сперечатимуться один з одним. А ми з вами – прості люди – повинні знаходити правильну точку зору, слухаючи цих політиків.

Бі-Бі-Сі: Чи могли б ви коротко сформулювати ті основні тези, з якими приїхали на конференцію?

Р.Медведєв: Я хотів приїхати, перш за все, слухати, а не повчати. Я вперше в житті в Україні – як я можу вас чомусь вчити? Тобто я приїхав, в першу чергу, як слухач. А торкнутися питань Голодомору – так. Тому що це проблема Росії також. В Росії Голодомор був такий самий складний. Я можу розповісти, як це було, як це було в Казахстані. Які зрадники були в нас в Росії і які складні фігури, знову ж таки, у Вітчизняній війні в Росії. А українська історія – це все ж проблема українських істориків. Я не беруся вам щось нав'язувати.