Роман Лебедь Бі-Бі-Сі, Київ

Криза закінчиться через півтора роки, вважає “Кореспондент”. А якщо уряд грамотно відреагує на неї, то українська економіка почне оживати вже через рік. Першими, на думку, видання, піднімуться банки та кредитування.

“Під впливом глобальної кризи економіка України переживає мало не найбільше випробування за всю свою історію, до того ж, за очікуваннями учасників ринку і експертів, серйозні потрясіння очікують практично всі її галузі. За іронією, найбільш успішні за останні роки сектори економіки – банки, гірничо-металургійна промисловість та нерухомість – опинилися на порозі обвалу,” – пише журнал.

З банками країна може впоратися завдяки кредиту міжнародного валютного фонду, і прийнятому під нього пакету надзвичайних антикризових заходів. А от з падінням виробництва в гірничій металургії, що дає 43% валютного прибутку, потрібно щось вирішувати, натякає найбагатша людина країни Рінат Ахметов.

Без зовнішніх стимулів галузь лихоманитиме ще півроку. Дуже важливо, аби держава збільшила інвестиції в масштабні інфраструктурні проекти – стверджує Ахметов, додатково пропонуючи протягнути руку помочі споживачам металу – машинобудуванню і будівельній галузі.

Продовжуючи тему, “Фокус” під заголовком “Нова українська економіка” пише, що найсильніша ланка української економіки – металургія – в один момент стала найслабшою.

Весь букет негативних наслідків цього країна вже починає відчувати. Прийшов час задуматися, а чим Україна може замінити цей потужний сектор економіки. Такі галузі, на думку видання, є, аби вивести їх на належній рівень, потрібні чималі зусилля і влади, і бізнесу.

“Якщо звернути увагу на структуру ВВП, то, враховуючи історичні реалії, у нас сьогодні незаслужено низькі об’єми сільського господарства доволі висока питома вага сектору послуг. Адже там є значні приховані резерви. Цього року Мінагрополітики очікує рекордний врожай зерна – 51 мільйон тон, що в умовах складної ситуації з продовольством у світі дає нашій країні багато важливих переваг. А враховуючи активний розвиток в останні роки і підприємств харчопрому, “житниця Європи” цілком могла б перетворитися на “продмаг” – експортувати готову продукцію набагато вигідніше, ніж просто зерно,” – йдеться у статті.

Окрім цього, до перспективних журнал також відносить галузь туризму та українську ІТ-індустрію, про яку відомо у всьому світі, але її вклад в економіку країни просто ганебно малий.

Побоювання українців втратити роботу подекуди перебільшені та безпідставні, вважає “Український тиждень”.

“Криза почала впливати на ринок праці. Роботу ризикують втратити будівельники, металурги, фахівці зовнішньоекономічної діяльності, фінансисти. Хвиля котиться далі, накриваючи навіть водолазів, нянь, танцівниць – тобто сферу послуг, індустрію відпочинку, – ті галузі, які орієнтувалися на платоспроможних українців. Хоча іноді побоювання втратити роботу – безпідставні й швидше нагадують напад соціального тремору,” – пише видання.

Працівники сайтів із працевлаштування розповідають, що у них не зменшилось ані кількості резюме, ані кількості вакансій, а поки більше розмов, ніж справжніх скорочень. Однак під маркою «всесвітньої кризи» деякі роботодавці, по суті, шантажують своїх працівників: мовляв, скорочуємо тобі зарплату й соцпакет, не згодний – звільняйся.

“Власть денег” пише про те, що міжнародні донори згортають фінансування програм, що дозволяють Україні стримувати епідемію СНІДу і туберкульозу. А в нинішніх умовах це загрожує здоров’ю нації. Іноземна допомога Україні протягом останнього десятиліття неухильно скорочується. Цього року тут завершило всі свої програми міністерство Великобританії з питань співробітництва, відмовившись починати нові, а агентство США з міжнародного розвитку скоротило фінансування втричі.

“І справа не лише у фінансовій кризі. Західні фонди вважають витрачання грошей, які вони виділяють, неефективним. А, оскільки бажаючих освоїти ці кошти по всьому світу – більш ніж треба, то й донори вчиняють відповідно,” – пише журнал і цитує виконавчого директора фонду “Східна Європа” Віктора Ляха, який каже, що про часи, коли Україна була одним з найбільших реципієнтів донорської допомоги, потрібно забути. Експерти також розповіли виданню, що іноземці побоюються мати справу з Україною, адже існує багато відомств, через які “відмиваються” величезні суми грошей.