Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

“Тиждень” подає інтерв’ю із Андрієм Ілларіоновим, колишнім економічним радником російського президента Володимира Путіна, у якому пан Ілларіонов висуває свою версію причин світової економічної кризи – високі ціни на нафту та останні зміни у геополітиці:

“Складається враження, що на інвесторів вплинули не стільки економічні, скільки геополітичні показники. Ось уже поєднання цих двох чинників – сповільнення економічного і виробничого зростання, викликане високими цінами на нафту, плюс побоювання повернення до “холодної війни – спровокувало відтік коштів із низки американських банків, які виявилися неспроможними виконувати свої зобов’язання. Що і спричинило фінансову кризу у вересні 2008 року. Зовні вона виглядала як продовження минулорічної іпотечної кризи, але по суті це вже була нова криза,” – заявив колишній радник Путіна, а нині провідний співробітник американського інституту Катона Андрій Ілларіонов в інтерв’ю “Тижню.”

“Корреспондент” у кризові часи вирішив нагадати державним діячам, до чого вони мають прагнути у своїй діяльності, і зібрав 10 корисних справ, зроблених керівництвом країни від 1991 року. Як визнає сам часопис, знайти стільки добрих справ чиновників було важко. У “десятці” добрих справ – запуск бюджетних авіаліній міністром транспорту Йосипом Вінським, отримання права на проведення Євро 2012 Григорієм Суркісом, запровадження національних грошей Вадимом Гетьманом, вступ до ВТО під проводом Валерія П'ятницького, початок боротьби із палінням за міністра охорони здоров’я Миколи Поліщука, запровадження єдиного податку, пролобійоване Олександрою Кужель, введення зовнішнього тестування у школах, над яким працювали 3 міністри освіти Василь Кремінь, Станіслав Ніколаєнко та Іван Вакарчук, перша прозора приватизація – продаж Криворіжсталі за першого прем’єрства Юлії Тимошенко, ліквідація під її ж керівництвом бартерних розрахунків в енергетиці та модернізація залізниці за часів Георгія Кирпи.

Крім того, у статті “Зірвали банки” часопис пише про те, як за вкрай туманних обставин було продано два українські банки, що входили до першої десятки: “Людовік ХІV говорив: “Держава – це я.” 70-річний банкір Володимир Матвієнко хоча й не заявляв подібного, але своїм ставленням до дрібних акціонерів Промінвестбанку і всім іншим відверто демонстрував, що ПІБ – це він. У вересні цього року його фінансовий велетень дав тріщину. Керівництво ПІБа все, що відбувалося, пояснювало рейдерської атакою і наслідками світової фінансової кризи, і навіть спромоглося “під шумок” отримати від нацбанку кредитну лінію у 5 мільярдів гривень. Все це не допомогло Матвієнку захистити своє “дитя” від вимушеного продажу.

Майже одночасно та сама доля спіткала і банк Надра, не зважаючи на всі запевнення його керівництва у стабільності банку. Новим власникам ПІБа за невеликі гроші дістався не тільки привабливий банк із хорошим потенціалом розвитку, але й право власності на більш, ніж 900 відділень, які досить часто є елітною нерухомістю. Не зважаючи на терміновість операції, Промінвестбанк продали у кращих традиціях політики самого банку – непрозоре і за умов суворої секретності. Інформація про інвесторів, ціну та умови продажу настільки суперечлива, що у ній заплуталися навіть учасники торгів.

Трохи більш відвертішим щодо своїх надбань, ніж брати Клюєви, які відмовилися давати будь-які коментарі, виявився український мільярдер Дмитро Фірташ. Його компанія з управління активами Group DF практично одразу оголосила, що придбала контрольний пакет акцій банку Надра. Але посилаючись на конфіденційність інформації, він не повідомив точної кількості акцій та суму, яку він за них сплатив,” – пише “Корреспондент,” і наводить чутки із банківських кіл, про те, що ще влітку Володимир Матвієнко міг продати Промінвестбанк італійцям за 2.5 мільярди доларів, а зараз отримав за свої акції від нових власників банку близько 300 мільйонів доларів.

“Власть денег” у статті “Договір дорожче грошей” пише про те, що через різке зростання курсу долара до гривні, більшість банків вже незабаром можуть зіткнутися із великою кількістю випадків затримок по кредитних виплатах, адже, наприклад, 82% іпотечних позик було видано саме у валюті. І хоча наразі недисциплінованих позичальників лякають виселенням, самі банкіри визнають, що у разі, як неплатежі матимуть масовий характер, мати замість грошей багато квартир, відібраних під заставу, їх проблем не вирішить, а отже, банки все охочіше погоджуватимуться на перегляд умов кредитування чи відтермінування виплат.

“Контракти” у статті “Гра у мінус” пишуть про те, як луснув пузир на світовому ринку житлової нерухомості, при цьому особливо швидко дешевшатимуть квадратні метри у тих країнах, де вони дорожчали також високими темпами: “За даними Global Property Guide, з другого кварталу 2008 року темпи зростання цін на житло знижуються практично у всьому світі. Виняток становлять лише Китай, Словаччина та Болгарія. Більшість аналітиків упевнені, що нічого катастрофічного не відбувається. Вартість житлової нерухомості падала і в 60-х, і у 70-х, і у 90-х роках, але після обвалу завжди починалося зростання цін. Однак тим, хто бажаючи заробити, купив на піку зростання цін будинок у США, віллу на узбережжі французької Рив’єри або квартиру у Києві, не позаздриш.

Найімовірніше така нерухомість подешевшає на 30-50%, і повернеться до колишнього рівня вартості у найкращому разі через 3-5 років після закінчення кризи. Причому прогнозувати, коли світова фінансова система вийде з піке, не береться ніхто з експертів. Як, утім, і пророкувати, наскільки у підсумку знизяться ціни на житло. Експерти прогнозують лише, що на початку 2009 року житлова нерухомість у більшості країн буде, де зростання цін відбувалося швидкими темпами, житло буде удвічі дешевше, ніж до кризи,” – пишуть “Контракти,” і нагадують, що від кінця 90-х житло в Україні подорожчало у 5-10 разів.

“Фокус” присвячує тему номеру новій хвилі міграції з України, де у кількох статтях подає статистику, вивчає зміни на ринку українських наречених, а також пише про нових українських мігрантів – молодих фахівців, для яких виїзд з України не тільки і не стільки можливість краще заробляти, але й мати інший стиль життя у цілком іншому оточенні – толерантному, ввічливому, комфортному.

“Деньги” намагаються спрогнозувати, якою буде інфляція в Україні на кінець року: “Українці починають “утискатися” – грошей у гаманцях стає дедалі менше, кредитів банки не дають, над багатьма нависла загроза звільнення. Такі споживчі настрої мають знизити інфляцію. З іншого боку, у виробників та продавців теж криза, їм теж потрібні гроші. Тому ціни вони будуть підвищувати, тим більше перед Новим роком, поки бюджети ще старі, а покупці все одно змітатимуть з полиць подарунки та харчі. Так що інфляції вище за 20% очікувати не варто, але і урядові 16% індекс зростання цін однозначно перетне,” – пишуть “Деньги.”