Марта Шокало Бі-Бі-Сі, Київ

У “Штольні” немає ні політичної реклами, ні лірично-поетичних відступів. Це – звичайне кіно, дивлячись яке можна їсти поп-корн і пити кока-колу. Незвичність його лише у тому, що це - перший український триллер.

Сюжет фільму дуже простий і передбачуваний: п’ятеро студентів їдуть на розкопки шукати статуетку язичницького бога Перуна. Вони знаходять закинуті військові підземні доти, залазять туди і губляться. Там з ними відбувається всіляка чортівня.

Їм страшно, глядачам ніби теж, хоча і не завжди. Боятися заважають задовгі діалоги та постійний вереск дівчат, які занадто нафарбовані та чепурні для брудного підземелля.

Помітно, що молодим акторам трохи не вистачає школи, а режисеру досвіду. Це визнають і самі творці “Штольні”. Вони взагалі дуже скромно відгукуються про своє кіно.

“Зрозуміло, що це – не блокбастер, зрозуміло, що із нуля не можна зробити щось дуже феноменальне, але ми старалися. Мені дуже приємно, що люди під час фільму не виходять із залу. Це для мене – гарний знак і приємна новина”, - каже 25-річний сценарист та автор ідеї фільму Олексій Хорошко.

Це – його дебют у кіно, так само, як і для режисера і його товариша Любомира Кобильчука та продюсера Дениса Іванова із компанії “Артхаустрафік”.

“Робота над фільмом дуже схожа на важку роботу шахтаря, - каже Денис. – Дуже багато сил, дуже багато нервів. Всі етапи були дуже важкі: і кастинг, і зйомки, і просування фільму на ринок, бо в нас не існує системи і протоптаних шляхів. Ми все це для себе тільки відкриваємо”.

По допомогу автори “Штольні” зверталися до міністерства культури. Там з відповіддю тягли до останнього.

	Постер фільму, визнаного Мінкультом недосить духовним

Врешті в день прем’єри начальник управління кінематографії Ярослав Голінський сказав мені таке: “Рада з питань кінематографії міністерства культури і туризму, переглянувши наданий матеріал, констатувала, що він не має тієї художньої та соціальної значимості, яка б давала підстави для його включення до програми виробництва та розповсюдження фільмів за державним замовленням".

– А які фільми ви підтримуєте? - запитала я.
– У нас велика програма, у нас на виробництві знаходиться багато фільмів, близько 50.
– А про що ці фільми?
– Ну як це про що, - подивувався запитанню пан Голінський. - Різні. А взагалі чиновники не приймають рішення, рішення приймає експертна рада, вона рекомендує – так чи ні. Цьому фільму вона дала негативну оцінку, тому що він немає тієї художньої і соціальної значимості, яка б давала підстави... Аматорство, аматорство! В режисурі, в акторській грі...

Тому грошей від мінкульту автори “Штольні” не отримали. Загалом фільм обійшовся у 4 мільйони гривень. Третину грошей з власних заощаджень вклав Олексій Хорошко, третину дала компанія Артхаустрафік, а решту – спонсори.

Тепер всі вони сподіваються на касових успіх “Штольні”, яка йтиме у 30 українських кінотеатрах. Хоча багато де на Сході і навіть у Івано-Франківську та Мукачеві цей фільм показувати відмовилися. Там продюсерам стрічки пояснили, що їхні кінотеатри створені для американського та російського продукту, а не для українського.