Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

- “Деньги” у редакційній статті пропонують подивитися на кризу не з точки зору втрат, а можливостей.

- “Тиждень” у статті “Втома металу” пише про кризу у металургії.

- “Корреспондент” у статті “Банкам мат” також пише про намагання Національного банку припинити паніку серед вкладників українських комерційних банків.

- “Контракти” пишуть, що Національному банку, очевидно, вдасться врятувати великі українські фінансові установи від банкрутства, однак без переділу власності у банківському секторі навряд чи обійдеться.

“Деньги” у редакційній статті пропонують подивитися на кризу не з точки зору втрат, а можливостей: “Ми категорично не поділяємо апокаліптичних прогнозів стосовно як України, так і світу загалом. Якщо гроші змінюють власників, то це ж не означає, що їх не потрібно інвестувати. Просто інвестувати будуть за іншими адресами. Відтак, завдання влади – зробити Україну однією із таких адрес.

Якщо нафта та акції дешевшають – до них припливають гроші. Зараз ми знаходимося десь біля дна чергової економічної кон”юктури. Криза зрівнює шанси і посилює можливості, повз які ми зовсім нещодавно могли пихато пройти, вважаючи їх дрібними і не вартими нашої уваги. До речі, це стосується і позачергових виборів до Верховної Ради,” – пишуть “Деньги.”

“Тиждень” у статті “Втома металу” пише про кризу у металургії: “Влітку керівники металургійних підприємств України вперше за майже десять років почали скаржитися на спад попиту на світових ринках. Спочатку здавалося, що це типово сезонне явище, зумовлене скороченням обсягів будівництва у країнах Північної Африки та Близького Сходу, які останніми роками стали одними із головних споживачів українського металу. Скорочення попиту на європейському ринку також пояснювали сезоном відпусток і завмиранням ділової активності. Але прийшов вересень, а металургам стало ще гірше.

Всі зрозуміли: світова економічна криза накрила і ринок металу. Підприємства, що належать до складу вертикально-інтегрованих компаній, які мають у своїй структурі гірничо-збагачувальні комбінати та сировину, можуть функціонувати і за умов падіння цін. Натомість металургійні підприємства без власної сировинної бази стають повністю неконкурентноспроможними,” – пише “Тиждень,” і додає перелік таких підприємств, до якого, фактично, входять всі українські металургійні комбінати, крім тих, що є частиною бізнес-імперії Рината Ахметова СКМ.

Часопис також наводить слова чиновника із Укрзалізниці, яка, згідно із останніми рішеннями уряду на підтримку металургів, не може підвищувати тарифи для меткомбінатів: “Коли все добре, то у металургів капіталізм – лише якомога більше урвати хочуть. А коли щось негаразд – одразу просяться назад до соціалізму.”

“Тиждень” також пише і про рішення Нацбанку, який заборонив дострокову видачу банківських депозитів. На думку авторів часопису, хоча це рішення НБУ суперечить закону, і його може оскаржити будь-який власник депозиту, насправді, як і під час “помаранчевої революції,” такий крок дозволить запобігти паніці серед вкладників, і врятує банківську систему. Водночас “Тиждень” визнає, що у такого рішення є свій зворотній бік:

“Хоч панічний відтік коштів із банків тепер унеможливлений, навряд чи зараз знайдеться багато охочих покласти свої заощадження на депозит. А гроші банкам зараз ой як потрібні – адже окрім власних ресурсів, узяти їх зараз просто ніде. Таким чином, не дати вкладникам змогу “передчасно” забрати свої кошти – це навіть не половина справи. Все залежатиме від того, чи зможуть банки відновити довіру клієнтів і запропонувати такі умови, на яких ті не штурмуватимуть касові віконечка, а навпаки, нестимуть, як і раніше, заощадження на депозит,” – пише “Тиждень.”

“Корреспондент” у статті “Банкам мат” також пише про те, що у намаганні зупинити паніку серед вкладників та стабілізувати фінансову ситуацію, Національний банк заборонив банкам дострокову видачу депозитів, і цим посилив недовіру до банків пересічних громадян: “Мільярдні суми рефінансування 25 банкам, які опинилися у скрутній ситуації, на тлі тимчасової адміністрації НБУ у Промінвестбанку, яка, до того ж, оголосила про його майбутній перепродаж або націоналізацію, одразу стали причиною чуток про назрівання проблем у фінансовій галузі країни.

Не зважаючи на запевнення банків про те, що у них все спокійно, розмови про майбутній апокаліпсис на “сарафанному радіо” призвели до виникнення черг вкладників багатьох банків по всій країні. За офіційними даними НБУ, з 1 жовтня 2008 року відтік депозитів з рахунків вітчизняних банків склав 3 мільярди доларів, що становить 10% від всієї суми термінових депозитів,” – пише “Корреспондент.”

Часопис також у статті “Великий шопінг” пише про те, що світова економічна криза та падіння цін на акції багатьох підприємств стала слушною нагодою прикупити підприємства за кордоном. При цьому більшість із цих покупок складають гірничо-металургійні активи, хоча в самій Україні металурги скаржаться на скрутні часи.

“Контракти” пишуть, що Національному банку, очевидно, вдасться врятувати великі українські фінансові установи від банкрутства, однак без переділу власності у банківському секторі навряд чи обійдеться: “Зараз в Україні діє 178 банків, або 4,5 банківських відділення на кожні 10 тис. осіб (у сусідній Польщі — не більш ніж два). При цьому левова частка банків — дрібні: за класифікацією НБУ, 110 банків належать до IV групи за розміром активів - дрібних. Зараз, на думку аналітиків, на найбільші ризики наражаються саме середні та дрібні фінустанови. Однак буму злиттів і поглинань у 2009 році на українському фінансовому ринку не буде.

Прихід закордонних фінансових груп навряд чи можливий — іноземці зараз самі зазнають серйозних проблем із фінансами, тому згортають програми експансії на ринки, що розвиваються. Активне кредитування українських банків закордонними, за прогнозами аналітиків, відновиться не раніше, ніж через рік: у 2009-му іноземні банки будуть вкрай обережно видавати позики фінустановам із країн, що розвиваються, внаслідок високих ризиків такого кредитування.

Це означає, що ще щонайменше рік банки будуть змушені жити здебільшого за рахунок депозитів населення, продовжуючи підвищувати ставки за вкладами. Однак приплив депозитних коштів у 2009 році буде мінімальним: до осені 2008-го обсяг депозитів фізосіб практично зрівнявся з виданими населенню кредитами, тобто українці, радше будуть віддавати позики, ніж нести гроші на банківські вклади — тим більше, що на той час ще не забудеться осінь 2008го,” – прогнозують “Контракти.”