Ізраїль лідирує, а Китай пасе задніх у готовності до кібератак

За даними останнього звіту про стан систем безпеки, Ізраїль, Фінляндія і Швеція лідирують у готовності до кібератак.

Дослідження кібернетичної безпеки, проведене на замовлення компанії McAfee, стверджує, що Китай, Бразилія і Мексика – це країни, найменш спроможні захистити себе від можливих кібератак.

Такий розподіл ґрунтується на загальному враженні провідних експертів стосовно національних систем оборони окремих країн.

У звіті стверджується, що обов’язковою умовою для уникнення потенційної загрози є глобальний інформаційний обмін.

Експерти також радять розширити повноваження правоохоронних органів у боротьбі з міждержавними злочинами.

Велика Британія, що отримала 4 з 5 балів, за даними дослідження, знаходиться у сприятливому становищі разом зі США, Німеччиною, Іспанією і Францією.

Суб’єктивний погляд

Розподіл ґрунтується на якості "кіберготовності" країни – здатності впоратися з певними загрозами і атаками.

"Суб’єктивність цього звіту є його найбільш сильною стороною, - пояснює Радж Самані, головний технічний спеціаліст McAfee. – Він відображає думку тих людей, які щодня мають справу з питаннями кібербезпеки і розуміють, що до чого".

Високі бали у рейтингу залежать від наявності таких базових засобів як належні системи захисту мережевого доступу і антивірусного захисту, а також більш складних механізмів, таких як добре інформоване управління і освіта.

Експертів приємно вразили Швеція, Фінляндія та Ізраїль – попри те, що Ізраїль зазнає більше 1000 кібератак щохвилини.

Ісаак Бен-Ізраель, головний радник прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху з питань безпеки, каже: "Група анонімних хакерів здійснює велику кількість атак, проте вони не завдають значної шкоди. Справжню загрозу можуть становити окремі держави і великі кримінальні організації".

Він також додав, що в країні було створено спеціальну комісію з питань кібербезпеки для оцінки потенційних загроз таким ключовим інфраструктурам, як видобуток електроенергії та водопостачання.

Посилення співробітництва

Замикає рейтинг кібербезпеки Мексика, що є найменш підготовленою для подолання кіберзагрози. В цьому звинувачують урядовців, які мають в першу чергу зосереджуватись на проблемах наркоторгівлі і організованої злочинності.

Китай, на думку деяких західних спостерігачів, є агресором у кіберпросторі.

Але Пеіран Венг, один з експертів, вважає, що сам Китай є вразливим, бо не має єдиної об’єднаної стратегії.

"Міністерство суспільної безпеки, Міністерство промисловості, Міністерство державної безпеки і навіть військові залучені до роботи, проте між ними не налагоджена комунікація", - каже Пеіран Венг, запрошений вчений Вільного університету Брюсселя.

За даними звіту, у Великій Британії у програму з кібербезпеки було інвестовано 650 мільйонів фунтів.

Однак, експерт з інформаційної безпеки Пітер Соммер критикує плани Міністерства внутрішніх справ Великої Британії.

"Багато чого залежить від співпраці з приватним сектором, який контролює близько 80% основної державної інфраструктури, - каже він. – Більше половини фінансування отримають спецслужби, тому раціональність використання цих коштів майже неможливо буде перевірити. Я б радше зробив наголос на громадській освіті – допомозі потенційним жертвам убезпечити самих себе".

Борці з кіберзлочинністю

Одним із висновків звіту є рекомендація сприяти правоохоронним органам у боротьбі з міждержавними злочинами.

"Кіберзлочинці створюють свої атаки у кількох різних країнах одночасно, - каже пан Самані. – І якщо вони кмітливі, то обирають ті країни, які не співпрацюють між собою у питаннях кібербезпеки".

"Погані хлопці обмінюються інформацією – ми маємо робити те саме", - додає він.

Доктор Джосс Райт з Інституту Інтернету при Оксфордському університеті погоджується з висновками звіту. Однак, він має серйозні сумніви стосовно здійсненності його рекомендацій.

"Схожі рекомендації надавалися протягом останніх десяти років, - сказав він у інтерв’ю Бі-Бі-Сі. – Я б залюбки став свідком обміну інформацією. Проте, коли мова йде про національну безпеку, ми маємо справу з традицією відсутності такого обміну".

"Неможливо одразу взяти і перекреслити 70, 100, або й 1000 років військового мислення", - вважає Джосс Райт.