Роман Лебедь Бі-Бі-Сі, Київ

	Ділові видання

“Профіль” пише про три зла, які найбільше лякають українців: ріст цін, безробіття і невиплата зарплат. Нині матеріальні страхи зростають в Україні, вражаючи особливо тих, кому є що втрачати. В умовах світової кризи пеніафобія – страх бідності – загострюється більше, ніж в половини українців.

“Протягом останніх років українське суспільство стало менше боятися голоду, міжнаціональних конфліктів і зовнішньої загрози. Їх змінли типові буржуазійні побоювання європейців. Якщо в 90-ті для багатьох було проблемою, що одягнути і як поїсти, то зараз все більше людей мають можливість задоволення незвичного рівня потреб,” – пише видання і цитує соціолога Євгена Головаху, який каже, що коли людині нічого губити, то їй і боятися нічого, а багатий боїться втратити статок. Нинішнє загострення страхів призводить до перегляду споживацьких цінностей: українці поки лише коректують стиль життя в надії на кращі часи.

Кінець капіталізму – під таким заголовком “Український тиждень” пише про причини невдачі попередньої економічної моделі. На думку видання, зараз світ опинився в очікуванні НЕПу. А найпрогресивнішим устроєм в умовах фінансової кризи виявився соціалізм. Навряд чи комусь спало б на думку, що найбільшими націоналізаторами 2008 року виявляться не “нові ліві” партії, а... уряди провідних капіталістичних країн, які протягом кількох останніх тижнів провели таку масову хвилю націоналізації банків, про яку не могли навіть мріяти і найрадикальніші соціалісти, пише видання:

“Доба «ковбойського капіталізму», який хвацько орудував навіть не мільярдами, а трильйонами доларів, закінчилася. Ковбой прострелив собі ногу з власного іпотечного револьвера й тепер спливає кров'ю. «Швидкою допомогою» приїхав доктор Карл Маркс, але ще невідомо, до чого призведуть заходи з державного регулювання економіки – до реанімації чи патанатомічного розтину. Втім, незалежно від результатів «лікування капіталізму», світ вкотре очікує на народження Нової Економічної Політики. А тим часом у Німеччині продаж Марксового «Капіталу» зріс усемеро.”

У підсумку журнал пише, що всі “системотворчі банки” в умовах кризи побігли рятуватися до своїх урядів, і отримали порятунок у формі багатомільярдних вливань в обмін на контроль з боку держави. А облік і контроль – це соціалізм, хай навіть з капіталістичним обличчям.

“Стрибок у минуле” – так ділове видання “Деньги” відреагувало на оголошення мораторію на дострокове вилучення вкладів. Ці заходи спровокували велике незадоволення населення, однак дозволили запобігти масовому відтоку вкладників і банкрутству багатьох банків. Також стабілізаційні заходи дозволили призупинити паніку серед вкладників, які, за неофіційними даними, вже зняли з рахунків банків більше 6 мільярдів гривень.

“Для багатьох мораторій на вилучення вкладів був наче грім посеред ясного неба. Люди вистоювали черги в банкомати і “штурмували” відділення. І, звісно ж, в розпал ажіотажу не обійшлося без порушень законодавства самими співробітниками банків. Виникає логічне запитання: а чи законний мораторій Нацбанку? Майже всі опитані “Деньгами” юристи погоджуються, що ні,” – йдеться у статті.

Окрім цього, хвилювання вкладників спровокував конфлікт серед акціонерів Промінвестбанку та пониження рейтингів українських банків міжнародними агенствами. Тепер, на думку журналу, аби залучити ресурси, банкіри почнуть заманювати клієнтів надвисокими ставками за вкладами і різними акціями. Однак, як встановило видання, часто реальні ставки є меншими, ніж ті, які обіцяють в рекламах.

Світова фінансова криза змушує вітчизняні компанії різко знижувати свої витрати, або звільняти співробітників. Ще частіше – і те й інше, пише “Корреспондент”:

“З 8 тисяч звільнених тільки за два осінніх місяці більше половини – співробітники банків та інші представники касти білих комірців. Але це ще не фінал. Приблизно 150 українських компаній заявили про необхідність оптимізувати свої витрати, що в майбутньому обов’язково виллється у звільнення “зайвих” співробітників. До виходу слід приготуватися страховим агентам, будівельникам, ІТ-спеціалістам, юристам і працівникам важкої промисловості. Найбільші звільнення прогнозують на металургійних підприємствах,” – пише журнал.

Скорочення штатів допоможе металургам зекономити до 500 мільйонів гривень в рік. В той же час, на виплату допомоги з безробіття державі доведеться розкошелюватися мінімум на 600 мільйонів щорічно. Центри зайнятості щонайменше на рік стануть найбільш витратною статтею державного бюджету.

Ціни на бензин в Україні не поспішають падати слідом за зниженням світових цін на нафту, пише “Фокус” під заголовком “Бензиновий туман”. В кращому випадку, 95-й може подешевшати на 20 копійок. Голова мінпаливенерго Юрій Продан з цього приводу заявив, що українські нафтотрейдери повинні швидше реагувати на зміни, що відбуваються на світових ринках. По суті, міністр повторив вимоги антимонопольного комітету, який порушив справу проти провідних операторів ринку.

Директор консалтингової компанії UPECO Сергій Куюн розповів виданню, що нинішнє топтання українських нафтотрейдерів на місці – це наслідок паніки, що охопила всі сфери бізнесу. До того ж, на цей ринок сильно впливає не лише вартість нафти, але й кредитна і валютна політики.

Влада може вплинути на цінові паливні коливання, а без цього падіння цін на бензин буде незначним. Втім, український споживач – безвольний – йому кажуть: бензин по 6 гривень, і він платить! – цитує експертів “Фокус”.